Незвичайну ілюстрацію історії російської імперії початку ХХ століття можна створити за допомогою монет останнього імператора Росії. Для колекціонарів-початківців всі позиції монетного ряду цілком доступні. Якщо монети Олександра ІІ та Олександра ІІІ комусь здадуться надто дорогими, то копійок і навіть рублів Миколи ІІ збереглося до нашого часу досить багато.
Перед короткою характеристикою монет нагадаємо, що в якості матеріалу для монет срібло 500 проби (білон) використовується для номіналів від п’яти до двадцяти копійок, тоді як старші номінали (25 і 50 копійок, а також рубль) карбуються з високопробного срібла (900 проба металу). Дрібні номінали (від п’яти копійок і нижче) карбують із міді . Варто знати, що у зв’язку з перейменуванням Санкт-Петербурга на Петроград на реверсі монет 1915-1917 років. відсутня абревіатура «С.П.Б.» (Вказівка на монетний двір). Окрім міді та срібла в обороті оберталися й золоті монети, але у цій статті ми їх розглядати не станемо.
¼ копійки 1894-1916 рр.
Це найменший номінал Російської імперії цього періоду і найменший за розміром. Вага – 0,82 грама, діаметр – 13,2 міліметра. Найрідкіснішими є перший та останній рік карбування. У 1901-1908 та 1911-1914 рр. карбування не проводилося. Найбільш доступні за ціною екземпляри кінця XIX ст. Монети номіналом менше копійки мають на аверсі вензель останнього імператора Росії.
½ копійки 1894-1916 рр.

Рідкісними датами вважаються перший рік карбування (за каталогом Біткіна ступінь рідкості – R2) та останній (R за каталогом Біткіна). Ступінь рідкості R2 має і монета з датою «1895», де округлі закінчення літери імператорського вензеля зверху мають три завитки замість чотирьох. У 1901-1907 pp. цей номінал не карбували. Великі тиражі інших дат донесли до наших днів велику кількість екземплярів гарного збереження, які легко придбати.
Вага дорівнює 1,64 грами, діаметр знаходиться в діапазоні – 16,15-16,3 міліметра.
Копійка 1895-1917 рр.

Так як на аверсі герб Російської імперії, внаслідок чого оформлення аверсу незмінне з 1867 року, до періоду Миколи 2 відносять копійки, починаючи з дати «1895». На аверсі Малий Державний Герб Російської імперії. По сторонах від Великої імператорської корони майорять кінці стрічки ордена Святого Апостола Андрія Первозванного. Нижче бачимо пару аналогічних корон поменше, що увінчують двоголового орла. У його пазурах символи царської влади – держава та скіпетр. На грудях розташований щит, де Святий великомученик і звитяжець Георгій вражає списом змія. На орлиних крилах герби восьми царств, що утворюють імперію. Ліве крило представлене Казанським царством, Польським царством та царством Херсонесу Таврійського. На четвертому щиті злили воєдино герби великого князівства Київського, великого князівства Володимирського та великого князівства Новгородського. Праве крило прикрашають герби царства Астраханського, царства Сибірського, царства Московського та великого князівства Фінляндського.
Вищий ступінь рідкості мають лише екземпляри 1917 року. Нечасті копійки, датовані 1902 роком. Всі інші дати вважаються рядовими і присутні на нумізматичному ринку у великій кількості. Вага копійки – 3,28 грама, а діаметр – 21,7 міліметра.
2 копійки 1895-1917 років

Вага двокопійкової монети дорівнює 6,56 г, а діаметр знаходиться в межах 24,1-24,3 міліметра.
Безперечною окрасою реверсу мідних монет є гілки лавра та дуба, перев’язані стрічкою. Дрібні крапки, зібрані навколо, відмежовують цей декоративний елемент та дату від центру монети. Нижня частина центрального кола відділена двома вигнутими лініями, схожими з ефами на скрипці.
Рідкісними екземплярами, які деякими експертами приймаються за пробники, є двійки з датою «1917». Дещо дорожче за інших також і монети 1902 року. Найпростіше звернути увагу на екземпляри 1911-1916 рр., оскільки серед них більше монет в збереженності «UNC». Монети з природним блиском штемпель будуть вигідно виглядати в складі експозиції.
3 копійки 1895-1917 років

Маса трикопійчаної монети складає 9,83 грами, а значення діаметра знаходиться в інтервалі від 27,9 до 28,4 міліметра.
Поодинокі екземпляри 1917 року на різних аукціонах демонструють різноманітність сімки в даті, що навіває думки про те, що більшість із них – підробки. І тут нечастим є лише 1902 рік. Інші дати доступні і для початківців колекціонерів.
5 копійок Миколи II

Цей номінал є перехідним, оскільки відноситься і до мідної, і срібної групи монет. У міді п’ятак цього періоду карбувався тричі – у 1911, 1912 та 1916 роках. Вага мідного п’ята дорівнює 16,38 грама. Діаметр знаходиться в діапазоні 32,15-32,4 мм.
Заявлені тиражі досить високі – 3 800 009 (1911 р.), 2 700 008 (1912 р.) та 8 000 000 (1916 р.) штук. Незважаючи на зазначений тираж, найдорожчою є монета з датою «1916» (за каталогом Біткіна ступінь рідкості – R). Для колекції початкового рівня простіше купити п’ятак 1911 року.

