Історія українського гончарного промислу налічує не одну сотню років.
Піонерами фарфорової промисловості стали підприємці із Польщі. Наприкінці 18 століття Юзеф Клемент Чарторийський заснував фарфорово-фаянсову мануфактуру. На околицях його родового замку в Корці виявили багаті поклади каолінової глини. Мануфактуру обладнали на європейський зразок, виробництвом займалися французькі майстри — брати Мезери.
З часом на українській землі виникло багато підприємств із випуску тонкостінної кераміки. Одне з них – Дружківський фарфоровий завод (Дружківка). Його продукція славиться особливою чарівністю, міцністю, різноманітністю, екологічністю. Він цінується і колекціонерами та звичайними споживачами.
Історія Дружківського фарфорового заводу
Завод почали будувати 1966 року, роботи завершилися 1971 року на Донбасі. Це місце обрали через близькість сировинної бази та розвинену транспортну мережу. Виготовляли порцеляновий посуд, малу пластику та інші предмети для прикраси інтер’єру. Виробляли до 26 млн. виробів на рік.
Завод орієнтувався масове виробництво широким потоком. З’являлися й ексклюзивні роботи: сервізи Гуцулочка, Кактуси, Айдар. Випускали великі декоративні вази для офіційних подарунків на ювілейні дати.
У 1970-х роках технологія виробництва змінилася, майстри повернулися до лиття, щоб зробити продукцію більш витонченою. Ручкам і носикам надавали витончений вигин, чашкам надавали форму бутонів, що розпускаються, з різьбленим краєм.
Наприкінці 1980-х років у зв’язку з Перебудовою окреслилися проблеми з постачанням сировини, знизився контроль за технологічними процесами. Для заповнення недоліків стали використовувати сіру, рожеву, блакитну масу.
У 2008 році виробництво тонкостінної української кераміки занепало через економічну кризу, засилля китайської дешевої продукції, яка заповнила ринок після вступу країни до СОТ. Але Дружківський фарфоровий завод вистояв, незважаючи на труднощі.
У 2014 році запровадили високе мито (35,6%) на ввезення іноземного порцелянового посуду. Через бойові дії на території Донбасу діяльність заводу припинилася, готові зразки розпродали.
Майстри-порцеляни
Головним художником став Василь Єфремович Ковальчук. Він брав участь у республіканських та міжнародних виставках. Художню освіту здобув у Ворошиловградському училищі. Працював на Баранівському та Бориславському фарфорових заводах. Виробництво запускали з нуля, починали з кухлів, тарілок. Перша значна робота на підприємстві — форма для сервізу «Донбас».
Сервіз “Айдар” названий на честь річки, яка протікає на батьківщині Ковальчука. Для нього характерні прості форми та багатий декор. Смуги квіткового орнаменту чергуються з білого паузами фону.
Набір чайників “Лужок” – улюблений витвір майстра. Фарфориста надихнули візерунки тканин та хусток: вироби щедро прикрашені рослинним орнаментом.
Рецептом порцелянової маси займалася Зоя Матвіївна Олексієнко. Їй вдалося досягти найбілішого черепка в Україні.
Над малою пластикою працювала Ніна Василенко. Вона розробляла сувенірно-подарункову продукцію: келихи, свічники, вази. Можливо, найзнаменитіші фігурки («Олімпійський ведмедик», «Катюша») виготовила саме вона. У приватних колекціях збереглися скульптури тварин, підписані майстринею: «Східний гороскоп», «Кіт», «Тигреня, що сидить». Також вона створила кількох Дідів Морозів, Снігуроньку. На рубежі 20-21 століть малу пластику почали випускати у промислових масштабах.
Клеймо Дружківського порцелянового заводу
На клеймі зображено шахтарську лампу. Колекціонерам слід звертати увагу на маркування виробів, щоб уникнути підробки при покупці.
Однак на виробах можуть виявитися і більш рідкісні клейма. У каталозі Івана Олександровича Гольського, який описує товарні марки та знаки радянської кераміки, Дружківському заводу присвячено три позиції.
Крім того, художній виріб, окрім авторського підпису, може включати не логотип, а абревіатуру підприємства – ДФЗ. Вище для прикладу показана мала пластика Ніни Василенко.
У пострадянський період, коли Дружківка почала представляти всю українську порцеляну, товарний знак може містити герб України. Для інших виробів використано клеймо із зображенням міського герба Дружківки.
