Поїздки до Європи можуть стати для колекціонара-початківця чудовою можливістю відкриття для себе величезного асортименту «блошиних ринків» з їхніми старовинними ярмарковими традиціями. У Великобританії вони називаються flea market, Flohmarkt у Німеччині, marche aux puces у Франції.
З’явилися вони у 1860-ті роки, коли Наполеон III робив перепланування Парижа. Старі з усього міста перебралися на площу перед воротами фортеці Клиньянкур. Продавали вони всяку всячину і коли всі ці книжкові розвали, колоніальні рідкості, одяг, посуд, а також старі крісла, пуфики і матраци розмістилися вздовж стін фортеці, парижани влучно охрестили цей ярмарок «блошиним ринком». Незабаром по всій Європі торгові ряди з неновими речами стали звати блошиними. Сьогодні покупці в Європі шукають у таких місцях стильні речі інших епох, інколи ж відкопують справжні антикварні цінності.
Що ж, якщо говорити про антикваріат, обмовимося відразу, що існує три рівні цього ринку: аукціонний, галерейний та вуличний.
До речі, ставлення до «блошиних ринків» у Європі найзворушливіше через їхню цінність як культурно-історичного явища. Якщо, наприклад, наші букіністи скаржаться на зникнення «копійчаної» книги через ліквідацію книжкових розвалів та непомірну податково-орендну ношу в «офіційній» книготоргівлі, то на набережній Сени колоритні старенькі виставляють свої специфічні, довго нереалізовані товари «на покупця» без жодних податків. Швидше за все, таке пострадянське ставлення випливає з минулої нелюбові влади до «барахолок».
Однак вирушимо за західний кордон. У Польщі різниця рівнів позначена навіть у мові: те, що продається на вулиці, називається starocie (букв. «старе»), а коли відчистивши чи підреставровавши, його виставляють у галереї — це вже antyki або antykwariat. Протягом усього року, від Різдва до «винобрання» у різних містах проводяться ярмарки, де продаж старовинних речей входить до обов’язкової програми.
У Польщі є кілька популярних блошиних ринків, включаючи щотижневий антикварний ринок Stara Rzeźnia (антикварний ринок у Познані, один з найбільших у Польщі, який відвідують колекціонери з усієї країни) і Bazar na Kole у Варшаві, який знаходиться за адресою Obozowa 99. Також є й інші ринки, такі як Olimpia, Targowisko,, Hetman та Fasty .
Німці відомі своєю любов’ю до блошиних ринків, лише у столиці країни вуличних ринків-барахолок налічується близько сорока. Майданчик Kunst und Flohmarkt am Tiergarten в Берліні по праву вважається одним з найбільших і найвідоміших, на ринку можна знайти вироби ручної роботи, антикваріат, посуд, книги, прикраси та багато іншого. Через велику популярність ринку серед туристів, ціни на багато речей сильно завищені, але завжди доречний торг. Працює найвідоміший блошиний ринок Берліна у вихідні.
Баварія також дотримується традиції, і щосуботи-неділі в маленьких містечках проходять так звані «флюмаркти» або блошині ринки. Зі столиків та з автомобілів продають усе, що завгодно: старі грамплатівки, фотоапарати та ножі, посуд, меблі, картини та фотографії.
І ось, нарешті, батьківщина блошиних ринків – Франція. Знамениті паризькі marches aux puces – блошині ринки або як їх називають ще – броканти (brocantes) давно стали символом французького способу життя. Сюди приходять не лише у пошуках невідомого полотна когось із імпресіоністів, рукопису поета-модерніста, китайської вази династії Мінь чи крісла часів Людовіка XIV. Тут слухають справжній французький шансон та пробують щось виключно французьке. Серед кілометрів старовинних дрібничок легко можна зустріти знаменитих людей. Відомо, що Еммануель Унгаро та Ава Гарднер знайшли один одного на паризькому ринку. Унгаро підбирав крісло для вітальні. А Гарднер шукала антикварну брошку до своєї нової сукні. Блошині ринки – місце для людей з фантазією, мрія антиквара та модника. Тут можна знайти стілець Катерини Медічі та вінтажний одяг від кутюр.
Збирати «історичний» одяг також модно, як меблі чи картини. Унікальні екземпляри на кшталт замшевого піджака від Версаче середини 80-х чи шовкових сорочок від Сен-Лорану поповнюють приватні колекції. Пальму першості серед європейських ринків колір модної тусовки від Готьє до Іссі Міякі віддає паризьким Пюс і Ванв та лондонським Портобелло та Кемден-таун — «малій батьківщині» Вів’єн Вествуд.
