Чехословацька вінтажна біжутерія

Чехословацькі прикраси – культурний феномен, яскравий приклад майстерності чеських ювелірів. Кожна деталь продумана до дрібниць, кожен кристал або намистина розставлені так, щоб створити образ, що запам’ятовується.

Пік популярності брошів із Чехословаччини у Радянському Союзі припав на 60-70-ті роки 20-го століття. Вони виділялися серед масових радянських прикрас як дорогоцінні скарби. Витончені форми, чудова гра кристалів, розміри, про які можна було тільки мріяти, – все це робило їх справді королівським подарунком.

Чехословаччина відома своїми скляними фабриками, де виготовлялися келихи, вази та інші предмети інтер’єру. І саме Чехія зіграла одну з головних ролей у виробництві біжутерії. Наприкінці ХІХ ст. Даніель Сваровскі створив грановані скляні стрази. А на початку ХХ століття чеські майстри вперше використовували штучні перли. З’явилися вишукані брошки у стилі ар-нуво та ар-деко, які зараз є справжніми раритетами. Виготовлялися брошки та простіших форм. Але всі вони були дуже елегантні.

На сьогоднішній день чехословацька біжутерія відноситься до колекційних предметів. Для шанувальників вона залишається не лише цінним аксесуаром, а й частиною історії. Саме такі прикраси допомагають зберегти пам’ять про минуле та передати її майбутнім поколінням. Кожен екземпляр – спадщина, яка, як нитка часу, пов’язує нас із минулим.

Колірна палітра чехословацьких брошів не відрізнялася різноманітністю. В основному використовувалися салатовий, смарагдовий, коньячний та медовий. Також вироблялися вироби із прозорих кристалів. А для імітації граната застосовували скло особливого червоного кольору. І подібні брошки були справжніми скарбами у скриньках радянських красунь.

Історія чехословацької біжутерії

Все почалося в Північній Богемії, у місті Габлонц (сучасна назва — Яблонець-над-Нисою) у другій половині ХІХ століття.

У 1892 році австрійський ювелір Даніель Сваровскі представив перші грановані скляні стрази, які імітували діаманти, рубіни, смарагди та сапфіри. Він запатентував механічний різець для виробництва кристалів. Інше важливе відкриття здійснили чеські ювеліри на початку ХХ століття: саме тут уперше почали виготовляти штучні перли.

Уся історія міста Яблонець тісно переплітається з історією костюмної біжутерії, ґудзиків, намистин, бісеру, фурнітури, парфумерних флаконів, ручних дзеркал і скриньок із кольорового скла.

Henrik Brditschka and Altmann

Henrik Brditschka and Altmann — одна з найвідоміших легенд чеського виробництва біжутерії. Фірма належала двом родинам — Брдичка та Альтман. У 1908 році Брдичка розпочав виготовлення металевих компонентів для біжутерії, а вже у 1913 році підприємство перейшло до виробництва унікальних прикрас і продовжувало цю діяльність до 1939 року, тобто до початку Другої світової війни.

Ця компанія була найбільшим виробником біжутерії в Північній Богемії та розташовувалася в місті Габлонц (сучасний Яблонець-над-Нисою). На підприємстві працювали понад 100 ювелірів і близько 40 дизайнерів. Для працівників навіть було збудовано окремий район котеджів у стилі модерн. Ці будинки можна побачити й сьогодні поблизу концерну Jablonex.

Світова економічна криза майже не зачепила підприємства Брдички. До 1938 року справи компанії йшли напрочуд успішно. Проте в жовтні 1938 року війська нацистської Німеччини захопили Судетську область Чехословаччини, а вже у 1939 році окупували всі чеські землі. Брдичка не бажав вирушати на фронт, тому частину виробництва переорієнтував на військові потреби. Окрім прикрас, завод почав виготовляти обшивку та системи контролю для торпед, а також ордени й медалі.

На жаль, завершення війни не принесло Хенрику Брдичці полегшення. У 1947 році його заводи були націоналізовані. Самого підприємця ув’язнили, тоді як його родині вдалося втекти до Австрії.

Після переходу приватних виробництв у державну власність чиновники знищили величезну кількість документів, у яких фактично була зафіксована історія чеської біжутерії. Саме тому сьогодні ідентифікувати маркування більшості виробів майже неможливо.

