Порцеляновий посуд можна мити в посудомийній машині, але за наявності на ньому маркування Fine Bone China. Це особливий вид фарфору, який ще називають “кістяним”. До нього крім каоліну, кварцу та польового шпату входить кістяне борошно.
На що звернути увагу?
Колекційні сервізи необхідно мити лише вручну. Незважаючи на те, що майстри минулих століть намагалися надати своїм виробам міцність і застосовували метод випалу порцеляни, через недостатній розвиток технологій вони не могли зробити посуд, що витримує підвищені фізичні навантаження на стінки.
Лише нещодавно, 15-20 років тому, виробники вишуканого посуду адаптували свою продукцію під сучасні технології. Крім зміни «рецепту» суміші було змінено і спосіб нанесення малюнків. Справа в тому, що старовинний кістяний фарфор можна мити тільки з особливою обережністю, щоб не пошкодити золоте оздоблення, а посудомийні машини до такого оформлення нещадні.
Японський виробник Nikko зміг змінити склад фарфорової маси, збільшивши частку кістяної муки в ній до 50%. Це дозволяє йому випускати міцніші вироби з посиленим зчепленням оздоблювальних матеріалів з основою.
З усього східного посуду саме Nikko найменше боїться напору води та впливу абразивних частинок. Якщо говорити про європейців, то в посудомийці можна мити чашки та тарілки з фарфору, але і для нього є винятки: температура води повинна бути не більше 50°. У такому ж режимі миють у машинах та посуд бренду Narumi.
Як правильно мити фарфор?
Крихкий посуд боїться абразивних частинок, а також засобів на основі лимонної кислоти та хлору. Цим вимогам абсолютно не відповідають пігулки для машинного миття.
- Кістяну порцеляну можна мити в посудомийній машині тільки гелем.
- Температура води для посуду будь-якого бренду не повинна перевищувати 50 °. Регулярна дія гарячої рідини на фарфорові поверхні може знижувати міцність складу.
- Для вишуканих виробів вибирають лише делікатний режим миття, щоб зменшити силу струменя.
- Не рекомендують використовувати режим обробки парою та сушіння. Якщо це функції, що підключаються, то перед запуском посудомийки їх треба деактивувати. Якщо це вбудований режим у програму, машину відключають вручну, коли загориться відповідний індикатор.
- Фарфор сушать на відкритому повітрі виключно у холодному стані. В іншому випадку матеріал може потріскатись. Ризик зростає із віком посуду. Після того, як посудомийка завершить свій цикл, її відключають і дають вмісту охолонути всередині.
- Крихкий фарфор завантажують окремо від іншого посуду. Обов’язково між предметами залишають місце, щоб чашки та тарілки не билися одне об одного. Чашки та різні дрібні предмети треба ставити на верхній висувній полиці.
- Столові прилади мити разом із фарфором не можна. Вони не тільки при вібрації можуть пошкодити крихку поверхню, але і, окислюючись, можуть змінити відтінок посуду.
- Щоб уникнути сколів від вібрації, перед завантаженням під крихкі предмети треба покласти силіконовий килимок.
Ці рекомендації є актуальними для фарфору 15-20-річного віку. Чим старший посуд, тим більша ймовірність розтріскування його поверхні та змивання декору. Старовинні сервізи миють лише вручну, використовуючи м’які губки та гель.
Враховуючи, що фарфор можна мити в посудомийній машині на делікатному режимі, перед завантаженням поверхні необхідно очистити від забруднень. Це роблять силіконовими чи гумовими лопатками. Щітки та абразивні губки неприпустимі, оскільки вони можуть залишити дрібні подряпини.
Порцеляновий посуд дуже вимогливий до догляду. Його не можна залишати брудним: якщо немає можливості одразу вимити чашки та тарілки, їх хоча б обдають струменем води. Якщо їжа залишатиметься на поверхні, вона може залишити плями, що в’їлися.
Після миття у посудомийці фарфор дістають ще вологим. Його розкладають на серветці, щоб тканина ввібрала залишки вологи, і починають відразу ж витирати посуд м’яким рушником. У вологому стані фарфорові вироби мають бути якнайменше.
З особливою обережністю необхідно доглядати декоративні фарфорові вироби: статуетки, ляльки. Їх ніколи не миють у посудомийній машині, тому що дрібні деталі можуть відбитися від вібрації. У колекційних іграшок від сильного струменя води можуть зіпсуватися промальовані елементи.
Навіть, щоб помити волосся фарфорової ляльки, слід уникати попадання води на її обличчя. Для цього іграшку кладуть на м’який рушник, щоб локони вільно звисали. Потім м’якою губкою з мильним розчином промивають волосся. Після миття швидко висушують ляльці голову: від води може потріскати фарфор і розм’якнути клей. Саме тільце і особливо обличчя іграшкам не миють, а лише акуратно прибирають з них пил м’яким пензликом.
При правильному догляді фарфорові вироби не втрачають свого вигляду протягом 15 років. Далі посуд та декор вважаються «старожилами» і вимагають до себе уваги, як колекційні предмети.
