Як лічильна одиниця алтин вперше з’явився на Русі як мінімум у XIV столітті – у документі саме цього періоду зустрічається дане слово.
Слово “алтин” має тюркське походження. Є два співзвучні тюркські слова: «алтин» (золото) та «алти» (шість), а в системі товарно-грошових відносин деяких тюркомовних народів алтин – це поняття, яке використовували як лічильну одиницю, кратну 6.
В результаті тісних соціально-економічних зв’язків між російськими князівствами та тюркомовними народами термін «алтин» прижився у російській мові. Така версія походження цього слова вважається найбільш правдоподібною та логічною. Згодом утвердився і «курс» алтина – він став рівним 6 московським «деньгам» або 3 новгородським. Надалі, коли за «деньгой» закріпився номінал в 1/200 рубля, а за копійкою – 1/100, лічильна міра алтина стала дорівнює 3 копійкам або 6 напівкопійкам – «деньгам».
Монети «алтин» у Московському царстві.
Перша поява алтина, як мідної монети, сталася за батька Петра Великого – Олексія Михайловича Тишайшого, який правив з 1645 по 1676 рік. Реальну монету «алтин» викарбували в 1654 році під час грошової реформи, яка запустила в обіг мідні гроші, номінально прирівняні до срібних, що призвело до так званого «Мідного бунту».
За Петра Першого в 1704 році викарбували перший срібний алтин. Випуск «алтинів» або «алтинників» (у різні роки найменування номіналу відрізнялося) продовжувався до 1718 року.
На аверсі монети розміщено герб Московського Царства – двоголовий орел з малими коронами на головах і великою короною над ними. На реверсі вказано номінал монети, рік випуску та 6 листків, 3 з яких розташовані зверху над написом, а 3 обрамляють рік випуску ліворуч, праворуч та знизу. Монета алтинник мала діаметр 13-14 мм, а вага 08 г.
Номінал 3 копійки у Російській Імперії
Після петровських «алтинників» ця монета довгий час у монетному ряду була відсутня і повернулася туди вже за Миколи Першого в ході фінансової реформи 1839-43 р.р.
Слова «алтин» на монеті вже немає, номінал тепер зазначався в копійках. Монета карбувалась з міді і була досить великою: діаметр – 39 мм при вазі 30,7 г. На аверсі монети розташований вензель Миколи Першого з імператорською короною над ним. На реверсі в три рядки вказано номінал «3 КОПЪЙКИ СЕРЕБРОМЪ», під ним розташований рік випуску, відокремлений від номіналу декоративним елементом. Ще нижче вказано позначення монетного двору. Зображення на аверсі та реверсі облямовані опуклими точками, розташованими вздовж усієї лінії кола. Гурт монети гладкий.
У 1867 році за Олександра Другого зовнішній вигляд грошової одиниці 3 копійки змінився. На аверсі в обрамленні двох напівкруглих плашок, з’єднаних фігурним візерунком, розташований герб Російської Імперії, на верхній плашці є напис «МЪДНАЯ РОССIИСКАЯ МОНЕТА», на нижній у геральдичній стрічці – «ТРИ КОПЪИКИ». У центрі реверсу, обрамленого колом з опуклих крапок, у два рядки вказано номінал. З боків від цифри «3» розташовано по одній п’ятикутній зірці, під номіналом зазначено позначення монетного двору «С.П.Б.», відокремлене декоративним елементом. Окружність з точок обрамлена двома гілками – лавровою та дубовою. Зверху півколом вказано рік випуску монети. Крім зовнішнього вигляду монета змінила свої габарити. Її діаметр зменшився до 28,4 мм, а вага – до 9,83 г. Гурт монети став рубчастим.
За Олександра Третього та Миколи Другого оформлення залишилося тим самим. Змінювалася лише дата на реверсі.
У 1915 році, коли вже йшла Перша світова війна, що стала однією з причин катастрофи Російської Імперії, на додаток до мідних та срібних монет, дефіцит яких у той період став гостро відчуватися, були випущені паперові казначейські знаки різних номіналів у копійках.