Інша справа з п’ятьма копійками у сріблі. У період 1897-1915 р.р. пропущених років майже немає. Монети одного року можуть відрізнятись літерами під лапами орла у зв’язку зі зміною мінцмейстерів.
5 копійок 1899 СПБ-ЕБ і 5 копійок 1901 СПБ-АР за каталогом Біткіна мають ступінь рідкості «R», тоді як 5 копійок 1899 СПБ-АГ і 5 копійок 1901 СПБ-ФЗ є рядовими монетами. Вага срібного п’ятачка всього 0,9 грама (з них чистого срібла – 0,45 грама), а діаметр дорівнює – 15,1 міліметра.
10 копійок 1895-1917 років

Ранні роки карбування дещо дорожчі за пізні. За ціною різко виділяються гривеники з датою «1917», які хоч і присутні на нумізматичному ринку постійно, але коштують дорого.
Маса монети – 1,8 грама, з яких на срібло припадає 0,9 грама. Діаметр дорівнює сімнадцяти з половиною міліметрів.
Крім різних літер на гривеньниках з однаковою датою, варто відзначити монети 1916 року взагалі без літер. Цю партію карбував монетний двір японського міста Осака. Аналізуючи аукціони, можна побачити, що ціна безлітерних монет вища, ніж таких самих, але з ініціалами мінцмейстера Віктора Смирнова.
15 копійок 1896-1917 років

Рідкісними є монети 1899 року з ініціалами «ЭБ» і 1917 року. Нечастим можна назвати перший рік карбування. Інші дати пропонуються у великих кількостях, тому дорого коштують лише екземпляри чудового збереження.
Вага п’ятиалтинного – 2,7 грама (з них срібла – 1,35 грама). Діаметр дорівнює 197 міліметра. У 1916 році частина тиражу також карбувалась в Осаці, і ці монети не мають літер під лапами орла.
20 копійок 1901-1917 років

У період правління Миколи II цей номінал карбувався лише у ХХ столітті. Крім дорогих монет 1917 дуже рідкісними вважаються екземпляри з датою «1912» і літерами «ВС».
Маса двогривенного – 3,6 грама (з них чистого срібла – 1,8 грама), а діаметр – 22 міліметри.
Варто зазначити, що ступінь рідкості “R” мають і монети 1902 року, але останнім часом їхня пропозиція на ринку помітно зросла.
25 копійок 1895-1901 років

Звідси розпочинається група старших номіналів. Тепер той бік, де карбується імперський герб, вважається реверсом, тому що на аверсі розташовується портрет імператора . Повний комплект погодовок займає лише п’ять позицій.
Унікальним екземпляром вважається напівполтинник з датою «1898», який відсутній у каталогах Ільїна та Петрова. Ця монета викарбувана як «Proof». Монети 1900 р. (R за Біткіном) і 1901 р.(R2 за Біткіном) також доступними для нумізматів-початківців не назвеш. Для колекції варто шукати екземпляри з датою “1895” або “1896”.
Вага стандартного півполтинника рівно п’ять грама (на срібло припадає чотири з половиною). Діаметр всього на міліметр більше за двогривенний (23 мм).
50 копійок 1895-1914 років

Карбування півтинників припиняється лише після початку Першої світової війни. До початку ХХ століття частину тиражу карбував Паризький монетний двір. Ці полтини можна дізнатися зірочкою на гурті замість ініціалів мінцмейстера.
Вага монети – десять грамів (з них дев’ять – чисте срібло). Діаметр дорівнює 26,75 мм.
Виняткову рідкість мають монети з гладким гуртом або співвісністю сторін 180 градусів (так зване «монетне» співвідношення аверсу та реверсу).
Для збирачів різновидів найцікавіший 1899 рік, який, крім трьох описаних вище варіантів, має ще три, що відрізняються ініціалами мінцмейстера (ЕБ, ФЗ та АГ). Примірники з датою «1903» відомі лише як «Proof», а з датою «1905» невідомо взагалі. Зі збереженням «VF» найбільш доступні монети 19-го століття.
1 рубль 1895-1915 рр.

Найстарший номінал монетного ряду із срібла. Окрім Паризького в карбуванні брав участь і Брюссельський монетний двір (дві зірочки на гурті замість ініціалів мінцмейстера). Також рідкісні монети з гладким гуртом та порушеною співвісністю (такі монети, виготовлені в Парижі, відомі лише з датами «1896» та «1898»).
Маса рубля Миколи 2 дорівнює двадцяти грамів, з яких вісімнадцять припадає на чисте срібло. Діаметр монети становить 33,65 мм.
Що ближче до розвалу імперії, то менше тиражі, тому для колекції початкового рівня варто придивлятися до рублів XIX століття. Цікава доля рубля 1915 року. У каталозі Казакова вказано мізерний тираж 600 штук. Однак на нумізматичному ринку крутиться достатня кількість цих монет. Експерти вважають, що більшість із них справжніми штемпелями дочеканили вже за радянських часів.








