Історія монети «крюгерранд» починається у 1880-х роках, коли в горах Вітватерсранд, які часто називали просто Ранд, було виявлено поклади золота. Ці землі належали Республіці Трансвааль, заснованої в Південній Африці голландськими переселенцями-бурами.
Першим на золото Ранда натрапив австралійський шукач удачі Джордж Харріс. Він зареєстрував ділянку землі на своє ім’я, але потім продав її лише за 10 фунтів. Знахідка Харріса започаткувала золоту лихоманку, що перевершила за масштабами каліфорнійську та австралійську.
Однак була одна серйозна відмінність. Якщо в США та Австралії золотовидобуток був доступний рядовим золотошукачам, з нехитрим інструментом, що займався пошуком дорогоцінного металу, то південноафриканське золото можна було добувати тільки після серйозних інвестицій в обладнання копалень, тому що золотоносні жили проходили на значній глибині – до 3 км.
Тому здобиччю золота у трансваальському Ранді зайнялися великі компанії.
Першою стала фірма «Золоті поля Південної Африки», що належала Сесілу Родсу – найбагатшій людині Британської імперії, організатору колоніальної експансії Великобританії на чорному континенті. До неї пізніше приєдналися “Золото Ранда”, “Йоганнесбурзькі консолідовані інвестиції”, “Англовааль”, “Об’єднана корпорація з видобутку корисних копалин” та інші.
Саме вони стали локомотивами південноафриканського золотовидобування та економіки. Завдяки золотій лихоманці виникло одне з найбільших міст Південної Африки – Йоганнесбург, сучасний фінансовий центр ПАР.
Коли про виявлення багатих золотих родовищ доповіли Президенту Південно-Африканської Республіки (Трансвааль) Паулю Крюгеру (1883-1900 рр.), він сказав пророчі слова – «Через це золото проллється багато сліз та річки крові». І він мав рацію.
Президент Крюгер відразу ж розпорядився організувати в Преторії компанію South African Mint Company Ltd для виробництва монет і злитків із золота Вітватерсранда. Якщо 1892 року із золота Ранда було викарбувано трохи більше 15 тисяч золотих трансваальських фунтів, то 1900 року їх було випущено вже близько 800 тисяч.
Незалежний Трансвааль був кісткою у горлі Британської Корони та її намісника в Африці – мультимільйонера Сесіла Родса, який хотів поставити під контроль багаті на золото землі республіки бурів.
Спираючись на англійських золотошукачів – п’яту колону в Трансваалі – Британська імперія розпочала проти Південно-Африканської Республіки Другу англо-бурську війну (1899-1902 рр.), що закінчилася розгромом Трансваалю та включення його до Південно-Африканської Домініон Великобританії.
Збулися пророчі слова Пауля Крюгера про сльози та кров. Війна відрізнялася особливою жорстокістю сторін. Вперше у світовій історії англійці організували концтабори для своїх супротивників-бурів. Цим моторошним досвідом англійців вже у ХХ столітті скористалися німці.
У колоніальний період Південна Африка вийшла у лідери світового видобутку золота. Лідерство збереглося і після здобуття незалежності ПАР у 1961 році. 1970-го року було видобуто рекордну кількість золота – 1000 тонн. Ця цифра досі залишається неперевершеною. Наприклад, за даними на 2020 рік, у світі було видобуто 3200 тонн золота, з яких: 380 тонн – у Китаї, 320 тонн – в Австралії, 300 тонн – у Росії. У ПАР у зазначеному році було видобуто менше 100 тонн золота, удесятеро менше ніж півстоліття тому.
На піку виробництва золота в середині 1960-х років уряд ПАР розпочав розробку програми з надання населенню країни доступу до приватних інвестицій у золото. Підсумком цієї роботи став спільний проект, реалізований у 1967 році Південно-Африканським резервним банком, Південно-Африканським монетним двором та Афінажним заводом “Rand Refinery” з випуску золотої інвестиційної монети. Такої монети, яка мала стати засобом накопичення для середнього класу та заможних верств населення ПАР та іноземців, які б бажали вкласти вільні кошти в золото.
Монета отримала назву «крюгерранд» на честь п’ятого президента Трансвааля Пауля Крюгера та національної валюти ПАР – ранду. Це була перша у світі інвестиційна монета. І в 1967 році і сьогодні ціна кругеранда фіксується щодня і визначається спотовим курсом золота. Одним словом, крюгерранд – золота монета зі змінною вартістю.
Виробництво монет крюгеррандів було налагоджено за такою схемою:
- 1 етап – видобуток золота на копальнях Ранда,
- 2 етап – очищення золота від домішок (афінаж) та виробництво заготовок на Афінажному заводі «Rand Refinery» в Джермістоні,
- 3 етап – карбування монет крюгеррандів на Новому монетному дворі в Центуріоні,
- 4 етап – фінішна перевірка, пакування та реалізація на Афінажному заводі «Rand Refinery».
Цей алгоритм виробництва крюгеррандів зберігається й у час.
З 1967 року залишаються незмінними технічні характеристики та дизайн крюгерранду.
За основу дизайну лицьової сторони монети крюгерранд було взято оформлення аверсу фунта Трансвааля 1892 випуску, розроблене художником Отто Шульцем.