На багатьох прикрасах можна зустріти клейма у вигляді літер або символічних зображень. Це своєрідні «автографи» майстрів. Однак достеменно визначити, кому саме належало те чи інше клеймо, практично неможливо. На великих мануфактурах, таких як підприємство Брдички, працювали десятки дизайнерів, а документи, які пояснювали б авторство конкретних позначок, не збереглися. Навіть імена багатьох дизайнерів сьогодні важко відновити. Єдине маркування, щодо якого немає сумнівів, — «CZECHO», що означає: прикраса виготовлена в Чехії.

Більшість виробів мала маркування.

Серед найпоширеніших позначень були: «Czecho», «Czechoslovakia», «SBK». Деякі майстри використовували власні ініціали. Часто клеймо «Czecho» наносили також на скляні кристали. Водночас існувало чимало прикрас без будь-якого маркування.

Брдичка створював прикраси у вікторіанському стилі, а також у стилях ар-деко та ар-нуво. Для виробництва використовувалися різноманітні метали, стрази, високоякісні скляні кристали найрізноманітнішого дизайну. Скло відливали у прес-форми, виготовляючи елементи різних кольорів — однотонні, переливчасті, смугасті, рифлені, часто з маркуванням «Czecho». Підвісні намистини та стрази виготовлялися вручну. Основними металами були латунь і бронза. Саме тому прикраси мали значну вагу. Також використовувалися скляні камеї та інталії, які самі по собі були справжніми витворами мистецтва.

Після 1932 року Брдичка почав виготовляти й репродукції дорогих ювелірних виробів, використовуючи матеріали для біжутерії.

Усі прикраси, створені фірмою Брдичка і Альтман, є оригінальними шедеврами чеського мистецтва. Це складні брошки та кольє, довгі сережки великих розмірів, що вирізняються надзвичайно складною ручною роботою. У виробництві майже не використовувалися штамповані деталі та свердління — застосовувалися лише лиття і пайка.

Для стилів ар-деко та ар-нуво були характерні образи дам, квіткові орнаменти, фараони, Будди, бабки, метелики, сфінкси, скарабеї, жуки, цикади, собаки, птахи та інші мотиви. Переважали яскраві насичені кольори: синій, різні відтінки зеленого, молочно-білий, фіолетовий, бузковий і небесно-блакитний.

Через втрату архівних документів навколо цієї компанії виникло чимало легенд. Одні вважають, що більшість прикрас загинула під час війни. Інші переконані, що значна частина виробів була збережена, а незавершені прикраси без остаточного оздоблення десятиліттями зберігалися на закритих складах Jablonex і стали відомими лише після розпродажу старих запасів. Частина біжутерії походить зі старовинних сімейних будинків, які роками стояли покинутими, а згодом отримали нових власників.

Відомо, що ці чудові прикраси були створені в Яблонці. Одні з них були завершені повністю, інші лише спаяні, але пізніше ретельно відреставровані з використанням старих компонентів і зі збереженням усіх особливостей, включно зі слідами старовинного монтажу та пайки.

Атрибуцію виробів здійснювали на підставі матеріалів, стилістики та тематики прикрас. Зокрема, американські дослідники біжутерії віднесли брошки та підвіски з єгипетськими мотивами до першої половини 1920-х років. У 1922 році було відкрито гробницю Тутанхамон, що спричинило справжній сплеск інтересу до культури Стародавнього Єгипту.

Легенди про цю фірму продовжують жити й сьогодні. Одні нагадують казки про печери зі скарбами, інші мають більш прозаїчний характер. Вірити їм чи ні — кожен вирішує сам. Можливо, біжутерія та казка справді нероздільні.

Jablonex — Яблонекс

Назва цієї біжутерної компанії була надзвичайно добре відома в СРСР. Майже вся біжутерія, що продавалася в Радянському Союзі, була виготовлена саме на цьому підприємстві. Проте мало хто знає, що Jablonex був одним із найбільших виробників біжутерії у світі. І це не випадково. У Північній Богемії протягом багатьох століть виготовляли високохудожнє скло та кришталь, намистини, бісер і стрази — усе те, що було необхідним для виробництва якісної біжутерії.

