Годинники «Молнія» мали величезну популярність в СРСР. Для їх виготовлення використовували сталь або технічне срібло, рубінові камені. Деякі моделі були приводом для гордості, оскільки їх можна було отримати лише за особливі заслуги державі. Радянські зразки вважають раритетними, високо цінуються колекціонерами. Особливо популярними є обмежені серії: «До ювілеїв Перемоги», «Учасникам Олімпіади-80», штучні партії (10-100 штук), які не пішли у серійне виробництво.
Челябінський годинниковий завод «Молнія»
Історія годинникової галузі в СРСР розпочалася у 1927 році. З ініціативи керівництва СРСР було сформовано делегацію, яка мала купити необхідну техніку і знайти фахівців. Обладнання привезли зі США, з фабрики «Дюбер-Хемпден», де виробництво годинників припинилося через економічну кризу. Його встановили на виробничих площах Першого Московського заводу.
Під час другої світової війни підприємство евакуювали до Золотоуста. Після війни обладнання перевели до Челябінська для організації виробництва годинників. Перші зразки продукції Челябінського годинникового заводу «Молнія» випустили 1947 року. Кишеньковий годинник «Молнія» 36 калібру, подарований делегацією російських годинникарів швейцарським колегам, отримав високу оцінку.
Виробництво авіаційних хронографів (АЧС) стало основним напрямом діяльності заводу. До 1950 року підприємство стало промисловим гігантом, штат становив понад 5 тисяч осіб. Громадянські годинники, спеціальні технічні прилади для вимірювання часу, настільний годинник випускали для потреб СРСР, постачали в інші країни.
Завод працює досі, виготовляє авіаційні, технічні, наручні, кишенькові, настільні годинники.
