Офіційною грошовою одиницею Республіки Індія є індійська рупія, що складається із 100 пайсів. Національна індійська валюта має багату багатовікову історію.
Стародавні індійці були першими у світі емітентами монет сучасного типу, поряд з китайцями та лідійцями. Перші індійські монети, звані пурана, каршапана чи пана, були викарбувані у VI столітті до н. е.. махаджанападами (державами) давньої Індії – Гандхара, Кунтала, Куру, Панчала, Шакья, Шурасена та Саураштра.
Зроблені зі срібла стандартної ваги, але неправильної форми, ці монети мали різноманітні клейма – наприклад, у Саураштри були богиня і бик, що сидить, а у Панчала – свастика.
Термін «рупія» стосовно монет вперше згадується у працях давньоіндійського вченого-лінгвіста Паніні у VI столітті до н.е.
Слово «рупія» походить від санскритського слова «rūpya», що означає «коване чи карбоване срібло». Як прикметник «rūpya» означає «красивий» з більш вузьким значенням «відштампований». Слово утворене від rūpa – «форма, подоба, образ».
У трактаті «Арташастра», написаному прем’єр-міністром першого царя імперії Маур’єв Чандрагупти – Чанакьей, (бл. 340-290 до н.е.), згадуються срібні монети – «рупьярупа».
Кушанські царі, що прийшли потім, ввели європейський звичай карбувати портрети або фігури правителів на монетах. Їх приклад в Індії наслідували вісім століть. Масштабне карбування монет Кушанської імперії вплинуло на велику кількість індійських династій і царств, які почали випускати свої власні монети.
Імперія Гуптів (IV-VI ст.) за кілька століть свого існування випустила велику кількість різноманітних монет, що зображають царів Гуптів, що виконують різні ритуали. Ця традиція монет із хитромудрими зображеннями тривала аж до приходу тюрків-мусульман до Північної Індії (1206 рік).
У XIII столітті тюркські султани Делі замінили складну тематику індуїстів на монетах не менш складною ісламською каліграфією. Валюта, виготовлена із золота, срібла та міді, тепер називалася танка (від тюркського «тамга» – «печатка»). Виникнення Імперії Великих Моголів в 1526 призвело до створення консолідованої грошової системи практично для всієї Індії.
Вирішальний момент в еволюції рупії настав, коли після перемоги над шахом Хумаюном до влади прийшов воєначальник Шер-Шах Сурі, який заснував останню династію Делійського Султанату. За своє коротке правління (1538-45 рр.) Шер-Шах перетворив північну Індію на процвітаючу для своєї епохи державу. Він побудував чотири основні дороги, що перетинають імперію. Дороги обсаджували фруктовими деревами, а через певні відстані влаштовували місця відпочинку з колодязями. Шер-Шах випустив стандартну срібну рупію вагою 11,3 гр замість білонних танків.
Також почалося рясне карбування мідних розмінних монет – пайсів. 1 срібна рупія складалася з 40 мідних пайсів. Поєднання розвиненої інфраструктури зі стабільною грошовою системою забезпечили процвітання внутрішньої та зовнішньої торгівлі.
Колонізація Індії англійцями починається XVII столітті.
У 1600 році заснували Ост-Індську компанію для торгівлі з Індією та Явою. Перша факторія була заснована в 1611 в Масуліпатамі на південно-східному узбережжі. У 1639 році компанія отримала від раджі Чандрагірі право оренди міста-порту Мадрас. Там англійці збудували форт Св. Георгія, і Мадрас замінив Масуліпатам як основне поселення компанії.
Англійці також отримали право на карбування монет з виплатою 1,5% мита до скарбниці раджі. Першими британськими монетами, випущеними в Індії, були золоті пагоди, подібні до монет царів Віджаянагара, які були сюзеренами раджі Чандрагірі.
На той час, коли Ост-Індська компанія влаштувалася в Індії, срібна рупія Шер-Шаха вже стала популярною валютою в країні.
Незважаючи на численні спроби ввести фунт стерлінгів в Індії, популярність рупії зростала, і англійці навіть експортували її як валюту до інших британських колоній. У 1717 році англійці отримали дозвіл від імператора Великих Моголів Фарруха Сіяра карбувати гроші Великих Моголів на Бомбейському монетному дворі. Формально на монетах англійського карбування вибивалося ім’я шаха.
У XVIII столітті Банк Індостану, Генеральний банк у Бенгалії та Бенгальський банк стали випускати перші в Індії паперові гроші.