Після закриття фабрики Брдички та Альтмана в Яблонці-над-Нисою продовжували працювати численні невеликі приватні ювелірні майстерні. Їх налічувалося близько двохсот. Саме на основі цих дрібних підприємств у 1952 році було створено компанію Jablonex.

Ринок збуту продукції був надзвичайно широким: Південна та Північна Америка, Східна Європа, Південно-Східна Азія, Африка, Океанія, Близький Схід, Східна Азія та Західна Європа. Особливо великі обсяги прикрас постачалися до Радянського Союзу та Франції. Деякі філії виробляли сировину для ювелірної галузі: бісер, намистини, стрази (зокрема й для Swarovski), а також металеву фурнітуру.

Асортимент продукції був надзвичайно різноманітним: кольє, браслети, підвіски, брошки, діадеми, каблучки, заколки для волосся, театральні сумочки, парфумерні флакони, кліпси, сережки та імітації ювелірних виробів із дорогоцінних матеріалів.

У виробництві використовувалася величезна кількість стразів. Намистини та стрази, виготовлені Jablonex, застосовували виробники біжутерії по всьому світу. Компанія була одним із найбільших постачальників сировини для біжутерної промисловості.

У Jablonex удосконалили технологію імітації натуральних перлів. Скляну намистину покривали вісьмома шарами спеціальної фарби, виготовленої з подрібненого до порошкоподібного стану перламутру. Такого ніжного й м’якого сяйва штучних перлин не вдалося досягти жодному іншому виробникові. Саме тому нитки штучних перлів із красивими застібками високо цінуються колекціонерами й сьогодні.

У 1950-х роках у Яблонці почали виготовляти чудові скляні камеї, часто двошарові. До наших днів вони збереглися у прекрасному стані та вирізняються винятковою якістю. Багато виробників біжутерії з різних країн використовували ці камеї у своїх виробах.

Починаючи з 1955 року компанія щороку видавала каталоги з фотографіями нових моделей продукції.

У 1961 році в Яблонці-над-Нисою було відкрито музей історії скла та біжутерії з чудовими колекціями експонатів.

У найближчих населених пунктах у 1960-х роках відкрилися філії підприємства. У місті Железний Брід було засновано музей скла та спеціалізоване училище для підготовки фахівців галузі.

У 2005 році був створений концерн Jablonex Group, до складу якого увійшли компанії Preciosa (виробництво люстр із кришталевими підвісками та елітного кришталю) й Ornela.

Останніми роками виробництво складної художньої біжутерії майже припинилося. Асортимент здебільшого обмежився випуском намистин під марками Jablonex і Bijoux de Bohème для французького ринку.

Восени 2009 року компанія Jablonex була доведена до банкрутства. Вона не змогла погасити кредитні зобов’язання й була виставлена на продаж. Через значні виробничі потужності, великі запаси продукції та високу вартість активів жодна компанія не змогла придбати її повністю, тому підприємство продавали частинами.

У результаті виробництво знову розділилося між численними окремими компаніями. Виготовлення бісеру та стразів перейшло до компанії Preciosa. Сьогодні в регіоні працює близько 80 невеликих біжутерних підприємств, які переважно виробляють комплектуючі для біжутерної промисловості. Частина з них об’єдналася в «Союз виробників біжутерії» (SPB) під маркою «Made in Jablonec».

На жаль, компанія Jablonex використовувала маркування своїх виробів лише на паперових етикетках, які практично не зберігаються. Проте стиль виробів та висока якість виконання легко впізнаються й сьогодні.

Suit Jewellery

Міжнародне об’єднання з виробництва елітної біжутерії було засноване у 2006 році. Воно розташоване в Яблонці-над-Нисою, має власну виробничу базу, штат технологів і дизайнерів та випускає прикраси за власними дизайнерськими й технологічними розробками. Вироби виготовляються невеликими серіями з використанням різноманітних сплавів і кольорів емалей у межах кожної колекції.

Компанія використовує технологію відцентрового лиття в гумові та силіконові форми. Основним матеріалом є ювелірний сплав «п’ютер» (pewter), що являє собою сплав олова з іншими металами у різних пропорціях.

Особливу увагу під час оформлення виробів приділяють використанню щільних і прозорих емалей, створених за власними унікальними технологіями.

