Ця стаття присвячена одній з наймолодших національних валют світу – казахстанському тенге. Грошова одиниця Республіки Казахстан була введена в обіг у листопаді 1993 року. Втім, і сама казахстанська державність за історичними мірками ще дуже молода. Республіка Казахстан отримала державний суверенітет лише після розпаду Радянського Союзу.
Слід зазначити, що Казахстан (Казахська РСР) вийшов зі складу СРСР останнім – 16 грудня 1991 року, через 8 днів після підписання Єльциним, Кравчуком та Шушкевичем Біловезьких угод, спрямованих на денонсацію Союзного договору 1922 року. На той час низка союзних республік де-факто вже вийшла зі складу СРСР (зокрема Прибалтика та Грузія).
Вже у січні 1992 року у Казахстані розпочалася підготовка до переходу на національну грошову одиницю. Розробником офіційної валюти республіки була група казахських художників, до якої входили Т. Сулейменов, М. Алін, А. Дузелханов, Х. Габжалелов, В.П. Івченко, О.П. Золотухін, М.А. Байтаков, А. Ісамбетов та інші.
На початку 1992 року на нараді за Президента Назарбаєва було представлено перші зразки казахстанських монет. Їх виготовили на Ульбінському металургійному заводі в Усть-Каменогорську. Саме на базі цього підприємства, одного з ключових в атомній галузі СРСР, у тому ж 1992 році було утворено Казахстанський монетний двір, на якому і сьогодні карбуються всі циркуляційні, пам’ятні та колекційні монети Казахстану.
Замовлення на друк першої емісії казахстанських купюр було виконано у Великій Британії, на фабриці з виробництва поштових марок та банкнот «Харрісон і сини». Саме там були виготовлені банкноти номіналом 1 тенге, 3 тенге, 5 тенге, 10 тенге, 20 тенге і 50 тенге.
Проте задоволення друкувати гроші в Європі виявилося не по кишені молодій середньоазіатській державі. Вирішили створити власне друковане виробництво. 1995 року в Алма-Аті відкрили Банкнотну фабрику Нацбанку Казахстану.
У квітні 1993 року на основі Казахського республіканського банку Держбанку СРСР було створено Нацбанк Казахстану, що став єдиним емітентом національної валюти республіки.
Обмін старих радянських грошей на казахстанські тенге розпочався 15 листопада 1993 року о 8.00 годині та закінчився 20 листопада о 20.00 годині. Щодо курсу казахстанського тенге, то на момент введення його в обіг 1 долар обмінювався на 4,75 тенге.
Незважаючи на те, що казахстанському тенге немає ще й трьох десятків років, його назва сягає своїм корінням у далеке минуле. Тенге (або танга, таньга) називали дрібні срібні монети у Бухарському, Хивінському та Кокандському ханствах упродовж XV-початку ХХ століття.
У свою чергу назва «таньга» походить від найменування золотоординського дирхему XIV-XV ст. – Данг (данга). Разом із срібним дангом, що карбувався на 38 монетних дворах, назва поширилася не лише на величезній території улусів Золотої Орди, а й за її межами.
Популярність високопробного срібного ординського дангу була настільки велика, що від цього слова походить саме російське слово «деньги».
На думку істориків, назва данг (данга) походить від терміну тамга. У широкому значенні це тавро, тавро, печатка, а у вузькому значенні – будь-який документ із ханською печаткою, в тому числі й монети, на яких карбувалося ім’я великого хана.
Сучасний казахстанський тенге складається зі 100 тиїнів. Назва розмінної монети, що з’явилася в Казахстані разом з тенге в 1993 році, перегукується з загальнотюркським словом «тиін» – білка, шкірка якої виконувала функцію розмінної монети у віддалених улусах Золотої Орди в період її занепаду.
Отже, у листопаді 1993 року тенге та тиїни вперше побачили жителі Казахстану. Незважаючи на виготовлення пробників у Казахстані, тиражні монети вирішили замовити на монетному дворі Берліна (Німеччина). Лінійка циркуляційних монет складалася з наступних номіналів:
- 2 тиїна (латунь);
- 5 тиїнів (латунь);
- 10 тиїнів (латунь);
- 20 тиїнів (латунь);
- 50 тиїнів (латунь);
- 1 тенге (нейзильбер);
- 3 тенге (нейзільбер);
- 5 тенге (нейзильбер);
- 10 тенге (нейзильбер);
- 20 тенге (нейзільбер).
