Дивовижна країна, дивовижна нація. Японія, що тривала час цуралася решти світу, розвивалася настільки самобутньо, що навіть почавши взаємодіяти з іншими країнами і вести активну зовнішню політику, вона досі залишається ніби іншою цивілізацією. Зі своїми традиціями, звичками та особливостями.
Різка перетворившись з аграрної самурайської країни, що застрягла в середньовіччі, в потужну, індустріально розвинену державу маленька острівна Японія спочатку розгромила Російську Імперію на початку XX століття, потім завоювала величезні території в Азії і кілька років завдавала нищівних поразок США та її союзникам на тихоокеанських просторах.
Японія та японці суперечливі та складні для розуміння. Люди ввічливі, запобіжні, організовані і в той же час жорсткі, небезпечні і гордовиті. Країна напхана електронікою, деякі міста виглядають як декорації до фільмів про далеке майбутнє, але разом з тим величезна кількість людей похилого віку живуть старими традиціями, а в офісах навіть у наші дні багато вікових співробітників під час відправлення документа скористаються факсом, а не електронною поштою!
У цій статті поговоримо про те, які гроші в Японії використовуються зараз, і які власні гроші мали ходіння раніше.
Історія грошей Японії
Перші гроші у загальноприйнятому значенні цього поняття з’явилися в Японії разом з китайськими торговцями. Деякий час китайські гроші використовувалися для внутрішніх розрахунків, проте вже у VIII столітті н.е., коли на території Японії утворилася централізована держава з єдиною системою управління, почали з’являтися власні монети, схожі на китайські.
У період феодальної роздробленості гроші випускалися майже кожному незалежному регіоні. Золоті, срібні, мідні і навіть паперові: як і в Китаї, в Японії мали ходіння прообрази банкнот – фактично боргові розписки.
З XVII століття, коли з періодом феодальної роздробленості та клановими війнами було покінчено, і аж до революції Мейдзі в 1868-1869 рр.., в Японії діяла так звана «грошова система Токугава», коли на території країни мали ходіння японські гроші, що виготовлялися за встановленими стандартам – овальні золоті монети обани та рё (або кобани), золоті та срібні монети ітібубан прямокутної форми, срібні прямокутні мамме, мідні круглі монети каммон, хіккі та мон, а також численні паперові грошові знаки. При цьому кожен клан та магістрат мав право випускати свої гроші, не відхиляючись при цьому від стандарту. Відомо понад півтори тисячі різновидів грошей періоду Токугави.
Після скасування сьоґунату та державотворення з іншим вектором розвитку та формою управління, коли Японія стрімко почала перетворюватися на розвинену індустріальну державу, у країні запровадили нову японську валюту. Офіційно японську єну як національну валюту оголосили 1871 року. Проте карбувати у вигляді срібних та золотих монет японську єну розпочали з 1869 року.
З 1872 року також було розпочато випуск банкнот.
Крім ієн мали також ходіння і розмінні монети – сіни (1/100 єни) та рини (1/1000 єни). Вони були виведені з обігу лише 1954 року.
Обмін фінансів періоду Токугави нові грошові одиниці Японії проводився до 1879 року.
Бурхливий розвиток промисловості та економіки, імперіалістичні прагнення, традиційна працьовитість і якийсь особливий підхід до вирішення завдань дозволили японцям у короткий час перетворити Японію з відсталої аграрної регіональної країни на могутню світову державу, а єни – на міцну національну валюту, визнану на міжнародному ринку.
Проте виникали й тимчасові кризи, коли потреби економіки не встигали за її можливостями. Перша така криза сталася в Японії 1927 року. Саме тоді уряд був змушений подбати про паперові банкноти великого для Японії тих років номіналу 200 єн.
З початком Другої світової війни японська єна стала базовою валютою для зони свого впливу – Кореї, Тайваню, Маньчжоу-го, території Північного Китаю, окупованої Японією, Таїланду, Індокитаю.
Після капітуляції Японії, у період її окупації, одночасно з японською єною до 1948 року мали ходіння окупаційні єни. Війна, що підкосила японську економіку, торкнулася і післявоєнного курсу єни. Так, якщо ще в серпні 1945 року за 1 долар США давали 15 єн, то 1949 року вартість єни впала настільки, що долар обмінювали вже на 360 єн!
У 1973 році Банком Японії був встановлений вільно коливаємий курс ієни, що залежить тільки від торгів на міжнародних валютних ринках. Підсумком цього став курс національної валюти, що значно зміцнився.
Монети, що мають ходіння в сучасній Японії
У Японії ходіння має чимало монет, виготовлених ще середині ХХ століття. Так, у обороті можна зустріти навіть екземпляри ще кінця 40-х років! У наші дні законним платіжним засобом є монети номіналом 1, 5, 10, 50, 100 та 500 єн.
Зовнішній вигляд 1 єни не змінювався з 1955 року. З урахуванням того, що купівельна спроможність такої монети вкрай мала, 1 ієну в обігу можна зустріти дуже рідко. Монета виготовлена з алюмінію, її діаметр – 20 мм, товщина – 1,2 мм, вага – 1 г.
Дизайн монет номіналом 5 єн, що знаходяться в обігу в сучасній Японії, був розроблений ще в 1949 році – монетами цього року випуску можна розплатитися. 5 єн мають традиційну для багатьох азіатських монет форму – з отвором посередині. На аверсі цієї монети розміщено зображення найпопулярнішої в Японії сільськогосподарської культури – рису. Матеріал виготовлення – латунь, діаметр – 22 мм, товщина – 1,5 мм, вага – 3,75 г.
