Писати про майбутнє не так просто. У науковій фантастиці минулих часів автори щедро розкидали назви фірм, продуктами яких продовжують користуватися жителі майбутнього світу. Але ми, котрі дожили до описаних календарних дат, не бачимо зазначених брендів, оскільки ці компанії давно збанкрутували. Але здається, що сам час не має влади над концерном Badische Anilin- & Soda-Fabrik, більш відомим нам як BASF, який продовжує успішний розвиток, незважаючи на півторавіковий вік.
Історія концерну BASF
«Баденська анілінова та содова фабрика» заснована Фрідріхом Енгельхорном 6 квітня 1865 року в місті Мангейм (Баден). Співзасновниками виступили Август та Карл Клем, а також Юліус Гізе. Однак тут же почалися проблеми із купівлею місця для виробництва. У Мангеймі це зробити не вдалося, тому ділянку придбали по інший бік річки, у місті Людвігсхафен (Баварський Пфальц).
Переїзд приніс новонародженій фірмі субсидію у розмірі півтора мільйона гульденів, оскільки баварський король Максиміліан II усіма силами сприяв промисловому розвитку регіону. Кістяк талановитих хіміків невдовзі доповнили Генріх Каро, Генріх фон Брунк та Рудольф Кнітч. Стартували продажі барвника на основі аніліну, отриманого з індиго, а потім ряд барвників суттєво розширився.
На той момент у компанії просто не існувало конкурентів у цій галузі, що принесло їй нечуваний прибуток. У 1877 році відкривається перша закордонна філія – завод у Бутирках (на той момент підмосковне село). До 1900 року фабрика Людвігсхафен перетворилася на найбільший хімічний завод по всій планеті.
У 1902 році для компанії починається Епоха добрив, тому що дослідження азоту, що стартували на початку ХХ століття, призвели до того, що в 1913 році розпочато синтез аміаку. Це призвело до різкого продажу підживлення для ґрунтів, що стало революційним у сільському господарстві. Наразі компанія – це центр німецької промислової агрохімії.
Поразка Німеччини у Першій світовій війні мало не призвела до закінчення історії BASF. Заводи зупинилися, а частину обладнання демонтували та вивезли переможці. Післявоєнний період був украй важким для всієї німецької промисловості. 14 листопада 1924 року з’явилася компанія IG Farben AG, яка об’єднала найбільші підприємства країни, включаючи BASF. Хіміки чітко підлаштовувалися до потреб часу. Почала бурхливо розвиватися автомобільна галузь, і нова компанія всі зусилля направила на процес отримання бензину, а потім і на виробництво каучуку. Добре продавалися смоляні барвники та поліетилен, а також поліамід «Перлон» – прямий конкурент американського нейлону.
У 1932 році стараннями AEG та IG Farben почався прорив у галузі магнітного звукозапису. Перша компанія конструювала сам апарат, а завод у Людвігсхафені працював над випуском магнітної стрічки.
Після Другої світової війни союзні армії домоглися трибуналу над керівництвом IG Farben AG, а саму компанію розбили на складові.
У 1952 році на базі розділеної IG Farben AG з’явилося 11 самостійних фірм, серед яких були вже раніше виявили себе Agfa і BASF. Прагнучи зайняти важливе місце європейської лакофарбової промисловості, BASF придбав фірму Glasurit-Werke M. Winkelmann AG.
А в 1966 році розпочав роботу завод з виробництва магнітних стрічок у Вільштетті. У ці роки з’явився фармацевтичний підрозділ.
Badische Anilin та Soda Fabrik Aktiengesellschaft у 1972 році остаточно стала BASF Aktiengesellschaft. У це десятиліття запущено завод із виробництва акрилової кислоти.
У 1980-ті роки. йде послідовне проникнення ринку миючих засобів, і навіть викупається виробництво вітамінів. У США під егідою BASF Corporation сконцентровано бізнес із випуску волокнистих композитів та фарб. Наступне десятиліття активна діяльність концерну охоплює хімікати, пластмаси, продукти з високими експлуатаційними характеристиками, захист рослин, нафту та газ.
З 2008 року концерн працює вже в статусі європейського акціонерного товариства BASF SE. На даний момент представництва компанії відкриті в 91 країні. Роботи ведуться на двох із половиною сотнях промислових майданчиках. Загальний штат перевищив 111 тисяч співробітників. Продаж у 2022 році досяг рівня в 87,3 мільярда євро.
Аудіокасети BASF
Компанії BASF випала честь забезпечити стрічкою свого виробництва перші у світі аудіокасети. Голландський концерн Philips, який запропонував світові цей формат носія, на той момент не зміг випустити стрічку хоч скільки-небудь прийнятної якості. Тому всередину касет із написом Philips вирушила стрічка BASF.
Незабаром постало питання про випуск касет під власною маркою. У 1960-х гг. на ринку з’явилися касети із позначенням BASF. Тривалість їхня була 60, 90 і 120 хвилин. Ранні партії відрізнялися логотипом, оскільки з 1968 змінився його шрифт.
1969 рік для світу аудіокасет ознаменувався випуском спеціального футляра від фірми BASF, в якому їх можна було безпечно відправляти поштовою службою. Бланк з адресами відправника та одержувача наклеювався прямо на футляр. Цього ж року випущено покращену модель касети Low Noise. 1970 року касети BASF з’явилися в Японії.