Інфляція та девальвація 1990-х років серйозно впливали на курси обміну тенге, а також на ходіння регулярних монет. У другій половині 90-х років тиїни практично вийшли з обороту. І в емісії 1997 року розмінної монети ми вже не побачимо. Натомість у звернення вперше виходять монети великих номіналів: спочатку 50 тенге, а 2002 року і 100 тенге.
Що ж уявляв собою 1 тенге зразка 1993 року?
Ця монета карбувалася з нейзильбера. Назва країни\емітента та номінал зроблені казахською мовою. На реверсі зображено голову барана у звіриному стилі древніх сакських орнаментів, на реверсі – номінал у геометричному орнаменті. На решті монет за винятком 20 тенге також викарбувано міфологічні тварини.
Перша емісія банкнот Казахстану включала номінали як у тенге (1, 3, 5, 10, 20, 50 і 100), так у тиїнах (1, 2, 5, 10, 50). Тиїни-банкноти було вилучено з обігу відразу після запровадження монет відповідних номіналів.
Як наслідок інфляції та девальвації тенге в період з 1994-го і до 2003 року в обіг були введені банкноти номіналом – 200 тенге, 500 тенге, 1000 тенге, 2000 тенге, 5000 тенге та 10 .
Всі написи на монетах і банкнотах першого випуску зроблено виключно казахською мовою, і це незважаючи на те, що на момент здобуття незалежності в Казахстані майже 50% населення становили росіяни, а з урахуванням російськомовного сегмента ще більше. На банкнотах емісії 1993 року розміщено портрети видатних казахів – державних діячів, поетів, науковців, музикантів, філософів.
1997 року з’явилися тенге в новому дизайні. Монети спочатку виготовлялися з нібрасу (сплаву міді, нікелю та цинку), а потім, з метою зниження вартості виробництва – зі сталі з гальванопокриттям.
Фантастичні тварини на реверсі монет нової лінійки змінив Державний герб. Національний банк Казахстану вважає лицьовою стороною номінал, а зворотною – герб та назву держави.
На банкнотах великих номіналів, що випускалися у зв’язку з високою інфляцією у 1994-2003 роках, з’являються написи російською мовою – вказівка номіналу, банку-емітента та попередження про покарання за підробку банкнот.
У 2017 році було ухвалено рішення про перехід казахської мови на латинську графіку. Вже у 2018 році з’являється президентський указ, відповідно до якого всі монетні легенди та написи на грошах мають бути виконані виключно латиницею державною казахською мовою. Весною 2019 року в обіг вийшли циркуляційні монети третьої серії.
Монети номіналом від 1 тенге до 20 тенге виконані з гальванізованої сталі, 50 тенге викарбувані з нейзильберу, а найбільші номінали 100 і 200 тенге (останній введений в обіг в 2020 р.) – це біметал. Монети різноманітністю не відрізняються. Як і раніше, на реверсі розміщено державний герб та рік випуску, а на аверсі – номінал.
Банкноти останньої серії мають барвистіший дизайн, ніж попередні. На аверсі всіх номіналів зображений монумент “Қазақ Елі” у столиці країни – Нур-Султані. На реверсі банкнот розміщені пейзажі Казахстану та різні знакові споруди (наприклад, монумент незалежності) на тлі контуру карти країни.
Окрім циркуляційних монет Нацбанк Казахстану регулярно радує любителів нумізматики великою кількістю різноманітних пам’ятних, ювілейних, інвестиційних та колекційних монет із недорогоцінних та дорогоцінних металів на різну тематику. З досягнень казахстанського монетного виробництва можна відзначити освоєння випуску біколорних монет (срібло та тантал), срібної монети якості proof з емаллю, унікальної монети номіналом у 100 000 тенге із золота 999-ї проби вагою у 2 кілограми, а також кілограмових срібних монет 5000 тенге, випущених до 10-річчя незалежності.
