Звичний нам сьогодні перець на рубежі тисячоліть цінувався дорожче золота: ним можна було відкупитися навіть в кровопролитних боях, він вважався гідним подарунком представнику знаті і звичайно, для такого дорогоцінного наповнення був потрібний не менш дорогоцінний посудину для зберігання. Так в історії столового приладдя з’явилася її високість перечниця.
XVIII століття – зліт популярності
До вісімнадцятого сторіччя перець став значно доступніше: поступово розширюючи ареал свого проживання з палаців і найбагатших маєтків до простих будинків середнього класу. Це в значній мірі сприяло поширенню і перечниць, до того часу досягли значного розмаїття форм і розмірів. Як і з будь-яким повсюдно поширився предметом, заможним власникам була потрібна особлива версія, що підкреслює їх статусність і благородство. Як, наприклад, благородні метали – золото і частіше – срібло.
Для цільного перцю горошком застосовувалися ручні млини (проте частіше ними користувалися на кухні при готуванні, ніж при безпосередній подачі на столі). За часів застіль в основному стіл прикрашали перечниці для вже меленого перцю.
У будинках більш заможних панів це були не просто “коробочки” чи “баночки”, нехай і зі срібла, а цілі твори мистецтва, часто виконані у формі тварин, або ж представляють собою цілу скульптурну групу в мініатюрі. Нерідко можна було зустріти все різноманіття вираження майстерності ювелірів того часу, втілене в створених перечницях:
Гравіювання
Відносно простим, але поширеним прийомом було фігурне гравірування. З його допомогою могли зобразити на вільній площі цілу картину, але найчастіше гравірували ініціали власника, фамільний герб або вітальне повідомлення (в разі, якщо перечниця підносилася в подарунок)
Інкрустація камінням
Дорогоцінні й напівкоштовні камені, перли, самоцвіти — все багатство земель можна було зустріти в особливо дорогих варіантах обробки перечниць. Найчастіше такі вироби собі могли дозволити царські сім’ї або ж наближені до них дворяни
Чорніння
Ніщо так витончено і точно не підкреслює обсяг написів, малюнків або форм, як чорніння, дуже часто застосовувалося в поєднанні з іншими способами прикраси ювелірних перечниць
Емаль
Окремий напрямок ювелірного мистецтва, що торкнулося і перечниці в тому числі – це створення яскравих і строкатих візерунків з використанням ювелірних емалей. Особливо такий прийом був поширений в Російській імперії, де жили найбільш видатні майстри в цьому напрямку, в тому числі створили нові на той час відтінки
Ліпнина та скульптурна мініатюра
Деякі перечинці представляли собою настільки прекрасні скульптурні образи, що це в першу чергу були неповторні предмети мистецтва, і тільки в другу — столові предмети. Перечниці зустрічалися у вигляді як самостійних фігур птахів, тварин або людей, так і поєднують кілька скульптур на єдиному п’єдесталі сюжети (часто використовують міфічні образи, героїв переказів і казок, обіграють тему історичних персонажів і подій)
На сьогодні серед колекціонерів найбільший інтерес представляють перечниці віком понад 100-150 років — тобто якраз вироби XVIII-XIX століття, або ж початку XX століття (ранні радянські роки).
