Іран – країна давньої та високорозвиненої цивілізації, яка протягом тисячоліть відігравала ключову роль в історії Сходу.
Перша держава на території Ірану – Елам – виникла ще п’ять тисячоліть тому. Це був один із центрів виникнення писемності. До цього часу протоеламський піктографічний лист та еламський лінійний лист не дешифровані вченими. Мідійці, бактрійці, парфяни, перси – їхні держави змінювали одна одну, залишаючи світові безцінні пам’ятки цивілізації. Неоціненний внесок у розвиток світової культури зробили давні іранські релігії – зороастризм, маніхейство, зерванізм.
Сучасна назва держави «Іран» походить від самоназви древніх індоіранців – «арья» – і означає «Країна аріїв». Ця назва виникла ще в епоху царів Ахеменідів (550-327 рр. е.) і остаточно закріпилося у вигляді «Іраншахр» («Царство аріїв») за Іраном при Сасанідах (224-651 рр.).
Карбування перших іранських монет починається за правління царя Кіра Великого (550-530 рр. до н.е.). Завоювавши Лідійське царство, яке одним із перших у світі розпочало монетне карбування, Кір запозичив досвід монетного виробництва вже у своїй імперії. Просте копіювання лідійських монет змінилося власною унікальною монетною справою за царя Дарії I (522-486 рр.). Саме тоді з’явилися знамениті золоті даріки та срібні сиклі.
Держава Ахеменідів була розгромлена Олександром Македонським у 330 р. до н. Після розпаду Македонської імперії біля Ірану встановилася влада елліністичного царства Селевкідів. У монетне карбування внесли грецькі риси.
Селевкідів змінила Парфянська імперія Мітрідата I. У 224 році нашої ери була заснована Друга Перська імперія – держава Сасанідів, що проіснувала до арабського завоювання в 651 році. Найзнаменитішою монетою Сасанідського Іраншахра була срібна драхма.
У VII століття зороастрійський Іраншахр упав під ударами арабських шабель і в результаті став частиною ісламської цивілізації та Арабського Халіфату. Згодом у Персії закріпився шиїзм – один із напрямків ісламу.
Протягом століть Персія була частиною Арабського Халіфату, Султанату тюрок-сельджуків, Держави Хорезмшахів, Монгольської імперії та імперії Тимура Тамерлана та його нащадків. З XV століття до першої чверті ХХ століття Персією правили шахіншахі (царі царів) із династій Сефевідів та Каджарів.
У 1935 році назва Персія була замінена самоназвою Іран. Владу шахів в Ірані повалили внаслідок Ісламської революції 1979 року. З того часу Іран став ісламською республікою.
При Сефевідах популярними срібними монетами були бісті (близько 0,8 г), шахи (близько 1,9 г) та аббасі (близько 7,7 г). Остання, вперше випущена за перського шаха Аббаса I Великого в 1620 році дала назву грузинській монеті абаз, котру чеканили до 1833 року.
Історія сучасної іранської валюти – ріалу – починається 1798 року. У другий рік свого царювання перський шах Фетх Алі-шах Каджар (1797-1834 рр.) заснував нову монету, яка отримала назву ріал.
Перський ріал складався з 1250 динарів і, своєю чергою, був 1/8 частиною перського туману – основної грошової одиниці. Перший ріал проіснував до 1825, коли його змінив перський кран (кіран).
Друге життя ріалу почалося в 1932 році при першому шаху з династії Пехлеві – Резе Пехлеві (1925-1941 рр..), Коли національною валютою Ірану був оголошений ріал, що складається зі 100 динарів, з золотим змістом в 0,3661 гр 1927 почав проводити масштабну грошову реформу. Одним із важливих етапів стала установа Національного банку Ірану – Вank Melli Iran (з 1979 року Центральний банк Ісламської Республіки Іран).
1931 року парламент Ірану наділив банк функціями єдиного емісійного центру країни. 1932 року Нацбанк Ірану розпочав випуск банкнот нової національної валюти номіналом від 5 до 500 ріалів. У 1935-1952 роках з’явилися більші банкноти – 1000, 5000 та 10000 ріалів.
Також було розпочато випуск розмінних монет динарів з бронзи, міді та мельхіору та срібних ріалів номіналом 1/2, 1, 2 та 5 ріалів.
Золоті монети номіналом 100 ріалів називалися пехлеві. У 1944 році було припинено карбування дрібної розмінної монети. Наступного року в оборот вийшли срібні 10 ріалів. Після 1953 з срібла випускалися лише великі номінали іранських монет – від 50 ріалів і вище.
Ріали не були популярними серед мешканців країни. В побуті досі використовується термін «туман» для позначення національної валюти та одиниць грошового рахунку. Навіть серед іранських ЗМІ та державних чиновників використання старої назви грошової одиниці залишається популярним.
