В 1899 році на посаді керуючого монетними переділами встигли попрацювати троє людей: Аполлон Грасгоф, Елікум Бабаянц та Фелікс Залеман. Звідси різноманітність знаків на золотих та срібних монетах із цією датою. Рублі, мабуть, почали карбувати після того, як Грасгоф подав у відставку, а планову кількість копійчаних номіналів із низькопробного срібла встигли випустити до того, як відповідальність за карбування срібних монет встиг узяти Залеман. І лише полтини 1999 року можуть похвалитися, що на їхньому гурті встигли відзначитися всі три мінцмейстери.
50 копійок 1899 року АГ
- Метал: срібло 900 проби;
- Вага: 10 г;
- Вага чистого металу: 9,00 г;
- Стандартна товщина: 2мм;
- Діаметр: 26,75 мм.
Відкривають планове карбування півтинників монети, у складі гуртового напису якого є знак Аполлона Грасгофа – «(А•Г)». Йдуть останні дні роботи на високій посаді поважного службовця, який пропрацював на монетному дворі кілька десятків років. Оформлення сторін (за винятком дати) не змінилося. На аверсі, розробленому Антоном Федоровичем Васютинським, профіль останнього імператора Росії дивиться вліво. Реверс авторства Авеніра Гіршевича Гриліхеса включає крім державного герба номінал і дату випуску. Саме ініціали цих двох людей поєдналися в каталожних позначеннях «50 копійок 1899 АГ-АГ» або «50 копійок 1899 АГ-(АГ)». Козаков В.В. зазначає два варіанти знака мінцмейстера: з точкою, що розділяє – «(А•Г)» і без неї – «(А Г)».
50 копійок 1899 року ЭБ
У каталозі Казакова відзначено єдиний варіант знака Елікума Івановича Бабаянця – «(Э•Б)». Мабуть, знахідка монет без крапки зі знаком «(ЭБ)», якщо вони існують, ще попереду. У 1899 році Бабаянц виконував обов’язки мінцмейстера недовго, але це був лише перший його захід на посаду управителя монетними переділами. Він ще повернеться і буде мінцмейстером у 1906-1913 рр., а 1916 року очолить столичний монетний двір. Полтинники з датою «1899» та його знаком зустрічаються рідше, ніж із двома іншими.
Саме в період, коли на посаді мінцмейстера перебував Елікум Бабаянц, йшов випуск монет за технологією полірованого карбування (по відполірованим заготовкам вдаряє особливо підготовлений штемпель, внаслідок чого гладке поле отримує дзеркальний блиск, а рельєфні елементи стають матовими). Їх вартість набагато перевищує звичайні монети аналогічного ступеня збереження. Наведений вище екземпляр з грейдом PF63 реалізували 18 червня 2016 року за 5 000 доларів США. У той же день пішов такий самий півтинник, але з грейдом PF65. Його ціна склала 9250 американських долара. І це не межа для полтин полірованого карбування. Рекордсменом тут поки що будуть 50 копійок 1899, продані на аукціоні Sincona AG за 14 000 швейцарських франків. Висока вартість тут обумовлена малою кількістю монет подібної якості карбування на нумізматичному ринку.
50 копійок 1899 року ФЗ
Останнім, хто отримав право ставити свій знак на золоті та срібні монети 1899 року, зроблені у Санкт-Петербурзі, став Фелікс Залеман. Позначення «(Ф•З)» ми побачимо на дрібному низькопробному сріблі, зате виявимо як на рублях і полтинниках, а й у п’ятирублівках з десятками. Каталог Казакова також поділяє півтину монети «ФЗ» на два типи за наявністю точки – «(Ф•З)» або її відсутністю – «(Ф З)».
Істотного впливу вартості монети надає не точка, а ступінь збереження. Відомості про кількість випущених у Санкт-Петербурзі монет розходяться. За каталогом Казакова вказано загальний тираж 46 775 436 для п’ятдесятикопійчаних монет з літерами «АГ», «ЭБ» та «ФЗ». Уздеников наводить дані, що Санкт-Петербург цього року викарбував 15 442 021 срібний полтинник. У каталозі Біткіна наведено аналогічне число.
50 копійок 1899 року *
Продовжує роботу над випуском срібних полтинників і Париж. Це останній рік карбування російських монет на виробничих потужностях Паризького монетного двору. За звітними документами він викарбував 10 000 000 срібних монет номіналом 50 копійок.
Замість ініціалів мінцмейстера, укладених у дужки, тут гуртовий напис «ЧИСТАГО СЕРЕБРА 2 ЗОЛОТНИКА 10,5 ДОЛЕЙ» розділяє п’ятикутна зірка. Якщо в ранніх роках карбування можна було розділити російські полтини паризького виробництва на два варіанти (мала зірка та велика), то до завершення замовлення розмір зірки на гурті став постійним.
Паризький монетний двір також здійснив випуск полтин за технологією полірованого карбування. Аналізуючи аукціони, можна побачити, що ціна “Proof” із зіркою знаходиться на рівні “Proof” з літерами «(Э•Б)». Аукціонний будинок «Рідкісні монети» у 2016-2017 роках. реалізовував паризькі полтини полірованого карбування з грейдом PF65 за 9 250 та 10 000 доларів США. Для монети з грейдом PF66, проданої того ж періоду, фінішна сума склала 15 000 американських доларів.
50 копійок 1899 року * (співвісність 180º)
Особливість французьких монет у тому, що їх аверс повернути по відношенню до реверсу на 180 º. Таке становище сторін називається «монетним» на відміну звичного нам «медального». Французькі фахівці, виконуючи російське замовлення, могли за звичкою зібрати штемпельну пару у «монетному» положенні. Тому незначна частина півтинників викарбувалася у неправильному співвідношенні аверсу до реверсу.
Був би це кут, відмінний від 180º, і така монета являла б лише поширений монетний брак «Поворот». Але якщо кут повороту аверса до реверсу дорівнює 180º, то вважається, що перед нами карбування за іншою технологією: монетною замість медальної. Саме тому монети із співвісністю 180º удостоєні окремої позиції у каталозі.
50 копійок 1899 року (гладкий гурт)
Гладкий гурт на монетах, яким належить гуртове оформлення, з’являється, в основному, з двох причин. Перша – монетний брак. Друга – карбування пробних екземплярів. У цьому випадку монети без гуртового оформлення вважаються самостійним різновидом. Казаков відносить півтину 1899 без напису виключно до паризького карбування. Біткін, навпаки, заніс ці 50 копійок до розділу, де описані монети Санкт-Петербурга.
На торгах монета з гладким гуртом з’являється рідко, тому ціни на неї високі. В неті можна знайти два записи про продаж цієї монети. 12 квітня 2008 року півтинник з гладким гуртом у майже відмінному ступені збереження реалізований за 25 554 долари США. 11 жовтня 2014 року підсумкова сума за аналогічну монету в дуже гарному ступені збереження склала 8 000 американських доларів.
