Звичне для всіх зображення та розмір дводоларова купюра набула у 1928 році.
На її лицьовому боці зображений Томас Джефферсон (1743 – 1826 рр.) – видатний державний і громадський діяч, “батько” Декларації незалежності та 3-й президент США. На зворотній, звичне нам зображення картини “Декларація незалежності” з’явилося з 1976 року.
З моменту появи цій банкноті «не щастило». Вона не мала популярності ні у населення, ні у банків.
Причин невдоволення новою купюрою було кілька. Найпоширеніша причина полягала в тому, що у більшості касових апаратів було не передбачено окреме місце для банкнот номіналом 2 долари. Тому касирам у магазинах доводилося викручуватись, класти двієчки в одне відділення з іншими грошима.
Крім того, у народі поширилася думка, що банкноти номіналом 2 долари приносять невдачу. Ця прикмета походить від карткових гравців, у яких цифра 2 спочатку була невдалою, бо відповідала наймолодшій карті у колоді.
Джерела розповідають нам, що продавці відмовлялися приймати дводоларові банкноти у магазинах.
У 1966 році була надрукована остання партія купюр номіналом 2 долари, після чого 10 серпня 1966 року їх випуск був припинений.
Після цього банкноти випускалися, але в обмеженій кількості, і випуск найчастіше приурочували до великих свят. Так, у 1976 році на честь двохсотріччя Сполучених Штатів Америки в обіг були випущені ювілейні дводоларові банкноти. Цю ж серію банкнот було перевипущено 1996 року.
Але найцікавіше, що незабаром ситуація з «іміджем» 2 доларів кардинально змінилася. У зв’язку зі своєю рідкістю двоєчки стали бажаним екземпляром у колекціях нумізматів. Адже те, що важко зустріти в обігу, завжди привертає увагу колекціонерів.
Крім цього з’явився цілий ряд легенд щодо купюри two dollar. Відповідно до однієї з них, якщо мати цю купюру в гаманці, то гроші не будуть у ньому переводитися.
А у Вашому гаманці лежать 2 долари?