Щоб зняти антикварні «вершки» слід приходити до відкриття броканта, а якщо мета купити «що-небудь», але дешевше, то приходьте до кінця торгового дня. І не соромтеся торгуватися! Працюють постійні блошині ринки Парижа у суботу, неділю та понеділок. Решту тижня продавці самі полюють на аукціонах і розпродажах по всій країні.
Пюс, він же Marche aux Puces de Saint-Ouen (Clignancourt) – найвідоміший і найбільший паризький брокант. Щороку сюди приходять близько 11 мільйонів відвідувачів, для яких похід на блошиний ринок є частиною обов’язкової програми. Він з’явився в одному з північних районів французької столиці в 1841 році, коли паризька влада дозволила старикам відкривати тут свої лави. Saint-Ouen – це 17 кілометрів проходів, 2000 стендів та 40 ресторанів.
Адреса ринку: між rue Jean Henri Fabre, avenue Michelet та rue Louis Dain, найближча станція метро Porte de Clignancourt. Працює ринок три дні на тиждень: у суботу, у неділю та понеділок.
Ринок поділено на сім спеціалізованих брокантів:
- Ринок антикваріату Biron з’явився в 1925 році, коли сімдесят найвідоміших паризьких антикварів об’єдналися, орендували землю та збудували постійні павільйони. Сьогодні на цьому аристократичному паризькому ринку 220 павільйонів. Парижани називають його Faubourg Saint Honore de Puces – на ім’я найрозкішнішої вулиці, де розташовані будинки мод.
- Блошиний ринок Paul-Bert спеціалізується на фарфорі.
- На Serpette продаються вироби 20-30 років минулого століття – живопис та дизайн у стилях Арт Нуво та Арт Деко.
- Malik – рай для поціновувачів стильного одягу минулих років.
- Daupfin – маленьке царство старих книг, газет та журналів.
- На Valles торгують афішами, гравюрами, фотографіями, іграшками, дрібницями, дисками та військовим обмундируванням. На Michelet можна зібрати купу малу для будинку від найнеймовірнішого кухонного начиння до африканських там-тамів.
- Ванв або Marche aux Puces de Vanves – найприємніший і витончений у всіх відношеннях паризький брокант. З’явився на південь від центру міста у 20-х роках минулого століття. Численні колекціонери люблять його за можливість відшукати унікальні антикварні книги, музичні інструменти, лляну тканину та китайський шовк, старовинні ляльки, одяг та біжутерію 1950-х років, посуд зі скла та кришталю, красиві флакони з-під парфумів та коні. журнали. Причому тут немає речей, які пройшли реставрацію. На Ванві легко можна знайти речі, які буває важко знайти в метушні Пюса. На відміну від його стаціонарних павільйонів, на Ванві торгують із лотків. Тому можна взяти в руки та розглянути будь-який предмет, а потім торгуватися від душі. Найбільші знижки трапляються в дощ, тому що Ванв – це ринок просто неба.
Marche aux Puces de Montreuil парижани по старій пам’яті називають «злодійським». Це справді не надто презентабельне місце з одягом «в начерк», взуттям старих моделей, тканинами, косметикою, старою сантехнікою та деталями старих авто. Сюди з магазинів, що розорилися, завозяться шкіряні куртки та джинси, побутова техніка. Але цінителі можуть знайти в розвалах Монтерея пляшку з-під абсенту початку століття, афіші з ім’ям Сари Бернар, кринолін або жіночий капелюшок XIX століття. Можна знайти швейцарський годинник сумнівної справжності, але з дивовижною історією. На Монтереї одягаються найрадикальніші паризькі модниці. Кажуть, їм вдається відшукувати на тутешніх розвалах і туфлі Даліди, і сукні Шанель.
Що ж, шарм паризьких archais aux puces неповторний. Багато наших співвітчизників його оцінили. Хтось побував там у пошуках незвичайного вигляду, натхнення та самовираження для, хтось їздив на «полювання за речами» — це коли люди шукають найрідкіснішу і найціннішу річ, чи найдешевшу, чи змагаються, хто купить найбільше за одну суму грошей.
Тепер пробіжимося галопом по частині Старого Світу.
Один з найбільших блошиних ринків у Європі – лондонський Portobello.
