Назва «драхма» походить від дієслова δράσσομαι («хапати»). Вважається, що це слово зі значенням «жменя» зустрічається в табличках лінійної писемності Б мікенського поліса Пілос.
Спочатку драхма була пучком, зв’язкою з 6 оболів (металевих прутів, буквально «вертлюгів»), що використовувалися як гроші ще в 1100 до нашої ери. Античні автори згадували, що саме пучок із 6 прутів-оболів містився у чоловічій долоні.
Скарб із більш ніж 150 залізних оболів був виявлений у Герайоні Аргоському на Пелопоннесі. Шість із них виставлені в нумізматичному музеї Афін.
Філософ із Гераклеї Понтійської Гераклід, який жив у IV ст. до н.е., доніс до нас цікаві відомості про стародавні оболи, драхми і перші монети сучасного типу.
Гераклід пише, що у VII столітті до н. оболи у вигляді залізних прутів скасував тиран Аргоса Фідон. Він заявив народу, що оболи присвячені богині Гері, і ніхто, крім нього, під страхом смерті не може до них торкатися. Інакше богині буде завдано образу. Так, пише Гераклід, оболи-прути перестали бути грошима.
Натомість Фідон запровадив новий вид грошей – монети сучасного типу, які став карбувати монетний двір на острові Егіна, який став першим монетним двором Європи. Першими монетами стали так звані «хелони» або «черепахи» – монети з карбованим зображенням цього плазуна на одній із сторін.
Аргоська хелона/драхма стала прикладом для інших грецьких полісів. Так монетна справа поширилася по всій грецькій ойкумені.
Мабуть, найзнаменитішою і відомою драхмою стала тетрадрахма Афін. На аверсі цієї срібної монети зображено голову богині Афіни, покровительки міста, в шоломі, на реверсі – сова, символ Афінського поліса, оливкова гілка та позначення «ΑΘΕ».
Кожен грецький поліс карбував свою власну драхму, розміщуючи на монетах відомі символи міста. Точна мінова вартість кожної драхми визначалася кількістю та якістю металу, що позначалося на репутації кожного монетного двору. Але найпоширенішим ваговим стандартом драхми став Афінський (аттичний) – 4,3 г.
Після широкомасштабних завоювань Олександра Македонського драхма стала використовуватися в багатьох державах еллінізму на Близькому Сході, включаючи царство Птолемеїв в Олександрії і Парфянську імперію, засновану на території сучасного Ірану.
Драхма Олександра Великого стала взірцем для монет, що карбувалися в державах, що виникли на уламках його великої, але недовговічної імперії. На аверсі монети зображено голову Геракла у левовій шкурі, на реверсі – Зевс Аетофор (орлоносець) на троні з орлом та жезлом у руках.
Після підкорення Греції Римом драхма поступово була витіснена денарієм. Останні драхми були викарбувані в Єгипетській Олександрії на початку IV століття н.е. Але несправедливо відправляти драхму на звалище історії.
Саме від назви «драхма» ведуть походження назви ряду давніх та сучасних грошових одиниць. Арабська грошова одиниця – дирхем успадкувала ім’я від драхми. Дірхем і сьогодні є назвою національних валют Марокко та Об’єднаних Арабських Еміратів. Вірменський драм також походить від драхми. Драхма як драма несподівано відродилася в вірменському Кілікійському царстві XI-XIV ст., а потім отримала друге народження у вигляді драма сучасної республіки Вірменія.
Давньогрецька срібна драхма мала такі деномінації (вага вказана за аттичним стандартом):
- декадрахма, 10 драхм, 43 г;
- тетрадрахма, 4 драхми, 17,2 г;
- дідрахма, 2 драхми, 8,6 г;
- драхма, 6 оболів, 4,3 г;
- тетробол, 4 оболи, 2,85 г;
- тріобол, 3 оболи, 1/2 драхми, 2,15 г;
- діабол, 2 оболи, 1,43 г;
- обол, 4 тетартеморіони, 0,72 г;
- тритартеморіон, 3 тетартеморіони, 0,54 г;
- геміобол, 2 тетартеморіони, 1/2 обола, 0,36 г;
- тригемітетартеморион, 3/2 тетартеморіону, 0,27 г;
- тетартеморіон, 1/4 обола, 0,18 г;
- гемітетартеморион, 1/2 1⁄2 тетартеморіону, 0,09 г.
Відродження грецької драхми відбулося лише в XIX столітті, після здобуття Грецією незалежності від Османської імперії за Адріанопольським мирним договором 1829 року.
Однак у перші роки незалежності грошовою одиницею Греції була не драхма, а фенікс, запроваджений указом грецького правителя Іоанна Каподистрії (екс-міністра закордонних справ Російської імперії) ще 1828 року.
У 1831 році Каподистрія був убитий змовниками. Вибраний король Греції Оттон I у 1832 році заснував, а вірніше відновив як національну валюту драхму, що складається зі 100 лепт.
Перше карбування складалося з мідних монет номіналом 1, 2, 5 і 10 лепт, срібних монет номіналом 1⁄4, 1⁄2, 1 та 5 драхм, а також 20 драхм із золота. Драхма важила 4,5 г та містила 90% срібла, а 20 драхм містили 5,8 г золота.
Розробником дизайну нової драхми був головний медальєр Мюнхенського монетного двору (королівство Баварія) Карл-Фрідріх Фойгт. Саме на цьому монетному дворі карбувалась відроджена через багато сотень років драхма.
У 1894 році в Греції з’явилися в обігу перші мельхіорові лепти. У 1911 році востаннє були викарбувані в сріблі монети номіналом 1 і 2 драхми. Через 15 років ці номінали почнуть карбувати на Віденському монетному дворі вже у мідно-нікелевому варіанті.
Випуск срібних монет обмежився номіналами 10 та 20 драхм.
Перші драхмові банкноти Національний Банк Греції почав випускати з 1841 року. Остання емісія купюр була зроблена напередодні приєднання Греції до єврозони.
Під час німецько-італійської окупації Греції з 1941 по 1944 катастрофічна гіперінфляція і нацистське розграбування грецької скарбниці призвели до випуску набагато більш високих номіналів, кульмінацією яких стали банкноти в 100 мільярдів драхм в 1944 році.
Наприкінці 1944 року, після звільнення Греції від нацистської окупації, гроші, що знецінилися, були обмінені на за курсом 50 мільярдів старих драхм за одну нову. Друга грецька драхма була виключно банкнотою. Ця драхма також страждала на високу інфляцію.
У 1953 році, у спробі зупинити інфляцію, Греція приєдналася до Бреттон-Вудської системи. У 1954 році було проведено деномінацію драхми за курсом 1000:1. Третя драхма передбачала фіксований обмінний курс у розмірі 30 драхм за долар до 1973 року. Протягом наступної чверті століття офіційний обмінний курс стабільно знижувався, досягнувши 400 драхм за долар.
У період правління хунти «чорних полковників» (1967–1973 рр.) на драхму повертається фенікс Іоанна Каподістрії. Це зображення стало фактично символом хунти та гербом Греції у той період.
1 січня 2002 року грецьку драхму було офіційно замінено на євро, і з 1 березня 2002 року вона не є законним платіжним засобом, а лише пам’яткою нумізматики.
Однак на аверсі грецьких євро знову з’явилося зображення знаменитої сови з афінської тетрадрахми. І незважаючи на те, що драхми немає вже майже два десятки років, у промові греків і сьогодні часто миготять фразеологізми, в яких згадується їхня давня національна валюта. «Немає ні драхми» – каже грек з порожніми кишенями.
