Підприємство заснували Юліуш Хеннеберг та Міхал Чайковський у 1856 році у Варшаві. До відкриття власного виробництва Хеннеберг працював токарем на заводі “Фраже”. Виготовляли столове приладдя, галантерейні штучки зі срібла.
У перші роки на фабриці переважала ручна праця, штат складав 26 осіб. На початку 1860-х років на заводі з’явився паровий двигун (вперше у Варшаві), за допомогою якого рухали все обладнання. Компанія «J. Henneberg i M. Czajkowski» робила медичні інструменти для російських та зарубіжних лікарень, пансіонатів.
1874 року Чайковський залишає компанію, щоб відкрити власну фабрику посріблених виробів під маркою «М. ЧАЙКІВСЬКИЙ у ВАРШАВІ». Власники компанії, що залишилися, Юлій і Вільгельм зареєстрували новий бренд «БРАТИ ГЕННЕБЕРГ» («BRACIA HENNEBERG»). Фабрика мала власні магазини у Варшаві, представництва у великих російських містах. Вироби випускали під брендом Fabryka Wyrobów Platerowanych i Brązowych Braci Henneberg.
Наприкінці 1870-х років фабрику переоснастили. Завдяки новому устаткуванню виробництво продукції стало дешевшим, ціни на неї знизилися. У 1876 року тут працювало 90 робочих, а річний прибуток сягав 130 000 рублів. До 1884 число робітників перевищило півтори сотні, а річний прибуток зріс до 150 000 рублів. 1894 року співвласниками компанії стали сини Юліуша.
З кінця 1880-х років Юліан Едвард та Станіслав Карол (діти Юлія Хеннеберга) працювали по черзі в різних відділах фабрики, щоб якнайбільше дізнатися про виробництво та в майбутньому ефективно керувати сімейним бізнесом. Продукція брала участь у виставках, здобувала золоті, срібні, бронзові медалі. Було відкрито кілька представництв як у самій Польщі, і у Москві, Санкт-Петербурзі, Тифлісі і навіть Іркутську. Більшість продукції поширювалася по Російській імперії, до складу якої тоді входила Польща.
Розпад Російської імперії призвів до здобуття Польщею незалежності та втратою для компанії величезного та безмитного російського ринку. Однак це врятувало фірму від націоналізації, яка неодмінно відбулася б, залишись компанія на території СРСР. Міжвоєнний період характеризується постачанням товарів до Румунії, Болгарії, Персії, Греції, Канади, Китаю та відкриття магазинів у цих країнах. Торгові точки фірми були у Північній Африці. Популярності товарів сприяло залучення місцевих художників, які працюють у модному стилі арт-деко (наприклад, Юлія Кейлова).
Під час Другої світової війни фабриці довелося працювати на потреби німецьких окупантів. Після Варшавського повстання підприємство було майже повністю зруйновано. Наприкінці 1940-х років воно стало державною власністю, змінило назву на “Варшавська Фабрика Платер” (Warsaw Factory Platerow або WFP). У середині 1960-х років у результаті злиття вона стала частиною підприємства «Хефра» (назва утворена від імен власників — Хеннеберг та Фражет).
Продукція
На фабриці братів Хеннеберг столове приладдя виготовляли зі сплаву альпака – один з підвидів нейзильбера, який також називали «новим сріблом». Сплав складався з міді (55%), нікелю (20%), цинку (25%). Втім під маркою Alpacca (або Alpakka) зустрічався і будь-який інший вид нейзильберу (5-30% нікелю, 45-70% міді та 8-45% цинку зі слідовими кількостями свинцю, олова та заліза).
Шар срібла чи золота наносили на посуд із неблагородних металів гальванічним методом. Першу у Варшаві гальванічну лабораторію відкрив І. Фраже. Зараз слово «фраже» стало загальним, під ним маються на увазі предмети для сервірування столу, зроблені в Польщі. Срібні предмети виглядали дорого, відносно доступні за ціною. Такий посуд користувався великою популярністю наприкінці 19-початку 20 століття.
Клейма фірми братів Хеннеберг
- “GALW” – гальваніка (міднення, золочення, або сріблення латунної основи).
- “В.М.” і “WM” – перші літери від слів “Bialy Мetal” або “White Metal”, що означає сплав “альпака”.
- “82” – кількість чистого срібла, яке використовували для покриття 24 столових приладів (12 ложок і 12 виделок). Подібне маркування стали використовувати у Німеччині та інших європейських країнах із другої половини 19 століття.
- Літерою «N» на клеймі, укладеній у ромб, овал або трапецію, позначали «нормальну» товщину срібного покриття.
- Терези з літерами «В» і «Н» – клеймо фірми «Брати Хеннеберг».