Монети 10 єн у тому вигляді, в якому їх можна зустріти в Японії, почали карбуватися в 1951 році. На їхньому аверсі розміщено зображення знаменитого японського храму в місті Удзі – Бедо-ін. Монети цього номіналу виготовлені з бронзи, їх діаметр – 23,5 мм, товщина – 1,5 мм, вага – 4,5 г.
Монети номіналом 50 єн, як і 5 єн, виготовлені у традиційному азіатському стилі – з отвором у центральній частині. Зовнішній вигляд монет не змінюється з 1967 року. На аверсі зображений один із символів Японії – хризантема. 50 єн карбують з мельхіору (сплав міді та нікелю). Діаметр таких монет становить 21 мм, товщина – 1,7 мм, а вага – 4 г.
Наступний номінал – 100 єн – карбують також із мельхіору. Випуск цих монет було розпочато у 1967 році. На аверсі розміщено ще один символ Японії – сакура. Монети 100 єн мають діаметр – 22,6 мм, товщину – 1,7 мм та вагу – 4,8 г.
Обігові монети 500 єн з 1982 по 2000 рік карбували з мельхіору, з 2000 року – з латуні. На аверсі цих монет розміщено поширений у японській геральдиці символ – гілки Адамова дерева (чи, як його називають, «Павловнія»).
Крім кольору металу, із зовнішніх відмінностей монет, виготовлених з мельхіору і латуні, можна відзначити напівкруглі плашки на аверсі, що з’явилися на латунних монетах, на яких японськими ієрогліфами вказано номінал і назву країни. Діаметр монет обох видів 265 мм, товщина 2 мм. Вага мельхіорової монети – 7,2 г, латунної – 7 г.
Крім перерахованих вище монет у Японії випускаються також пам’ятні серії монет. Наприклад, у 2008 році було розпочато випуск серії біметалічних монет номіналом 500 ієн, присвячених різним регіонам (в Японії адміністративні одиниці країни називаються «префектури») цієї країни. Центральна частина таких монет виготовлена з мідно-нікелевого сплаву, кільце – з нікелевої латуні. Діаметр монет цієї серії становить 26,5 мм, товщина 1,95 мм, вага 7 г.
Випускаються в Японії та срібні пам’ятні монети. Так, наприклад, у 1964 році, на честь Олімпійських ігор, що проходили в Токіо, році були випущені монети 1000 єн зі срібла 925 проби. Їх діаметр становить 35 мм, товщина 2,5 мм, вага 20 г
Сучасні японські банкноти
На сьогоднішній день в Японії мають ходіння банкноти номіналом 1000, 2000, 5000 та 10 000 єн. При цьому купюри номіналом 1000, 5000 та 10 000 – це серія E 2004 року, а банкнота 2000 єн, яка у обігу зустрічається дуже рідко, із серії D 2000 року (ця банкнота єдина у серії D).
Найдрібніший номінал паперових грошових одиниць Японії – 1000 єн, містить на лицьовій стороні портрет Хідей Ногуті – знаменитого японського мікробіолога.
Хідей Ногуті, який народився в 1876 році в префектурі Фукусіма, відомий своїми дослідженнями в галузі бактеріології. Його заслуги у цій сфері досліджень у 1915 році були відзначені імператорською премією японської академії наук. Хідей Ногуті помер у 1928 році від жовтої лихоманки, перебуваючи з науковою місією в Африці. На зворотному боці банкноти номіналом 1 тисяча єн розміщено зображення вулкана Фудзіяма, найглибше з п’яти озер Фудзі – озеро Мотосу та розквітаюча сакура. Купюра 1000 єн має розмір 150*76 мм.
Купюра 2000 єн, яка в наші дні вже стала рідкістю в гаманцях японців, має розмір 154*76 мм та виконана у зелених тонах. На лицьовій стороні розміщено зображення церемоніальних воріт Сюреймон замку Сюрі-резиденції правителів держави Рюкю, що існував на Окінаві та островах Рюкю в XV-XIX століттях. На зворотному боці розташована ілюстрація одного з класичних творів японської літератури – «Повісті про блискучого принца Гендзі», написаному ще 11 столітті.
Лицьова сторона банкнот номіналом 5000 єн містить портрет Ітіє Хігуті – японської письменниці-автора повістей та оповідань про життя простих людей, яка зуміла за свої 24 роки життя (1872-1896 рр.) написати твори, що увійшли до класики японської літератури. На зворотному боці розташований фрагмент знаменитої картини «Іриси», написаної японським живописцем XVII-XVIII ст Огато Коріною. Купюра 5000 єн виконана у фіолетових тонах і має розмір 156*76 мм.
Найбільша грошова одиниця Японії – банкнота номіналом 10 000 єн, оформлена у коричневих тонах. На лицьовому боці розміщено портрет японського письменника, перекладача та філософа Фукудзава Юкіті (1835-1901), на зворотному – один із експонатів, визнаних національним скарбом Японії, статуя фенікса з храму Бедо-ін. Розмір банкнот номіналом 10 000 єн – 160*76 мм.
Появу нової серії F, що включає банкноти 1000, 5000 та 10 000 єн, Банк Японії анонсує у першій половині 2024 року. Планується, що на 1000 єн з’явиться портрет японського лікаря та бактеріолога Кітадзато Сібасабуро. Японська вчителька Чуда Умеко, яка зробила прорив в освіті для жінок в епоху Мейдзі, прикрасить банкноту 5000 єн. А на 10 000 ієн розмістять зображення японського промисловця Сібусава Еїті. Новинкою у захисті нових банкнот стане тривимірна голограма, технологія якої на паперових грошах поки що не застосовувалася жодною державою.