У 1971 році касети серії LH (на американському ринку – SK) починають комплектуватися парою додаткових деталей, що забезпечують рівне укладання стрічки. Про його наявність говорить маркування SM (Security Mechanism або Special Mechanism). У цьому року з’являються перші касети BASF зі стрічкою з діоксиду хрому (Type II). А через рік Німеччина в Мюнхені приймає олімпіаду, і BASF робить лінійку касет з кольоровим оформленням та олімпійською символікою.
Концерн був одним із тих, хто із захопленням підтримав розробку стрічок другого типу, незважаючи на те, що доводилося виплачувати комісійні фірмі DuPont.
Стрічка від BASF – це справжній оригінальний діоксид хрому. Інші компанії згодом перейшли на феррокобальтові стрічки, і це позбавило BASF почесного статусу виробника стрічки, за якою налаштовують деки. Хтось зазначає, що такий склад для стрічок другого типу BASF та його наступник EMTEC використовували до банкрутства останнього. Інші сперечаються, запевняючи, що у 1990-ті роки. навіть уславленому німецькому концерну довелося перейти на феррокобальт.
У 1970-х гг. BASF приєднався до виробників стрічки третього типу (FeCr), оскільки за кілька років до цього придбав ліцензію у SONY. Але вік ферохрому виявився недовгим. «Металеві» касети (Type IV) записували звук з такою ж якістю, але їх собівартість виявилася куди дешевше.
На стику 1970-х та 1980-х pp. у BASF з’являється і своя касета четвертого типу. Цей напрямок концерн розвивав весь період, поки компакт-касета залишалася наймасовішим аудіоносієм. І лише коли аудіокасети почали відступати перед компакт-дисками (тим більше, що з’явилася можливість записувати та перезаписувати матриці), дорогі позиції було знято з виробництва, а ринок продовжував підтримуватися лише масовими моделями.
Модель BASF LH extra I була серед імпортних касет, у першій половині 1980-х рр., що заполонили прилавки радянських магазинів. Щоправда, кількість її була не настільки величезною, як AGFA, DENON і JVC, тому зникла вона набагато раніше інших. Але в когось ностальгія по молодості пов’язана саме з цією касетою у жовтому оформленні.
Популярність касет BASF сприяло тому, що їхній корпус часом перетворювався на справжній рекламний стенд. Наприклад, студія Діснея скористалася цією можливістю прорекламувати свою анімаційну стрічку «Король-лев», на честь якої вийшла лінійка із трьох касет із яскравим тематичним дизайном. З категорії «promotional» концерну можна скласти самостійну колекцію касет, куди увійдуть не лише відомі торгові марки (BMW, McDonalds), а й емблеми футбольних клубів.
На середину 1990-х гг. стало ясно, що перспективи аудіокасет досить плачевні. Німецький концерн зрозумів це набагато раніше за інших, тому в 1997 році його підрозділ BASF Magnetics, який займався випуском носіїв, продали спеціально створеній фірмі Emtec Magnetics. Наступнику дістався і знаменитий завод у Людвігсхафені, де всі ці роки вироблялася магнітна стрічка.
Але закінчити хочеться на позитивній ноті, тому покажемо напрочуд гарну модель компакт-касети з котушками всередині. Такий тип у меломанів називається Reel-to-Reel.
Торгова марка BASF
Перший логотип компанії є компіляцією щитів з гербами Штутгарта (кінь) і Людвігсхафен (лев з якорем). Він з’явився в 1873 при об’єднанні двох штутгартських компаній Knosp і Siegle. Еволюція торгової марки показана нижче.
Овальний логотип з назвою два рядки призначався для експортної продукції.
1952 року, коли відбулося друге народження BASF, на базі логотипу 1873 року зробили новий товарний знак, помістивши під щитами корону з назвою, а нижче за них – дату заснування. Через рік розробили літерну емблему, виконану незграбним шрифтом, але продовжували поряд з нею використовувати і графічну.
У 1968 році з’являється “брикет BASF” – прямокутник, на якому назва зроблена інверсивним кольором.
1986 року літери «змужніли», стали ґрунтовнішими. Потрібно було зробити товарний знак придатним для фотонабору, для чого взяли шрифт Neue Helvetica, яким назва на логотипі виконана і зараз.
У 2003 році компанія Interbrand Zintzmeyer & Lux розмістила ліворуч від назви пару взаємодоповнюючих квадратів, зроблених півтонами,
У березні 2004 року у фірми BASF з’явилися шістка корпоративних кольорів: синій, блакитний, зелений, світло-зелений, помаранчевий та червоний. Кольори почали швидко використовувати повсюдно. Наприклад, саме в ці кольори забарвлені прапори, що розвиваються біля великих офісів компанії.
У 2015 році концерн відзначав півторавіковий ювілей. Тому колишня нейтральна вказівка під назвою змінилася девізом, що спонукає «Ми створюємо хімію».
І, нарешті, 1 жовтня 2017 року на логотипі вирішили відмовитись від півтонів. З цього моменту колір квадратів повністю збігається із кольором фону та літер назви.
Для меломанів куди більш знайомим буде логотип, що застосовувався для магнітних носіїв: компакт-касети, відеокасети, дискети, компакт-диски та ін. Для вирішення питань щодо цієї продукції у 1990 році спеціально виділили підрозділ BASF Magnetics.
При переході з торгової марки BASF на EMTEC фірма всіма силами підкреслювала наступність, залишивши червоний квадрат зі спіраллю та на новому товарному знаку. Товарний знак BASF діяв до 2002 року. На перехідний період друкували обидві марки. Після цього ставили тільки EMTEC. Хоча ця компанія в 2003 році збанкрутувала, її торгова марка поки що не пішла в історію. Тепер їй володіє Dexxon Data Media SAS, що виробляє цифрові носії.