У центрі – портрет президента Пауля Крюгера, навколо якого напис «ПІВДЕННА АФРИКА» двома мовами: африкаанс (SUID-AFRIKA) та англійською (SOUTH AFRICA).
Із цим портретом на початку 1890-х років вийшла неприємна історія, яка підмочила репутацію президента Крюгера. Чергові загальні президентські вибори мали відбутися в 1893 році, але чинний президент Трансвааля Крюгер дуже хотів, щоб монети з його портретом вийшли в обіг до виборів. Оскільки новий монетний двір у Преторії все ще будувався, Крюгер уклав контракт на карбування монет із Берлінським монетним двором.
Цей вчинок ледь не коштував йому обрання і став предметом глузувань з боку його опонента. А посміятися було з чого. Скульптор-гравер Берлінського монетного двору Отто Шульц створив профільний портрет Пауля Крюгера для аверса монет і без будь-якої задньої думки наніс свої ініціали OS на краєчок піджака президента. Це було традицією монетного карбування.
Однак Шульц і не підозрював, який скандал викличуть його ініціали в Трансваалі. Звичайно не самі по собі, а їхнє двозначне значення в Південній Африці, оскільки Os – це також слово мовою трансваальських бурів, що позначає бика.
Монети з ініціалами Отто Шульца було швиденько вилучено та переплавлено, а замість них випущено серію без ініціалів гравера. На виборах 1893 «дядечко Пауль» все-таки переміг, правда з невеликою перевагою голосів.
На звороті крюгерранда південноафриканський художник Керт Штейнберг зобразив тварину-ендемік Південної Африки – антилопу-стрибуна (спрінгбока), що гарцює. Причому всі чотири ноги антилопи відірвані від землі.
На момент створення крюгерранда спрінгбок був зображений на державному гербі ПАР і був національною твариною Південної Африки. У верхній частині реверсу вказана назва монети KRUGERRAND. По обидва боки зображення антилопи позначений рік випуску монети. Внизу на реверсі є напис “fyngoud 1 oz fine gold” – “чистого золота 1 унція чистого золота”, де слова “чистого золота” вибиті африкаанс і англійською мовою.
Відповідно на монетах із меншим вмістом золота вказується – 1/2, 1/4 або 1/10 унції.
Технічні характеристики золотого крюгерранду:
- Діаметр – 32,77 мм,
- Товщина – 2,84 мм,
- Загальна вага – 33,9305,
- Зміст чистого золота – 31,11 г,
- Лігатура (мідь) – 2,82 г,
- Проба – 916,67 (22 карати),
- Гурт – 160 рифлень.
1967 року було випущено 50 000 монет. Через п’ять років, 1972 року тираж крюгеррандів склав уже понад півмільйона екземплярів.
Попит на золоті монети зростав стрімко і вже 1978 року було досягнуто рекорду – випущено понад 6 мільйонів крюгеррандів.
Золоті монети мали колосальний попит і не лише серед заможних верств населення. Для задоволення попиту серед потенційних покупців з 1980 року стали випускатися крюгерранди меншої ваги: половина унції чистого золота (загальна вага монети – 16,97 г), чверть унції (загальна вага монети – 8,48 г) та десята частина унції (загальна вага монети – 3,39 г).
Такі монети могли собі дозволити навіть небагаті громадяни ПАР. Попит на крюгерранди був великим у Південній Африці, а й у інших країнах.
Однак, ввезення золотих південноафриканських монет було обмежене або заборонене законодавством багатьох країн. Заборона на ввезення крюгеррандів була зумовлена санкціями, накладеними багатьма країнами на ПАР у зв’язку з політикою апартеїду – расової сегрегації, що проводиться там.
У 1985 році заборона на імпорт крюгеррандів у США була введена адміністрацією президента Рейгана.
Небувалий успіх південноафриканської золотої інвестиційної монети, а також заборона на її ввезення в більшість країн світу стали імпульсом до появи в 1970-1980-х роках подібних монет в інших країнах – китайської «золотої панди», канадського «кленового листа», австралійського «самородка» та багато інших. Монополія крюгеррандів на ринку інвестиційних монет відійшла у минуле. Однак ПАР продовжує випуск своїх інвестиційних монет і навіть збільшує обсяги тиражів.
За понад півстоліття емісії крюгеррандів їх було випущено понад 60 мільйонів штук.
Крюгерранди можна купити і сьогодні. Так, на торгових майданчиках провідного світового дилера золотих і срібних монет і злитків – «IBV Gold» монета в 1 унцію коштує близько 2000 доларів США, 1/2 унції – близько 1000 доларів США, 1/4 –500-550 доларів США та 1/ 10 унцій – 200-250 доларів США. Іноземці можуть вивозити з ПАР не більше 15 крюгеррандів, декларуючи їх попередньо у Податковій службі.
З ювілейного для крюгеррандів 2017 випускаються срібні монети 999 проби із вмістом чистого металу – 1 тройська унція. Проте через те, що «Крюгерранд» – це запатентована торгова марка Південно-Африканського резервного банку, закріплена виключно за певною золотою монетою, називати так монети аналогічного дизайну, але виготовлені з іншого металу не зовсім коректно.
На міжнародних торгових майданчиках нерідко трапляються імітації та фальсифікації крюгеррандів, тому колекціонери та потенційні інвестори повинні виявляти граничну обережність при купівлі та купувати монети у перевірених продавців із відповідними сертифікатами справжності.
