Гусевський кришталевий завод – одне з найстаріших російських підприємств.
У 1756 купець Орловської губернії Яким Мальцов побудував скляну фабрику. Півтора століття власниками підприємства були представники династії Мальцових. Завдяки їхнім зусиллям місто Гусь-Хрустальний перетворилося на центр російського склоробства. Спочатку виробництво було кустарним, а посуд вироблявся простих форм та відтінків. Дорогі вироби випускали штучно, їх прикрашали гравіюванням, шліфували, філігранно розписували золотим орнаментом.
На початку 1800-х років Гусєвський кришталевий завод перетворився на велике підприємство з випуску скляної та кришталевої продукції. Вся вона відрізнялася чистотою, прозорістю, чудовою фактурою. Велику популярність відразу ж завоював кришталь, що нагадує лід, та кольорове скло з неймовірно глибокими відтінками. Майстри заводу використовували уранові фарби для створення унікальної жовто-зелено-синьої гами. З рубінових барвників виходили золоті, малинові та пурпурні вироби.

З 1850-х років Гусєвський кришталевий завод вийшов на перше місце в російській імперії за кількістю вироблених товарів. На рубежі XIX-XX століть за рівнем технологій, методів та прийомів декорування він перевершував усі інші російські скляні підприємства.
До 1950-х років над створенням високого художнього рівня виробів працювали майстри різних спеціальностей: видувальники, алмазники, гравери, художники.
Склодув – один із майстрів заводу, який видує зі скла майбутній виріб. Для цього він набирає за допомогою склодувної трубки необхідну кількість гарячої скляної маси, а до того моменту, коли вона застигає, встигає зробити з неї унікальний предмет необхідної форми. За тисячоліття цей процес залишився незмінним. Щоб опанувати цю старовинну професію необхідно чудово відчувати матеріал, мати художній смак та образне мислення.
Так само значуща спеціальність на кришталевому заводі – алмазчик – майстер, який створює на продукції алмазні грані. Саме вони надають скляному виробу неповторне сяйво, подібне до гри світла на дорогоцінному камінні.

Гравер, як і діамант, допрацьовує декор готового предмета. Витончене гравіювання здатне підкреслити крихкість і шляхетність матеріалу. При цьому кожен майстер дбайливо слідує віковим традиціям своїх попередників.
У 1918 році кришталевий завод був націоналізований і став частиною державного об’єднання «Гусь-комбінат». У 30-ті роки попит на масовий скляний посуд зріс, і почалося його механізоване виробництво.
З 1941 по 1945 рік підприємство забезпечувало потреби фронту – виробляло скляне волокно, фляжки, колби для запальної суміші, термоса, технічне скло, а також інші побутові та медичні предмети.
У повоєнні роки керівництво заводу обрало як основний напрям роботи випуск видувного посуду. Пізніше виробництво було розширено, крім товарів масового споживання почали випускати високохудожні вироби.
Після масштабної реконструкції у 60-ті роки завод у Гусь-Хрустальному став сучасним підприємством із широким асортиментом продукції.
У радянський період продукція Гусєвського кришталевого заводу могла мати наклейку або рельєфне тавро, матриця якого була закладена у форму, з наступними товарними знаками:

За весь час існування підприємство пережило безліч злетів та падінь. Один із найскладніших періодів стався у 2010-ті роки. Підприємство навіть припинило роботу цілих два роки, але знову відкрилося в 2013 році.
У наші дні на підприємстві організовано випуск кришталю із вмістом свинцю 24%, завдяки чому продукція виходить більш сяючою, прозорою та важкою.








