В 1705 році у монетній справі росії триває карбування введених рік потому срібних рублів та мідних копійок.
1 копійка 1705 року МД
- Вага: 8,19 г;
- Діаметр: 23-25 мм;
- Позначення двору: МД;
- Гурт: гладкий.
З мідними монетами Кадашівський монетний двір, збудований у Кадашівській слободі і отримавший позначення «МД», починає працювати з 1704 року – часу випуску перших післяреформених копійок. І якраз саме цей номінал першим опинився в роботі, оскільки відомостей про карбування денги та полушки на Кадашівському монетному дворі з цією датою відсутні.
На жаль, невідомо і скільки копійок випущено їм у перший рік карбування, але ці монети дуже рідкісні. В 1705 виробництво мідних монет вже йде повним ходом. Полушок, грошей та копійок з цією датою випущено Кадашівським двором на загальну суму 75 278 рублів 40 копійок. Нормативна маса 8,19 г говорить про те, що мідні гроші карбувалися по монетній стопі 20 рублів з пуду (16,38 кілограма).
Для кадашівських монет цього періоду характерно написання царського титулу на реверсі «ВСЕѦ РОСIИ ПОВЕЛIТЕЛЬ» (звертаємо увагу на букву «О» і одиночну «С» у слові «РОСIИ»).
Незважаючи на численні дрібні відмінності в малюнку штемпелів, оформлення сторін можна визнати одноманітним: на аверсі зверху розетка з семи крапок, на реверсі зверху хрест, ліворуч від якого опукла точка.
1 копійка 1705 БК
- Вага: 8,53 г;
- Діаметр: 27 мм;
- Позначення двору: БК;
- Гурт: гладкий.
Відмінність у нормативній вазі монет «БК» та «МД» пояснюється тим, що Набережний монетний двір карбував мідні гроші по стопі 19 рублів 20 копійок, тому його монети виходили важче.
З липня 1713 року їм також витримуватиметься 20-рублева стопа, але д цього ще далеко.
У 1705 році тут накарбували копійок, грошей і полушок на 19565 рублів 49 копійок. Набережний двір дотримується написання царського титулу на реверсі «ВСЕѦ РWССIИ САМОДЕРЖЕЦЪ» (літера «Омега», що читається як «О», і подвійна «С» у слові «РWССIИ»).
Прийдуть часи, і Набережний двір позначатиме себе НД, а також НДЗ і НДД, але поки що на копійках проставляється БК (Большая Казна).
Створений у 1622 році приказ Великої Казни завідував казенними мануфактурами та угіддями, а також закупівлею та зберіганням дорогоцінних металів. Мав право карбувати свої гроші, для чого йому було надано монетний двір (згадується в записниках з 1665 року).
У XVII столітті могутність приказу Великої Казни лише зростала, тому не дивно, що і Набережний монетний двір, створений під карбування мідних монет для петровських реформ, тривалий період перебував у веденні цього приказу. Надалі Петру вдалося суттєво обмежити повноваження приказу Великої Казни, а 1718 року замінити його Штатс-контор-колегією.
На копійках Набережного двору спостерігається суттєва відмінність декоративних елементів. Нумізмати розрізняють такі типи різновидів оформлення копійок з цією датою:
- на реверсі зверху прикраса;
- на реверсі зверху зірка;
- на реверсі зверху прикраса особливого малюнка (без однієї похилої палиці);
- на реверсі зверху крапка.
1 копійка 1705 року без літер
Однією з рідкісних мідних монет 1705 можна вважати копійку без позначення монетного двору. На аукціонах вона з’являється рідко, тому стартова ціна навіть екземплярів низького ступіню збереження досить висока.
Показана вище монета пішла на інтернет-аукціоні “Рідкісні Монети” в лютому 2020 року за 2 000 доларів.
Який же двір викарбував цей раритет? Все говорить про те, що це творіння Набережного двору: титул «ВСЕѦ РWССIИ САМОДЕРЖЕЦЪ» і декоративний елемент верхньої частини монетного поля. Тому в каталогах вага цієї копійки – 8,53 грама.
1 копійка 1705 року (луска)
У багатьох підручниках написано про прогресивність реформ Петра і, зокрема, про позитивну роль введення в обіг мідних грошей. Однак на початку XVIII століття ніхто не міг сказати, куди приведуть мідні гроші: до прогресу чи чергового «Мідного бунту».
Тому Червоний та Кадашевський двори продовжують карбувати копійку дореформеного зразка – срібні «лусочки» вагою 0,28 грами. Якби випуск мідних копійок довелося згорнути, то грошовий обіг врятували б звичні срібні гроші.
Петру I вони дуже не подобалися, але певний час доводилося миритися з їх існуванням. Розплющені шматочки срібного дроту дуже рідко отримували форму кола, а здебільшого нагадували насіння. Через форму круглий малюнок штемпеля виявлявся ними фрагментарно. На реверсі вказувався титул Петра I у чотири рядки«ЦРЬ / ПЕТРЪ / АЛЕѮѢЕ / ВИЧЪ». На аверсі самодержець поставав в образі вершника, озброєного списом. Там же карбувалась дата старослов’янськими літерами «҂АΨЕ». Для ілюстрації ми вибрали екземпляр із датою, що збереглася.
Нюанси дати копійок 1705 року
Заговоривши про дату, розберемося з цікавими варіантами її написання.
На початку століття для її написання вистачало трьох букв. “Аз” (“А” або “а”), що позначає одиницю, фігурує зі спеціальним значком, що збільшує його значення до тисячі. Літера «Псі» («Ѱ») дорівнювала числу «700». Останню цифру у разі позначала буква «Є» («Е»).
У ряді випадків різьбяр нівелював її нижню горизонтальну паличку, отримуючи літеру “F”. На ілюстрації видно, що таке написання могли надати гравери обох дворів. Переведенню в число така трансформація не заважала, оскільки аналога «F» у кирилиці не існувало.
Звернемо особливість, що над роком набережної копійки викарбувано хвилеподібну лінію. Це титло – спеціальний знак, що показує, що маємо число. А ось на кадашівській копійці його немає.
А на завершення подивимося на «Е» іншого написання.
Виявляється, п’ятірку спочатку писали не великою, а малої «е». Проте за правилами церковно-слов’янської писемності малу «е» не можна ставити окремо або на початку слова. Вихід знайшли у великому написанні – «Є».
Петровські часи – це протиборство церковно-слов’янського та суспільного алфавіту, який самодержець ввів у 1708-1710 рр. У ньому «Є» змінила «Е». Але на монетах вже у 1705 році вирішили використати «Е», однак один із різьбярів все одно вирізав її у вигляді літери церковнослов’янської кирилиці.
