Жовтневий переворот 1917 року, що змінив у країні суспільний лад, отримав у спадок від царської Росії безліч промислових підприємств, завдяки яким російська імперія входила до світових держав. Частина з них згинула у роки розрухи та Громадянської війни. Але набагато частіше робітничий колектив, який взяв владу на фабриці чи заводі у свої руки, перетворював невелике підприємство на промисловий комбінат. Одним із таких прикладів можна назвати завод «Красный гигант», що розташовувався у місті Нікольськ (Пензенська область).
Історія заводу «Красный гигант»
Нікольський кришталевий завод, більш відомий під назвою «Бахметьевский», був відомий на всю росію дивовижними предметами зі скла та кришталю. Як і багатьох інших російських містах, у Нікольську після революції було неспокійно. Розграбували навіть церкву Воскресіння Христового, що славилася багатим оздобленням та підлогою з плит блакитного скла, відлитих на місцевому заводі. Робилися спроби нападу на заводські склади та музей, що зберігав безліч кришталевих скарбів.
Але на заводі був згуртований колектив, вирощений ще Василем Михайловичем Роговим – обраним робітниками депутатом ще в Державну думу Російської імперії I скликання (1906 р.). Заводчанам було з кого брати приклад, тому завод, який став народною власністю, охоронявся самим колективом. Бувало, що робітник відстоїть зміну, а потім йде патрулювати територію у складі охорони, кількість якої тоді збільшили до трьох сотень. Завдяки цьому надбання заводу вдалося зберегти. В рамках позбавлення від спадщини царського режиму завод перейменували, і з 1918 по 1923 рік він носив назву «Хрустальный № 1».
У 1923 році на завод одержує ім’я «Красный гигант». У цей період його головним напрямком був масовий випуск сортового посуду. Здавалося, що часи, коли творили шедеври з кришталю, безповоротно минули, хоча майстрам і перепадали замовлення за штучні подарункові предмети. Все змінилося в 1930-х рр., коли завод став об’єктом пильної уваги Віри Мухіної, співпраця з якою тривала кілька десятиліть. Завдяки їй експериментальна мистецька майстерня заводу запрацювала на всю міць.
Одним із найскладніших виробів, випущених заводом, став фонтан художника Йосипа Чайкова, що експонувався на Міжнародній виставці в Нью-Йорку (1939 р.). Монументальний проект передбачав висоту понад чотири метри, а діаметр чаші – два з половиною метри. Художник їздив заводами СРСР, але його задум ніде не змогли втілити. За порадою академіка Миколи Качалова, який добре пам’ятав дореволюційні роботи Бахметівського заводу, Чайков звернувся на «Красный гигант».
Семимісячна праця заводчан, виконана спільно з механізованим скляним заводом у Костянтинівці, здивувала навіть самого автора проекту. Адже основа фонтану завдяки семикольоровому склу перетворилося на візерунки національних килимів одинадцяти республік, які тоді становили Радянський Союз. Захоплення відвідувачів виставки викликали овальні кришталеві медальйони із назвами союзних республік мовами народів СРСР. Струмені води виривалися з вершини у вигляді снопа з 250 колосків.
У роки Другої світової війни не припинили роботу ні завод, ні його художня майстерня, оскільки з Москви постійно надходили замовлення.
Великою підмогою для розвитку заводу стали оборонні замовлення. Частину цехів випускали високоточні оптичні прилади для танків, підводних човнів та ракет, які надходили на озброєння до радянської армії. Ця сторінка діяльності «Червоного гіганта» через гриф секретності майже не вивчена. Продовжувався і масовий випуск скла та кришталю. На останній у Радянському Союзі виникла мода, і, мабуть, важко було знайти квартиру родини середнього достатку, чий би готель не прикрашав кришталь.
Вироби з кришталю заводу «Красный гигант» традиційно оброблені “алмазною гранню” – різьбленням, виконаним абразивним колом. Алмазна грань виявляє особливі якості кришталю, як матеріалу – блиск, чистоту, переливчастість. За радянських часів фахівці заводу досягли тут небувалих висот.
Пострадянський період завод зустрів з ентузіазмом, але поступово стан справ на «Червоному гіганті» погіршувався. З одного боку, художники та склодуви отримали творчу свободу, яка більше не пов’язана багаторівневими твердженнями художніх порад. Втілювалися дивовижні індивідуальні замовлення, які можна порівняти з дореволюційним розквітом заводу. З іншого боку, різке скорочення масового виробництва зробило нерентабельним обслуговування величезних печей та заводських корпусів. 2008 року випуск продукції тут припинили, а далі підприємство почали розпродувати.
На одній із викуплених частин заводу зараз працює ТОВ «Бахметьєвська артіль».
Товарний знак та клеймо заводу «Красный гигант»
Спочатку клеймо представляло п’ятикутну зірку, оточену ореолом променів, із зазначенням назви заводу. Надалі його змінили на пов’язану поліграму (зірковий багатокутник), яка спочатку виглядала на виробах не дуже ефектно.
Тим не менш, саме це зображення закріпилося як товарний знак заводу «Червоний гігант» і використовувалося не тільки в радянський, а й пострадянський період роботи підприємства.
Згодом товарний знак виходило навіть вписувати у спільну художню композицію. Він ставав частиною малюнка. І предмет виглядав красивішим, ніж якби дно залишалося гладким.
На більшості виробів з кришталю проставлення клейма замінювалося наклейкою, яка в процесі експлуатації швидко губилася. Вище показані приклади наклейок радянського періоду (з зазначенням ціни) та предмета на експорт ( праворуч).