Як і на всіх «блошках» світу тут продається все що завгодно — від напіврозбитого підлогового годинника до антикварних комодів. Тут шукають шматочки історії та уламки чужої пам’яті, відблиски щастя та пелюстки величі. Можна годинами ритися в книжкових, посудних та інших розвалах, а можна вдало потрапити на розпродаж із незайманого 100 років замку. Тоді не тільки брошки, гудзики та капелюшки, а й гарнітури, сервізи та колекції вин зможуть стати вашими. Як і в Парижі, за кілометрами «блошиних» лабіринтів британської столиці, а заразом і світової столиці дизайну, блукають зірки. Дизайнер жіночих колекцій марки Etro Вероніка Етро і спадкоємиця модного бізнесу по суботах обов’язково відвідує блошині ринки Лондона – і Portobello і Camdon – і ніколи не йде без відповідної речі для себе або для нової колекції.
Адреса ринку: Portobello Road, найближча станція метро Notting Hill або Ladbroke Grove. Час роботи з понеділка по середу – з восьмої ранку до шостої вечора, по четвергах – з дев’ятої ранку до години дня, і по п’ятницях та суботах з сьомої ранку до сьомої вечора.
Camdon або Кемден-Таун знаходиться на північному заході Лондона. Порівняно з Портобелло, асортимент цього ринку більш просунутий і розкутий. Молоді дизайнери віддають сюди свої дітища — від хай-теку з латексу та вінілу до петчворку та інших натурально-грубуватих речей. Африканські барабани, перуки в стилі леді Ді, сорочки з Марокко, гори усіляких фенечок ручної роботи продають такі ж прихиповані продавці. Не дивуйтеся, якщо на Кемден-маркет вам запропонують скуштувати «чарівних грибів», але вибравшись з його метушні, ви не знайдете свій мобільний.
Найвеселіший блошиний ринок влаштовується в Амстердамі на головний день Нідерландів – День народження королеви 30 квітня. Він проходить у черзі карнавалу, в якому бере участь все місто та натовпи туристів, народних балів, концертів та неймовірних за красою та різноманітністю квіткових ринків. Городяни спустошують скрині та виносять родинне добро у Волденпарк на продаж. Серед старого мотлоху поціновувачі антикваріату напевно відшукають і жадані раритети.
В Амстердамі також знаходиться ринок Waterlooplein, який багатьма ввважається другим за популярністю в Європі ринком після французького Saint-Ouen. Саме на Waterlooplein приходять мисливці за антикваріатом, кажуть, що його тут більше ніж на будь-якому європейському вуличному ринку. Ринок є визначною пам’яткою міста, раніше на цій території розташовувалися єврейські торгові ряди. У сорокові роки Єврейський ринок закрили і після війни тут розмістилися торговці антикваріатом.
Адреса ринку: Waterlooplein 53 Binnenstad, час роботи з дев’ятої ранку до пів на п’яту вечора, щодня, крім неділі.
У маленькій Данії розклад блошиних ринків на тиждень друкується в провінційній газеті поряд з новинами про затримання викрадача велосипедів та схуднення уві сні.
Переберемося на південь. Ринок у римському кварталі Porta Portese з’явився після війни, коли заповзятливі італійці почали розпродувати американську гуманітарну допомогу. Сьогодні довжина барахолки Порта-Портезе становить 4 кілометри, але ні з паризькими, ні з лондонськими блошиними ринками не зрівняється. Число підробок тут величезне. Зрозуміло, які дешево продаються «шанелі» та «луї в’юттони» — це неминучість усіх базарів, але «лівий» антикваріат виводить колекціонерів із себе. Чого не скажеш про дизайнерів. Кажуть, Армані часто приходить на Порта-Портезе за ідеями для своєї колекції Armani Casa.
На площі Глорієс в іспанській Барселоні розташований ринок Els Encants Vells ( раніше також відомий як Mercat Fira de Bellcaire). Це один із найстаріших блошиних ринків у Європі, відомий своїм унікальним архітектурним дизайном – це сучасна споруда із дзеркальним дахом. На ринку продають безліч різноманітних товарів, від антикваріату до нового одягу, а також меблі, побутову техніку, книги та вінтажні речі. Ринок відкритий у понеділок, середу, п’ятницю та суботу, а також в останні дні перед Різдвом, зазвичай з 09:00 до 20:00.