У лінійці паперових номіналів нижче за рубль був і казначейський знак номіналом 3 копійки. Банкнота горизонтальної орієнтації 80*45 мм. Виготовлена з паперу сірого відтінку та має водяні знаки – ромби. На лицьовій стороні у прямокутнику, заповненому візерунком зеленого кольору і обрамленого чорною рамкою, що складається з прямокутних геометричних фігур, вказано номінал з двічі написаною цифрою «3», герб Російської Імперії та напис у два рядки «ИМЪЮТЪ ХОЖДЕНIЕ НАРАВНЪ СЪ МЪДНОЙ МОНЕТОЙ». На зворотному боці у зеленому візерунковому прямокутнику розташований герб Російської Імперії, ліворуч і праворуч від нього номінал у два рядки «3 КОП.», під ним напис «ПОДДЪЛКА БИЛЕТА ПРЕСЛЪДУЕТСЯ ЗАКОНОМЪ»
Крім паперових грошей такого виду, було випущено й гроші-марки – що представляли, по суті, сурогатну одиницю грошового обігу, замінником грошей кризового часу.
Марки номіналом 3 копійки надійшли в обіг у 1916 році. Ці знаки випускалися з паперу без водяних знаків і мали розмір 24*30 мм. На лицьовій стороні було розміщено зображення Олександра Третього, його вензель та вказано номінал. На зворотному боці також вказано номінал та інформацію про те, що цей знак має ходіння нарівні з мідною монетою. Марки випускалися у аркушах із перфорованими кордонами кожної з них.
Після катастрофи Російської Імперії казначейські квитки і марки недовго випускалися також Тимчасовим урядом.
3 копійки у Радянському Союзі
Гроші цього номіналу із радянською символікою з’явилися в СРСР 1924 року. Причому як у вигляді монет, так і у паперовому вигляді.
Перша радянська монета 3 копійки була викарбувана з міді, мала діаметр 27,7 мм, вага 9,8 г, товщину 2,1 мм і (найчастіше) гладкий гурт. Герб СРСР ранній – по три стрічки зліва та праворуч на колосках, одна по центру. Уздовж лінії кола напис «ПРОЛЕТАРИИ ВСЕХ СТРАН, СОЕДИНЯЙТЕСЬ!», під гербом напис «С.С.С.Р.». На іншій стороні в обрамленні колосків пшениці вказано номінал – цифра «3», напис «КОПЕЙКИ» під нею і дата випуску.
У тому ж, 1924 року, поки налагоджували карбування міді, було випущено і бони – паперові 3 копійки. Орієнтація вертикальна, водяні знаки аналогічні знакам на паперових трикопійчаних казначейських квитках 1915 – ромби з темних і світлих трикутників.
На лицьовій стороні, на фоні прямокутного зеленого орнаменту розташований Герб СРСР із шістьма стрічками, номінал, вказаний прописом на фоні великої цифри «3», і напис «ИМЕЕТ ХОЖДЕНИЕ НАРАВНЕ С СЕРЕБРЯНОЙ МОНЕТОЙ». На зворотному боці, на такому ж прямокутному полі з орнаментом зеленого кольору розташована велика цифра «3» та напис «ТРИ КОПЕЙКИ», написаний 6 мовами – російською, українською, білоруською, вірменською, грузинською та тюрксько-татарською. До 1926 ці бони були з обігу вилучені.
Наступну монету номіналом 3 копійки від попередньої відрізняє матеріал виготовлення – її стали карбувати з алюмінієвої бронзи, діаметр монети дорівнював 22 мм, вага – 3 грамам, а товщина – 1 мм. Гурт монети став рубчастим. Художнє оформлення порівняно з монетою 1924 року змінилося.
У 1935 році з аверсу зникає гасло про пролетарів, герб переміщається вище, а літери «СССР» стають більшими і набувають незграбної форми. Аж до фінансової реформи 1961 року оформлення не змінюється крім кількості витків стрічки в гербі на аверсі: 11 (1937-46 рр.), 16 (1947-1956 рр.) і 15 витків (1957 р.).
З 1961 року трикопійчані монети карбували з латуні. Діаметр монети, вага та товщина збігалися з монетами попереднього типу, а до зовнішнього вигляду були внесені досить помітні зміни. Змінено шрифт написання номіналу та напису «СССР», до колосків пшениці, що обрамляє напис «3 КОПЕЙКИ» та рік випуску, додалося дубове листя.
У такому вигляді монету 3 копійки карбували аж до розпаду СРСР.
Зараз же значення слова «алтин» відоме, мабуть, лише нумізматам, історикам та любителям класичної літератури.
