Кіровський фаянсовий завод був заснований у 1853 році на базі Нижньопісоченського залізоробного заводу. Цей завод виготовляв пічний чавун, цвяхи, дверні засуви та інші побутові вироби.
Після перепрофілювання підприємства промисловець Сергій Іванович Мальцов організував тут фаянсове виробництво. Тоді ж було отримано перші зразки фаянсових виробів. Виробляли переважно чайні пари та чайники. Спочатку освоїли виробництво напівфаянсу, а за рік перейшли на фаянс.
Наприкінці ХІХ століття завод взяв у найм відомий підприємець і власник кількох порцелянових заводів М.С. Кузнєцов, а через 13 років повністю викупив його у власність. Новий власник зумів збільшити обсяги виробництва у п’ять разів. Був розширений і асортимент: тепер тут виготовляли столовий чайний посуд, глечики, таці та предмети декору. На заводі працювало понад тисячу співробітників.
Сильною стороною кіровського фаянсу була не лише висока якість продукції, а й її різноманітний декор.
У ході десятиліть склалися ключові види орнаментів та декоративних принципів: червоне або золоте відведення, стрічки із позолоченням, декорування штампом по утельному (до глазурування) черепку, розпилення тіні на дві-три фарби, покриття золотом.
Продукцію прикрашали різними стилізованими елементами, а також рослинними та геометричними візерунками. На початку ХХ століття на заводі стали застосовувати спеціальні наклейки на вироби. Це дало можливість налагодити широке виробництво продукції, що імітує старовинну художню порцеляну.
У перші роки після Жовтневої революції Кіровський завод був націоналізований і перейшов на виробництво агітаційного фаянсу. У декорі виробів активно використовували радянську символіку, емблеми, гасла, газетні штампи. Тоді ж налагодили виробництво анімалістичної скульптури. Велику популярність набули фаянсові вироби з бюстами артистів у шаржованому зображенні за малюнками Кукриніксів.
1937 року підприємство отримало нову назву – Завод будівельного фаянсу. Виробництво було орієнтоване насамперед на випуск санітарно-керамічних виробів. У роки другої світової війни заводські потужності було відправлено в евакуацію на Урал. На колишньому місці на повну силу підприємство запрацювало лише 1947 року.
У 50-60-ті роки почалося освоєння нових технологій та методів виробництва: були запущені ливарні конвеєри, тунельна піч номер чотири, освоєно виробництво облицювальної плитки.
У другій половині ХХ століття над створенням художньої порцеляни на заводі працював видатний художник Є.С. Нікітін. Понад 45 років він присвятив створенню ескізів розписів та багато виробів розписав власноруч.
1983 завод був знову перейменований і став називатися Кіровським заводом будівельного фарфору.
2003 року підприємству виповнилося 150 років.На заводі організовано сучасне виробництво, яке відповідає світовим стандартам якості. Щороку тут випускають близько 1,5 млн. одиниць продукції. Асортимент у сучасного підприємства ЗАТ «Кіровська кераміка» різноманітний – це технічна, художня порцеляна, керамічна плитка та вироби санітарно-технічного характеру.
Клейма Кіровського фаянсового заводу за роками
