За вказівкою Петра I в 1712 році російська столиця була перенесена з Москви до Петербурга, якому було на той момент лише 9 років. Бажане посилення ролі Санкт-Петербурга відбулося, тим більше, щоправда, до відкриття монетного двору залишається ще десяток років.
Тому монетне виробництво поки що сконцентровано в Москві. За документами часто неможливо встановити скільки монет якого номіналу викарбував певний монетний двір за конкретну дату. Щодо мідних монет того періоду В.В. Узденіков (радянський і російський нумізмат, спеціаліст з монетного карбування та грошового обігу Росії XVIII—XX століть) показує, що з 1712 по 1718 рр. по стопі 20 рублів з пуду міді Кадашевський та Набережний монетні двори викарбували грошей, полушок та копійок на загальну суму 1 129 362,51 рубля.
1 копійка 1713 року МД
- Вага: 8,19 г;
- Діаметр: 23-25 мм;
- Гурт: гладкий.
Це продукція Кадашевського монетного двору, маркування якого «МД» невигадливо розшифровується як «монетний двір».
Мідна монета, для якої організували окреме виробництво, карбується тут із 1704 року. Так як оформлення дрібних деталей різьбяр робив на власний розсуд, петровські копійки мають безліч різновидів. Монети «МД» 1713 розрізняють за розміром вершника (поділяє він собою круговий напис чи ні), наявності або відсутності хрестів, що розділяють круговий напис на реверсі, акантовим листям, які можуть стояти по сторонах від букв «КО» верхнього рядка позначення номіналу.
Найдорожчою копійкою з літерами «МД» та датою «1713» вважається екземпляр, проданий на аукціоні Sincona AG за 4500 швейцарських франків
1 копійка 1713 року МД (новороб)
Більшість екземплярів, пропонованих новачкам, сильно затерто ходінням, тому дрібні деталі штемпеля краще вивчати по новоробних монетах, які відчеканили безпосередньо для колекціонерів. Є такі і для досліджуваної нами копійки. Ось тільки вершник на новоділі дуже сильно відрізняється від того, хто скаче по аверсу звичайної копійки.
1 копійка 1713 року МДЗ
Це ще одне із позначень Кадашевського двору, що розшифровується як «монетного двору завод». Тут основна увага для поділу за різновидами приділяється знаку монетного двору: перевіряється величина літери «М» і відстань від «З» до пари «МД», що поряд стоять. Зверніть увагу на три декоративні елементи над головою вершника. У деяких каталогах можна зустріти термін «журавлики», то вони і є.
1 копійка 1713 (без позначення монетного двору)
Існує досить велика кількість копійок, датованих 1713, на аверсі яких немає позначення монетного двору. Володимир Біткін у своєму каталозі відносить такі монети до продукції Кадашівського двору.
Для ілюстрації ми взяли матеріал із загадковою літерою “Ц” на крупі коня. Достовірну її розшифровку ніхто з експертів поки що дати не може. Припускають, що це тавро майстра, причому, як запевняють деякі дослідники, наносилося воно не на монету після карбування і навіть не на штемпель (у цьому випадку вона виглядала б дзеркально), а на маточник. Літера ця послідовно присутня на копійках кілька років поспіль. Тут круговий напис аверса також поділяють три елементи. У каталозі Біткіна вони називаються хрестами, і вказується, що у деяких випадках їх кількість скорочується до двох.
1 копійка 1713 (без літер, особливий вершник)
В окрему групу нумізмати занесли монети без позначення монетного двору, де круговий напис розділяє як вершник, так і голова коня. Тіло наїзника тут виглядає непропорційно витягнутим, через що на колекційному жаргоні такі копійки отримали прізвисько «жираф». Це, мабуть, найдорожчий із різновидів мідної копійки 1713 року, якщо відкинути унікуми та монети, відомі у кількох примірниках.
1 копійка 1713 року НД
“НД” – розшифровуємо як “Набережний двір”, що є знаком однойменного двору, що розташовувався на території Московського кремля.
Саме ним випущені рідкісні півполушки 1700 року – номінал, який більше жодного разу не з’явився на російських монетах. Копійки він карбував з 1704 року, але по монетній стопі 19 рублів 20 копійок з пуду міді, тому вони важили важче – 8,53 грами. На двадцятирублеву стопу його перевели з липня 1713 року, що знизило вагу копійок до стандартного – 8,19 грама. Саме тоді на них і з’явилося позначення НД.
