Що таке гривня? У нумізматиці це назва давньої грошової та вагової одиниці Київської Русі. Проте, термін «гривня» має ще одне значення – шийну прикрасу.
Шийні гривні широко використовувалися в слов’янському світі, і не лише як декоративна прикраса, але також як показник соціального статусу, багатства та влади. Шийні гривні могли бути бронзовими, срібними та золотими. Вони були деталлю вбрання як чоловіків, так і жінок.
Згодом гривнею стали називати злиток срібла або золота певної форми та ваги. Також гривня була мірою ваги та грошового рахунку. Гривні використовувалися у великих розрахунках до XV століття не тільки у руських землях і князівствах, а й у Волзькій Болгарії, Орді, Великому князівстві Литовському. Фракції давньоруської гривні називалися рублями (від дієслова «рубати»).
В історії Київської Русі був так званий «безмонетний період» (XII – перша половина XIV століття), коли до Східної Європи перестала масово надходити срібна монета – арабські дирхеми та західноєвропейські денарії (пфенніги).
Роль грошей, особливо у великих розрахунках, стали виконувати зливки дорогоцінного металу. Срібні та золоті гривні частіше були засобом накопичення багатства, ніж брали участь у регулярному грошовому обігу. Поодинокі знахідки гривень вкрай рідкісні, а ось знахідки скарбів із гривнями обчислюються десятками. Це свідчить про величезної міри концентрації багатства до рук тогочасної феодальної еліти – світської і церковної.
А що ж використовував простий народ Київської Русі як гроші?
Регулярний грошовий обіг обслуговували своєрідні замінники грошей – різноманітні хутра, шиферні пряслиця, скляні браслети, сердолікові намистини та інші види товарно-грошей.
Гривні-зливки та їх фракції часто згадуються в новгородських берестяних грамотах XII-XV ст. Гривні лихварі давали у борг, ними розплачувались купці за великі партії товару, ними платили віру (штраф).
Вище читач може ознайомитись з однією з таких грамот. У ній, дуже заможний автор зробив запис своїх витрат: «Два коні – без 9 з половиною кун 8 гривень, третій – 4 [гривні]. Жито – 9 з половиною кун та 2 гривні. Сани – 10 кун. Веретище – 3 ногати. 40 ліктів (не вказано, чого) – 9 кун. Овес – 10 з половиною кун. Полоть (половина м’ясної туші) – 6 з половиною різан. Полотно – 2 куни. Плати за найм – 3 різани. У Твориміра півгривні без ногати» . Як бачимо, у тексті згадуються не лише гривні, але їх дрібніші фракції – куни, ногати, різани.
У Київській Русі існувало два основні типи гривень – новгородська (північна) та київська (південна). Обидва типи з’явилися не раніше кінця XI ст.
Новгородська гривня представляла злиток-брусочок подовженої форми вагою близько 204 р. Київська гривня мала вигляд усіченого ромба шестикутної форми та важила близько 163 р. Менш поширеними типами гривень були – «волзька», «чернігівська», «литовська».
Давньоруські гривні відливались у відкритих формах.
Щодо срібних гривень, то їхня проба була високою, в межах 960-ї. У Київській Русі з часом виникло два різні поняття «гривня срібла» та «гривня кун». Відповідно до досліджень В.Л. Яніна (радянський і російський історик, археолог) гривні кун були типом вагових одиниць та одиниць рахунку масою 51,19 г. У XI столітті гривня кун дорівнювала 20 ногатам (у X-XI ст. це були обрізані до 2,56 г арабські дирхеми) або 25 кунам (обрізані до 2 ,05 г дирхеми), або 50 різанам (фракції дирхему або західноєвропейський денарій вагою 1,02 г), або 150 веревицям (срібло вагою 0,34 г) Відповідно до гривні кун та її рахунково-вагових деномінацій у грошових розрахунках в операціях використовувалися свинцево-мідні гирки відповідної ваги.
У другій половині XIV століття у руських землях і князівствах під владою московії починається карбування своєї монети, яка поступово витіснила з фінансової системи зливки дорогоцінного металу. XV століття стало фінальним для гривні, як великої грошової одиниці Київської Русі.
Гривня як національна валюта була реанімована у ХХ столітті. 1918 року гривню оголосили українською національною валютою. Тоді ж на гривнях вперше з’явився тризуб князя Володимира Святославича, який був запропонований гербом Української Народної Республіки професором Михайлом Грушевським, головою Центральної Ради.
У роки Громадянської війни різні українські уряди – гетьмана Скоропадського, Симона Петлюри, Центральної Ради, Директорії випускали то карбованці, то гривні. У зв’язку зі слабкою забезпеченістю паперові українські грошові знаки періоду Громадянської війни мали мізерну купівельну спроможність, а випускати повноцінну монету національні уряди не мали ні можливостей, ні часу. 1920 року в Україні перемогла радянська влада, яка ліквідувала українську гривню.
Друге народження як назва української офіційної валюти відбулося після розпаду СРСР та з створенням незалежної України. Але гривня у новій Україні з’явилася не одразу. У 1992-1996 pp. у ході були так звані купони-карбованці. І лише у вересні 1996 року в обіг було введено гривню, що складається зі 100 копійок (копійок) і стала українською національною валютою.
Перші українські банкноти були надруковані ще 1992 року у Канаді, Італії та Франції. Однак у обіг вони надійшли лише 1996 року. Тоді ж розпочала діяльність Фабрика банкнотного паперу у Житомирській області, над відкриттям якого попрацювали запрошені італійські фахівці. Банкнотну фабрику у Києві відкрили у березні 1994 року, а у квітні 1998-го там же створили й монетний двір.
Втім, карбування монет із 1992 року налагодили на Луганському патронному заводі, хоча значну частину тиражу розміщували і за кордоном. В обіг вони вирушили лише 1996 року. Лінійку складали монети номіналом: 1, 2, 5, 10, 25 та 50 копійок, а також монета номіналом 1 гривня. Інфляція поступово внесла суворі корективи до монетного ряду. У 2019 році з обігу остаточно виключено монети номіналом 1, 2 та 5 копійок (підлягають обміну до 30 вересня 2022 року), а 20 жовтня 2020 року до них приєдналися і 25 копійок.
У ході реформи 1996 року грошову масу України поповнили банкноти номіналом від 1 гривні до 100 гривень. Пізніше в обіг було випущено більші номінали у 200 та 500 гривень. Восени 2019 року лінійку українських банкнот поповнив найбільший номінал – 1000-гривенна банкнота із зображенням відомого українського вченого Володимира Вернадського.
З 2018 року до обігу почали надходити монети нового зразка, покликані замінити собою дрібні банкноти. На цих монетах зображені самі історичні персонажі, як і банкнотах відповідних номіналів.
