Незважаючи на те, що рубль СРСР існує з 1923 року, його монетне втілення трохи затрималося, оскільки Декрет Центрального Виконавчого Комітету та Ради Народних Комісарів Союзу РСР про карбування та випуск в обіг срібної та мідної монети радянського зразка за підписом Наріманова, Рикова та Єнукідзе з’явився лише 22 лютого 1924 року. Його підсумком був запуск в обіг першого монетного ряду із символікою СРСР. Вершиною його була монета зі срібла 900-ї проби номіналом в один рубль, вага якого склала 20 грам (чистого срібла 18 грам), діаметр 33,65 мм.
Різновиди аверсу
Герб Радянського Союзу, придатний втілення на монетах, малювало безліч художників. За основу взято варіант І.І. Дубасова. Явною відмінністю від затвердженого державного символу є відсутність на витках стрічки, що перехоплює колосся, написів «Пролетарии всех стран, соединяйтесь!», виконаною мовами республік, що заснували СРСР. Відмова від напису виглядала розумною, оскільки виконання таких дрібних деталей ускладнило б процес виготовлення штемпелів. Та й самі витки, що є елементом рельєфу, який виступає, в першу чергу страждали від ходіння в обігу, стираючись до площини. Втім, напис нікуди не подівся. Він виконаний дугою вздовж канта.
На даний момент відомі два типи аверсу. Найпростіше їх розрізняти по остюках колоса праворуч від герба. Біля стрічки ми побачимо або один остюк, або такий ж, але з сусідом меншого розміру.
Монети з яким аверсом дорожчі? Різниці між ними немає. Аверс із двома остюками спостерігається лише на монетах із частим реверсом (прямокутні вікна заводської будівлі). А ось одноостюковий колос зустрічається на монетах обох варіантів реверсу.
1 рубль 1924 року (прямокутні вікна)
Документально непідтверджений тираж рублевих монет має кількість 12998000 штук, що робить цю монету найдоступнішою з групи обігового срібла СРСР . Її діаметр становить тридцять три з половиною міліметри, а стандартна вага – рівно двадцять грамів (з них вісімнадцять чистого срібла). Саме це ми прочитаємо на гуртовому написі: “ЧИСТОГО СЕРЕБРА 18 ГРАММ (4 3. 21 Д.) П•Л”. Дорожче за звичайні цінуються екземпляри, де літери «П» і «Л» (ініціали мінцмейстера Петра Латишева) не розділені точкою.
Рублева монета оформлена у плакатному стилі. Реверс рубля займає алегорична картина “Нове життя”, де молодий робітник показує втомленому селянинові напрямок вірного шляху. Однак не варто думати, що селянина зманюють на завод. Просто це фіксація програми «Змичка міста з селом», що широко пропагується на той час.
1 рубль 1924 (квадратні вікна)
Але якщо раптом вам потрапив рубль не з нумізматичного клубу і не на форумі, де збираються експерти, то не забудьте оцінити вид заводського корпусу. Виявляється, частина тиражу карбувалась іншим штемпелем. Найпростіше його визначити по вікнах, які тут не витягнуті цеглиною, а такі, що прагнуть квадратної форми. Такі екземпляри зустрічаються набагато рідше, тому і вартість їх помітно вища і часто виражається вже не тризначною, а чотиризначною сумою.
Великим форматом ми дали рубль із рідкісною формою вікон, а в кутку наведено мініатюрний фрагмент частого рубля для порівняння.
Втім, тут ніби граєш у знайому з дитинства гру «Знайди десять відмінностей». Якщо придивитися до ілюстрації, можна побачити, що ліва труба помітно коротша і трохи вигнута.
По фігурам робітника і селянина можна знайти рідкісний штемпель. Тут увагу треба приділити пальцям робітника, що лежить на селянському плечі.
Поліроване карбування
Якщо заглянути в каталоги, можна побачити згадку про монети, виконані в полірованому карбуванні. Ця нечисленна партія виготовлена для продажу колекціонерам. Знайти такий карбованець вже дуже непросто.
І все ж таки рідкістю найвищої проби є монета полірованого чекану, на гурті якої давньослов’янська в’язь: «ЧИСТОГО СЕРЕБРА 4 ЗОЛОТНИКА 21 ДОЛЯ (А•Г)» з ініціалами мінцмейстера Артура Гартмана. Це гуртовий напис рублів попередніх років карбування. Існує такий рубль чи не в одиничному екземплярі, тому на запитання «А скільки він коштує?» відповісти неможливо.
Підробки рублів 1924 року
Враховуючи безперервний вал копій царських рублів, було б безпідставно думати, що долі підробок уникнуть радянські срібні монети. У тому числі, і карбованець 1924 року. Раніше його, дійсно, не підробляли, тому що виготовити копію середньої якості було дорожче за оригінал. Але коли виробництво підробок поставили на потік, у цьому скорботному ряду виявився і цей рубль.
При покупці підозрілого екземпляра насамперед необхідно зважити монету. Якщо вага відрізняється від двадцятки в якусь із сторін більше ніж на грам, монета потрапляє під підозру.
Проте власники пильних очей побачать підробку навіть за відсутності терезів, тому що штемпель копії поки що сильно відрізняється від нормальних монет. Найгірше у підробок виглядає гурт, тому купувати по Інтернету монету, не бачачи її гурту – це лотерея з дуже невеликим призовим фондом. Іноді фальшивомонетників підводять невідомі їм хитрощі.
Наприклад, велику партію підробок ідентифікують по шипу, що стирчить з ноги колгоспника. Причому “шип” з’явився не в процесі створення копії, а скопійований з дефективного оригіналу. Власникам «шипованих» оригіналів продати їх буде набагато складніше, незважаючи на те, що на руках явний оригінал.
Повертаючись до штемпелів справжніх монет, варто додати, що дослідники не припиняють пошук нових різновидів. Наприклад, туди хотіли записати монети, де над черевиком робітника відсутня будівля. Але це новий варіант штемпеля. Корпус «загубився» внаслідок підгравірування. Втім, колекціонери вірять, що 1 рубль 1924 ще здатний піднести поки невідомі нікому сюрпризи.
Досить доступно,детально,але фото не підходящі…
Дякую!
Ще е різновид лучі з карманів робітника.