У 1835 році було ведено єдиний стандарт для срібних рупій Британської Індії. Того ж року вперше випущено рупію з портретом англійського короля.
У 1870 році остаточно встановлена система рупії та її фракцій: 1 рупія = 16 анн = 64 пайси = 192 паї. Срібними монетами були рупії та їх похідні – 1/2 рупії, 1/4 рупії, 1/8 рупії та 2 анни. З міді або бронзи карбувалися: 1/2 анни, 1/4 анни та 1/12 анни, подвійний пайс, пайс, півпайсу.
За королеви Вікторії стали карбувати золоті монети номіналом 5 і 10 рупій. Наприкінці XIX століття було встановлено курс рупії до британського соверену: 1 соверен = 15 рупій (у 1 рупії 0,488 г чистого золота)
Монетна система Британської Індії залишалася практично незмінною до кінця колоніальної епохи 1947 року. У першій половині ХХ століття змінювався лише метал, з якого карбувалися ті чи інші номінали. У 1924 році золотий вміст рупії було підвищено до 0,549 гр.
Після довгої боротьби за національну незалежність 15 серпня 1947 року Індія набула державного суверенітету. Після цього її фінансова система якийсь час залишалася незмінною: 1 рупія складалася з 16 анн та 64 пайсів.
Монети незалежної Індії вперше випущено 1950 року. Лінійку становили номінали 1 рупія, 1/2 рупії, 1/4 рупії, 2 анни, 1 анна, 1/2 анни, 1 пайс. На аверсі монет було розміщено герб республіки – Левова капітель з колони царя Ашоки (250 р. е.).
З метою допомоги незрячим громадянам кожен номінал мав унікальну форму та розмір. 1 новий пайс був круглим, 2 нових пайси мали хвилястий край, 5 нових пайсів були у формі квадрата, 10 пайсів мали також хвилястий край, але сама монета була більшого розміру.
Серйозною економічною проблемою Індії протягом усього періоду незалежності є девальвація рупії. Це негативне явище впливало та продовжує впливати на грошово-кредитну політику країни. Резервний Банк Індії періодично деномінує рупію та емітує банкноти нових зразків та номіналів. У зв’язку з девальвацією рупії регулярно змінювався метал для карбування індійських монет.
Якщо в перші роки незалежності монети карбувалися з дорогих кольорових металів і сплавів – латуні, бронзи мельхіору, нікелю, то згодом Резервний Банк Індії почав випускати монети в основному з алюмінію і сталі з гальванопокриттям.
Виняток становлять великі номінали – 5, 10 та 20 рупій, які карбуються з нікелевої латуні та біметалу. В даний час пайси практично вийшли з ужитку. Сьогодні у регулярному обігу знаходяться монети в 1, 2, 5, 10 та 20 рупій. Ціни в магазинах зазвичай округляються до 50 пайсів, хоча монета відповідного номіналу дуже рідко зустрічається в обороті.
У 2010 році на честь 75-річного ювілею Резервного Банку Індії було випущено серію монет «Тигри».
В даний час в обігу знаходяться банкноти індійської рупії серії «Махатма Ганді», випущені у 2016-2019 рр.: 10, 20, 50, 100, 200, 500 та 2000 рупій. Банкноти відрізняються за кольором та малюнком на зворотному боці.
На лицьовій стороні зображено портрет Махатми Ганді. Реверс банкноти 10 рупій прикрашає Дхармачакра – «колесо закону» із стародавнього храму XIII століття.
На 20 рупіях зображено печерне місто Еллора (VI-IX ст.), включене до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Банкнота номіналом 50 рупій присвячена ще одній унікальній пам’ятці – кам’яній колісниці зі столиці імперії Віджаянагара.
Унікальний підземний палац Рані-ки-Вав ХІ століття можна побачити на банкноті 100 рупій.
На банкноті номіналом 200 рупій зображено давньобуддійську ступу з Санчі (III ст. до н.е.).
500 рупій прикрашає зображення Червоного Форту XVII століття Делі.
На банкноті найбільшого номіналу 2000 рупій зображено «Мангальян» – індійську марсіанську міжпланетну станцію, яка вивчала з орбіти Марс у 2014-2020 роках.
Національна валюта Індії досить широко використовується в інших країнах Південної Азії – Маврикії, Шрі-Ланці, Непалі, Індонезії, Пакистані, на Мальдівських та Сейшельських островах.
