Городницький фарфоровий завод – найбільше підприємство, яке здійснювало свою діяльність упродовж трьох століть: з XVIII до початку XXI століття. Завод розташовувався в українському селищі Городниця під Житомиром та випускав високоякісний фарфор, який представлявся на багатьох міжнародних виставках та ярмарках. Асортимент був дуже різноманітним – від посуду до скульптур, що зображають людей, тварин та казкових персонажів.
Історія підприємства
Городницький фарфоровий завод був заснований у 1799 році внаслідок розширення фарфорової мануфактури князя Юзефа Чарторійського у Корці. Селище Городниця було обрано через те, щоб виробництво знаходилося ближче до палива. Оскільки завод був дочірнім підприємством, то власне клеймо на фарфор, що випускається, довгий час не ставилося. І лише 1882 року, коли фабрику взяв у найм підприємець А. Зусман, на виробах почали проставляти перші «пізнавальні знаки». Надалі клейма підприємства по роках змінювалися багато разів – спочатку через часту зміну власників, потім при зміні назви, форми власності та з інших причин.
Будівництво нового підприємства велося 4 роки, потім його довго оснащували та обладнали. Тому перший випуск продукції відбувся лише 1 квітня 1807. Після смерті першого власника в 1810 завод відійшов його зятю Г. Любомирському, а в 1850 – його сину. У період володіння Любомирськими продукція фабрики відрізнялася найвищою якістю і прирівнювалася до виробів кращих світових мануфактур.
Ця традиція зберігалася і надалі, незважаючи на часті зміни власників. Так, за В. Руликовського було модернізовано всі виробничі процеси, побудовано печі для випалу, удосконалено технологію помелу сировини з використанням нового водяного млина, запрошено іноземних майстрів.
Але 1879 року сталася пожежа, внаслідок якої фабрика була практично повністю знищена. Не бажаючи займатись відновленням виробничих приміщень, В. Руликовський виставив підприємство на продаж. Викупив його Полтавський банк, після чого завод ще кілька разів перепродували, змінивши за 3 роки 6 власників. У 1882 року його орендував підприємець А. Зусман, який займався випуском продукції до революції 1917 року. Основу асортименту в цей період становив посуд, який теж відрізнявся дуже високою якістю.
Для підвищення ефективності виробництва Зусман почав використовувати при декоруванні виробів друковані відбитки (перекладні зображення), які переносяться на поверхню під дією високої температури. Одночасно було запрошено закордонних фахівців та значно розширено асортиментний ряд. Фабрика почала випускати скриньки для чаю, парфумерні флакони, фруктові кошики та інше кухонне начиння. У цей період з’явилися перші настільні скульптури.
Після революційних подій та націоналізації Городницький фарфоровий завод був закритий та відновив свою діяльність у 1923 році вже за СРСР. Підприємство випускало чайники, чайні та кавові сервізи, але основу продукції складала настільна скульптура, тематика якої постійно розширювалася.
Під час другої світової війни фабрика знаходилася на окупованій фашистами території, тому була напівзруйнована і практично повністю вийшла з ладу внаслідок дій окупантів та регулярних обстрілів. Після війни підприємство швидко відновили та ввели в експлуатацію.
У другій половині XX століття Городницький фарфоровий завод увійшов до числа провідних виробників фарфорофаянсової продукції СРСР і став основним промисловим підприємством Городниці, на балансі якого перебувало багато об’єктів селищної інфраструктури. 1991 року, коли Україна проголосила незалежність, підприємство з державного було реорганізовано на колективне, але ще продовжувало свою роботу, не знижуючи темпів виробництва.
Навесні 2008 року після початку економічної кризи діяльність Городницької фарфорової фабрики значно ускладнилася. Влітку цього ж року вона зупинила свою роботу, а на початку 2010 року була запущена процедура банкрутства. Через 2 роки завод визнали банкрутом, і до кінця 2012 – ліквідували.
Особливості асортименту
За весь період існування Городницького фарфорового заводу асортиментний ряд продукції постійно розширювався. Найбільш різноманітним і широким він став за радянських часів. Серед виробів під маркою підприємства випускалися столові, чайні та кавові сервізи, окреме кухонне приладдя, сувеніри та подарункові вироби.
Але найбільш відомими та популярними у всі роки були настільні скульптури різної тематики, включаючи:
- анімалістичну
- міфологічну
- національну
- спортивну
- танцювальну
- побутову
- казкову.
Продукція Городницького фарфорового заводу завжди характеризувалася найвищою якістю виготовлення, оригінальними мистецькими задумами та максимальним ступенем деталізації.
До кінця 1940-х, крім традиційних фігурок людей, тварин та казкових персонажів, в асортименті фабрики з’явилася жанрова та тематична скульптура у вигляді бюстів видатних радянських та українських діячів. Також завод у Городниці одним із перших почав випускати порцеляну з національною специфікою: група «Карась» та «Одарка» («Руки в боки»), скульптура «Тарас Бульба» та інші.
До 1980 року спеціалізація підприємства трохи змінилася: переважне місце в асортименті продукції зайняли не тільки настільні скульптури, а й чайні сервізи, посуд, столові набори. Фабрика почала експортувати свої вироби до різних країн, а художні роботи деяких заводських майстрів брали участь у союзних ярмарках та міжнародних виставках.
Ціни на аукціонах
Оскільки Городницький фарфоровий завод випускав свої вироби (особливо посуд) масово, їхня вартість на сучасних аукціонах не дуже висока. Найчастіше у каталогах у розділі «Порцеляна СРСР, Городниця» можна зустріти кавовий сервіз, ціна якого варіюється від 150 грв. в залежності від комплектації, року випуску та стану. А знаменита в радянські часи сільничка-перечниця «Кухар» оцінюється в середньому в 300 грв.
Більш високу вартість мають тематичні скульптурні групи, які продаються у складі. Так, вартість комплекту, до якого входить порцелянова статуетка «Півень», штоф «Півень» і штоф «Півник маленький», становить 8000–10000 рублів. Група “Карась” і “Одарка” (“Руки в боки”) оцінюється в 2000-2500 гивень. За таку ж ціну можна купити комплект помаранчевий чайник у білий горох разом із такою ж за кольоровим оформленням настільною статуеткою «Оленя».
При цьому потрібно враховувати, що вироби Городницького фарфорового заводу мають цінність переважно для колекціонерів та тих людей, які знають та цінують їхню високу якість. Тому фарфор СРСР, випущений у Городниці, продається не лише на спеціалізованих аукціонах, а й на ОЛХ, та на багатьох інших торгових інтернет-майданчиках, де реалізується як звичайний посуд чи декор за відповідними нижчими цінами.