Дизайн іранських ріалів, як монет, так і банкнот, кардинально змінився після Ісламської революції 1979 року, в результаті якої було повалено проамериканський шахський режим і встановлено ісламську республіку.
З іранських грошових знаків зник портрет шаха Мохаммеда Рези Пехлеві. Його зображення спочатку перекреслювалося хрестоподібним штампом червоного кольору, а пізніше стало перекриватися химерним візерунковим наддруком. Навіть поверх водяного знака у вигляді шахського портрета ставилася ісламська тугра. Молода ісламська республіка заощаджувала кошти на друк нових банкнот, використовуючи банкноти із запасів шахського режиму.
У 1980-1982 р.р. відбулася перша після Ісламської революції емісія банкнот. З їхнього лицьового боку зник портрет шаха. Замість нього з’явилося зображення Мавзолею Імама Рези – середньовічної шиїтської святині в м. Мешхед. На обороті купюр були зображені різноманітні споруди, наприклад, Мавзолей Авіценни у Хамадані та нафтопереробний завод у Тегерані. У зазначені роки також друкували банкноти «революційної серії».
У 1992-2019 pp. в обіг були випущені банкноти серії «Аятолла Хомейні» номіналом від 1000 до 100 000 ріалів. На аверсі всіх номіналів було зображено портрет лідера Ісламської революції та засновника Ісламської республіки – аятоли Хомейні.
У 2020 році в ході грошової реформи в Ірані було не тільки проведено деномінацію ріалу за курсом 10000 ріалів = 1 туман, а й відбулася зміна назви національної валюти на туман.
Причинами цього були не лише сильна девальвація іранської валюти, а й категоричне ігнорування населенням назви “ріал”. Президент Ірану Роухані на початку 2020 року заявив про те, що протягом десятиліть в Ірані була національна валюта на папері і та, яку використовували в мовленні. «Ріал мало існував у житті людей». Це призводило до численних помилок у розрахунках. Туман був валютою Персії до 1932 року, коли його змінив ріал. Однак у побуті іранці оперували саме туманами з розрахунку 10 ріалів = 1 туман. Тепер же відбувся зворотний процес зміни ріалу на туман. І все-таки ріал не зник безслідно з життя іранців.
У 2020 році були випущені в обіг банкноти номіналом 1 туман (10 тисяч ріалів), 2 тумани (20 тисяч ріалів), 5 туманів (50 тисяч ріалів) і 10 туманів (100 тисяч ріалів), а також чеки Центробанку Ірану 5 100 туманів (500000 та 1000000 ріалів відповідно). Чеками можна здійснювати розрахунки лише на території Ірану. За межами країни вони є недійсними.
Після революції 1979 змінився дизайн іранських монет. З них, як і з банкнот, зник портрет шаха, а також емблема «Шир-о Хоршид» (лев та сонце), заборонена в ісламській республіці. На монетах від одного до 20 ріалів залишилися лише написи, а на 50 ріалах викарбували рельєфну карту Ірану.
Слід знати, що всі дати на іранських монетах з 1925 року вказуються за іранським літочисленням – сонячною хиджрою, розробленою ще середньовічними астрономами під керівництвом поета, філософа та вченого Омара Хайяма. На відміну від місячної хіджри, яка використовується більшістю ісламських держав, сонячна хіджра заснована на сонячному тропічному році і нині діє в Ірані та Афганістані.
Однією із серйозних проблем іранського ріалу є його перманентне знецінення. З 1990-х років іранський уряд був змушений періодично емітувати банкноти та монети великих номіналів. Поступово в обіг вводилися монети 100, 250, 500 та 1000 ріалів.
У 2010 році в обороті з’явилися монети номіналом 2000 та 5000 ріалів. Зустріти в обігу монети номіналом нижче за 1000 ріалів сьогодні практично неможливо. Монет, номінованих у туманах, немає.
З 1979 року Центральний Банк Ісламської республіки Іран регулярно випускає інвестиційні золоті монети “Бахар-е-Азаді” – “Весна свободи”. Монети мають два типи (до і після 1991 року) та п’ять номіналів: «чверть» (2,03 г), «половина» (4,06 г), «один» (8,13 г), «два з половиною» (20,33 г) та «п’ять» (40,66 г). Для карбування монет використовується золото 900 проби.
Населення Ірану активно скуповує Бахар-е-Азаді для подарунків на різноманітні урочистості: весілля, ювілеї тощо. Монетами Бахар-е-Азаді можуть видаватися премії працівникам. Монети Бахар-е-Азаді часто складає майно, що виділяється чоловіком дружині під час укладання шлюбу (250-350 монет). Ну і звичайно через високу ліквідність золоті монети Бахар-е-Азаді використовуються як засіб накопичення.