Скляні стрази застосовуються обмежено. Біжутерію цієї компанії складно назвати «стразовою», адже це насамперед дуже витончені та елегантні прикраси, оздоблені емаллю.

Тематика виробів надзвичайно різноманітна: мотиви ар-деко та ар-нуво, зокрема з використанням елементів творчості Альфонса Мухи, а також квіти, комахи, музичні інструменти та багато інших декоративних сюжетів.

Асортимент компанії не надто широкий. Основна увага приділяється брошкам, хоча також випускається певна кількість кольє та підставок для сережок.

Різноманітність зовнішнього вигляду прикрас у межах кожної серії досягається завдяки використанню різних металевих сплавів, широкої кольорової гами та різної щільності емалей. Саме це робить вироби настільки несхожими один на одного, що кожен поціновувач може знайти елегантну прикрасу у своїх улюблених кольорах.

Як підробляють чехословацькі брошки

Біжутерія, створена чеськими майстрами, продовжує захоплювати навіть десятиліття. Проте поціновувачі вінтажних прикрас можуть зіткнутися з неприємною несподіванкою. На полицях магазинів, барахолках, блошиних ринках зустрічаються брошки, які виділяються із загальної маси, але не своєю вишуканістю, а дивним, незвичайним зовнішнім виглядом. З першого погляду розумієш: тут щось не те…

Деколи зустрічаються вироби, які на перший погляд здаються автентичними. Начебто є “сліди часу”, що створюють ілюзію довгої історії. Такі вправні підробки можуть обдурити довірливих покупців, позбавивши радості від придбання, начебто, вінтажної біжутерії. Тому при покупці потрібно виявляти обережність та пильність. Адже під раритетним зовнішнім виглядом іноді ховається нещодавня підробка, створена вправними руками.

Найпоширеніший варіант, що зустрічається у недобросовісних продавців, – використання вінтажної основи, на яку кріпляться сучасні кристали. Це помітно і за колірною гамою, і за сучасним блиском вставок. При такому підході найчастіше порушується естетична цілісність виробу, що не може не впадати у вічі.

Як не дати себе обдурити

• Будьте уважні, купуючи брендову вінтажну біжутерію. Добре, коли на виробі є клеймо або маркування. Бо навіть наявність фото з каталогу не є підтвердженням автентичності. Швидше за все, каталожна річ “трохи” відрізнятиметься від своєї немаркованої копії.
• Щоб відрізнити цілком автентичний предмет від виробу із повністю заміненими кристалами, звертайте увагу на колірну гаму.
• Убезпечити себе від китайської підробки можна, звернувши увагу на кілька деталей: яскравість вставок, сліди клею, зворотний бік та застібку. Якщо купуєте виріб по інтернету, завжди! просіть продавця надіслати фото “задника” предмета.
• Ограновування скла не менш важлива деталь. Чеські майстри виконували його з безліччю граней під певним кутом, як у класичній ювелірній обробці.
• “Посадка” кристала має бути глибокою. У підробках стрази просто приклеюють до основи.

Дотримуючись цих правил, ви не дасте себе обдурити несумлінним продавцям і зможете порадувати себе оригінальною чехословацькою прикрасою, яка займе гідне місце у вашій колекції.

Маркування чехословацьких брошів

Чеська біжутерія з недорогоцінних металів зазвичай не має клейм, тому ці вироби потрібно впізнавати в обличчя.

Часто на чехословацькіх прикрасах з недорогоцінних металів на вивороті брошки ставився напис “CZECHOSLOVAKIA”. Крім того, напис “CZECHOSLOVAKIA” можна побачити на шомпольному замку. Цей тип замку нечастий і поки його розглядаєш, також іноді можна приємно здивуватися виявленому маркуванню. Найчастіше слово розташовується у два рядки. На верхній “CZECHO”, на нижній “SLOVAKIA”.

Є й інші інтерпретації.

Виявляється, маркування могли ставити прямо на гачок. Його плоска конструкція цілком дозволяла розташувати заповітне для колекціонера і не тільки слово.

Крім того, маркування можна зустріти на голці. Для брошів СРСР це звичайна справа.  Виявляється, чехословацькі вироби теж маркувалися таким чином. Ось приклад.