Найдорожча копійка 1713 НД була реалізована на торгах UBS Gold & Numismatics (Швейцарія) за 5500 швейцарських франків. Розрізняють копійки за такими особливостями: землі під ногами коня, віддаленістю літер «НД» один від одного, наявністю чи відсутністю дрібних графічних елементів.
А це так звана «1 копійка 1713 року НЪ». Але хіба існує в російській мові слово, що починається на Ъ? Втім, якщо придивитися, то не залишається сумнівів, що літера “Ъ” спочатку була буквою “Д”. Додатковий елемент до неї додався, ймовірно, внаслідок ремонту інструменту. У зв’язку з цим не є окремим видом і розглядається у групі, що об’єднує копійки зі знаком НД.
1 копійка 1713 року НДЗ
З додатковою літерою знак розшифровується як «Набережного двору завод». З цим позначенням копійка 1713 поставила рекорд у США на майданчику World-Wide Coins of California James F. Elmen, де була продана за 4300 доларів США. Різновиди визначаються за розміром вершника та графічними елементами (наприклад, напис аверса може завершувати мініатюрний лист).
А тут є помилка різьбяра, який забув віддзеркалити «З». Цікавим фактом є те, що в старослов’янській кирилиці існувала літера «є» (звичне нам «Є»), яка тоді писалася у вигляді «Є», що чимось ріднило її із дзеркальною «З».
1 копійка 1713 БК
До 1712 року включно знаком «БК» маркував свої монети той самий набережний двір. Хоча В.В. Уздеников згадує, що у 1713 року таке позначення міг ставити і Кадашевський двір, В.В. Біткін усі копійки із цим знаком відносить до Набережного. Скорочення «БК» – це «Большая казна», що показує залежність монетного двору від «Приказу Большой казны».
Найбільшу владу «Приказ Большой казны» отримав у 1680 році, коли під його відповідальність потрапили митниці та стягування податків із питних закладів. З 1711 року цей наказ відповідав також за збереження цінностей царської скарбниці та торгові операції для царських потреб, наглядаючи за Казённим наказом. Рідкісні різновиди копійок 1713 року з літерами «БК» у каталогах не виділені.
1 копійка 1713 року (срібло)
Цього року вперше починається карбування срібних копійок, але не колишніх «лусочок», а звичної круглої форми. Для карбування беруть низькопробне срібло (396 проба), тому із загальної ваги 0,6 грама на чистий метал припадає всього 0,24 грама.
Відомо, що срібних копійок, алтинів та п’ятикопійкових монет «Красный монетный двор» у 1713 році випустив на загальну суму 542,51 рубля. Повсякденні копійки сильно відрізняються за малюнком двоголового орла на аверсі та розміром написів на реверсі. Нововведення ще в тому, що дата тепер карбується не в буквеному, а числовому вигляді.
1 копійка 1713 року (срібло, новороб)
Новоробні екземпляри відомі і в інших варіантах оформлення. У першу чергу це стосується орла, зменшеного в розмірах і укладеного в шнуроподібне внутрішнє коло. На реверсі відзначимо жирну опуклу крапку над словом “КОПЕЇКА”. Це позначення номіналу для неписьменних.
Тут схема залишається тією ж, але в деталях суттєві відмінності. На аверсі це дивний орел з химерно виконаним оперенням. На реверсі бачимо замість точки одиночну паличку. Найрідкіснішою з новоробних монет вважається варіант з паличкою як позначення номіналу, але викарбуваний не в сріблі, а в міді.
1 копійка 1713 (срібло, «луска»)
Хоча введення мідних грошей в обіг і має підбити логічний підсумок функціонуванню дрібних дротяних копійок, але ці срібні лусочки продовжує карбувати Кадашівський двір. Через витягнуту форму штемпель не поміщається на монеті цілком, і ми вибрали екземпляр, на якому добре помітна дата, виконана старослов’янськими літерами – ҂АΨГI.
Для розшифровки нагадаємо, що цифри в даті читаються зліва направо, але для чисел від 11 до 19 застосовується двозначне написання, в якому спочатку йдуть одиниці (літера «Г» – «дієслово»), а вже потім десятки («I» – «десяткове» і»). Втім, від перестановки доданків (1000 + 700 + 3 + 10) сума не зміниться, і ми в результаті отримаємо той самий 1713 рік.
