Важкі статуетки, відлиті з дуже чіткою деталізацією, свічники, шкатулки та декоративні тарілки найтоншої роботи, столи, стільці та об’ємні інтер’єрні та вуличні композиції добре впізнаваного чорного кольору з матовим відблиском. За рівнем майстерності виконання, різноманітності та складності форм та філігранності роботи ці чавунні вироби не поступаються аналогічним бронзовим виробам.
Все це – чавунне каслінське лиття.
«Чавунне каслінське лиття», просто «каслінське лиття» або «лиття Каслі» – так називають художні та архітектурні вироби з чавуну, що виготовляються у місті (до 1942 року – селищі) Каслі Челябінської області.
Історія заводу, на якому зародився цей народний промисел, почалася в роки правління імператриці Єлизавети, коли купцем Коробковим на купленій ним, оточеній численними озерами і багатій на залізні руди землі був побудований «залізничний і чавуноплавильний завод», де почали виплавляти метал для потреб російської промисловості. Через кілька років підприємство перейшло у власність заводчиків Демидових, які зуміли у кілька разів збільшити кількість металу, що дозволило не тільки вносити свою частку в насичення внутрішніх потреб країни, а й відправляти його на експорт.
З розвитком завод став виробляти як металопрокат, а й готову продукцію – спочатку, переважно, військового призначення, та був і цивільного. Так, на заводі Каслі почалося виготовлення художнього лиття.
У міру набуття досвіду з виробництва чавунного лиття складність вироблених предметів зростала. На завод для створення моделей запрошувалися імениті художники та скульптори. До виробництва залучалися досвідчені ливарники та карбувальники. При заводі було відкрито художню школу, випускники якої працювали потім цьому підприємстві.
Вироби випускалися як у одиничному екземплярі, так і масово. Попит на каслінське лиття досяг свого піку у другій половині ХІХ століття. Серед споживачів виробів Каслі були як прості люди, які купували і предмети для господарських потреб, і порівняно недорогі інтер’єрні вироби, так і представники аристократії, які купували готову дорогу продукцію Каслі, і штучну, на замовлення.
У роки Першої світової війни мистецьке лиття на заводі Каслі припинили. Підприємство повністю перейшло випуск продукції потреб армії. У Громадянську війну на заводі настав занепад, виробництво якийсь час не функціонувало зовсім. Після закінчення роботи заводу відновили, проте до художнього лиття повернулися тільки в 1934 році. При цьому обсяги великорозмірного чавунного лиття були серйозно збільшені порівняно з попередніми роками – на державні замовлення в Каслі відливали скульптурні композиції, вироби для оформлення вулиць та набережних, метрополітену, мостів тощо.
У роки другої світової війни потужності заводу знову були переорієнтовані на військові потреби. Але ще до її закінчення, 1944 року, в Каслі, крім військової продукції, почали знову виконувати й художнє лиття.
У повоєнні роки завод Каслі був серйозно реконструйований: оновили обладнання, внесли зміни до технологічного процесу. Як і довоєнний період, продовжили випуск і невеликих форм (каслінські статуетки та предмети побуту), і великогабаритних предметів.
Каслінський завод функціонує і донині, випускаючи інтер’єрні художні предмети та виконуючи архітектурне та скульптурне лиття.