Субота — «найбазарніший» день: з одного боку, тут безліч торговців і є на що подивитися, з іншого — натовп народу. Тому найкраще приїжджати сюди в суботу до 11-ї ранку, поки основна маса людей ще спить. Багато продавців, навіть не розпродавши весь свій товар, закривають лави опівдні.
Антикварні аукціони, які збирають усіх скупників, починаються о 7:00, друга хвиля аукціонів відбувається о 12:00 — все, що не було розпродано, виставляється за зниженими цінами. На блошиному ринку прийнято торгуватися, це не лише корисно, а й дуже весело. Гуляючи по ринку, бережіть сумки та кишені – як і на будь-якій «барахолці» тут орудують кишенькові злодії.
Адреса ринку Els Encants Vells : Plaça de les Glories Catalanes, C. Dos de Maig, 186, Барселона, Іспанія. Як дістатися: ст. метро Glories (лінія L1).
Туреччина прийнята до Європи? Бо її азіатський колорит очевидний на будь-якому ринку Анкари чи Стамбула. Відвідаємо Капали-Чарші та Чикрик-Чілар. Ряди ширвжитку для човникарів обов’язково змінюються блошиними скарбами: перські килими, кальяни, шовкові помаранчеві подушки та інші предмети, які тут зовсім не виглядають екзотикою. У Туреччині добре купувати срібні прикраси – і антикварні, і сучасні під старовину. На ринку в Анкарі багато срібла і взагалі старовинних дрібниць (капелюшки, парасольки, шпильки) з Росії. Як правило, це власність емігрантів першої хвилі, вивезена до Константинополя. А в Стамбулі можна придбати оригінальне вінтажне вбрання. Зазвичай за одягом у стилі ретро знавці вирушають до Парижа чи Лондона, забуваючи про те, що береги Босфору були привабливими для європейської аристократії, як і курорти Нормандії.
Найсучасніші курорти теж не байдужі до «блошиної чарівності». Ібіца – острів-відрив, світовий центр молодіжної культури на Балеарському архіпелазі, що належить Іспанії. Серед розваг, створених тут для насолоди відпочиваючих – усіх мега-клубів, дискотек, бутиків зі стильним одягом, знайшли своє місце і кілька миленьких блошиних ринків. Так що етно-прикраси та найлегші туніки з незвичайних тканин ви там обов’язково знайдете.
До Швейцарії, виявляється, теж приїжджають не лише для банківських справ чи візитів до музеїв. Одна з найкрасивіших вулиць Європи, вона ж фінансовий центр Цюріха — вулиця Банхофштрассе (Bahnhofstrasse) зі штаб-квартирами найбільших банків Швейцарії — виводить на Буркліплац, де у травні-жовтні щосуботи влаштовуються «блошині ринки». Екзотичні дрібнички та найрізноманітніші вироби пропонує «базар рідкостей» Розенхоф (Rosenhof).
Австрія. У європейському місті Відні базар — культурний феномен і традиція, від якої городяни відмовлятися не збираються. Овочеві ринки, ринки антикваріату та наші герої — блошині ринки процвітають на зло всім супермаркетам. На ринках не лише «отоварюються», а й проводять час: торгуються та сперечаються, як належить багатовіковій традиції, дізнаються новини та «показують себе».
Історія віденських ринків розпочалася близько 1150 року, коли резиденцію Бабенбергів — тодішніх правителів Австрії — було перенесено до Відня. Ринок Am Hof Markt почав розвиватися в 1280 завдяки продажу морської риби і раків. У наші дні з 1 березня до останньої суботи перед Різдвом щоп’ятниці та суботи з 10 до 20 тут торгують витворами мистецтва та антикваріатом. За площею Am Hof Markt відносно невеликий, обійти його можна максимум за півгодини.
«Нашмаркт» (раніше «Ашенмаркт» — від назви відра з молоком), починаючи з 16 століття, закликає голосами торговців з понеділка по п’ятницю з 6 ранку до 18:30 на вражаючий коктейль з так званої «Вінер Шмеє» — типово віденської чарівності — і дійсно східного колориту. Ресторанчики та кафе пригощають до 10-ї вечора. У суботу до 17 години маркт запропонує вам також продукцію справжніх австрійських селян, а з 6.00 до 13.00 вразить уяву кількістю та різноманітністю, — обов’язкова складова Нашмаркту — блошиний ринок. Старі черевики, лялькові голови, антикваріат – все йде на продаж!
