Хоча срібні юані були в обігу в Китаї ще на заході імператорської епохи в XIX столітті, сучасна грошова одиниця з такою назвою з’явилася в Піднебесній в 1949 незадовго до закінчення громадянської війни.
Сили Гоміньдану були розгромлені китайськими комуністами, тож за ними залишився лише знаменитий острів Тайвань. Сторона, що перемогла, приступила до посиленої агітації населення, що знайшла вираз в оформленні місцевих грошей.
Комуністична ідеологія химерно перепліталася із найдавнішими традиціями місцевої цивілізації. На лицьовій стороні монети 5 фінь зразка 1955-2000 років зображено герб КНР: п’ять зірок вінчають образ Воріт Небесного Спокою в Пекіні, що ведуть до імператорської резиденції. Останню часто називають Забороненим Містом, адже в минулі часи всякий простолюдин, який зухвало проникнув за його стіни, ризикував попрощатися із життям. Ця монета також нагадує про химерну грошову систему Китаю, в якій існує одна основна та дві розмінні одиниці (1 юань = 10 цзяо = 100 финь).
- Метал: алюміній;
- Діаметр: 24 мм;
- Маса: 1.6 гр.
У XXI столітті спостерігається відродження старовинної символіки Китаю, яка частково замінила комуністичні аналоги. На екземплярах в 1 цзяо з 2000 року зображуються орхідеї, які здавна вважалися символом весни та родючості, а також найкращим оберегом від злих духів.
- Метал: сталь із нікелевим покриттям;
- Діаметр: 19 мм;
- Маса: 3.3 гр.
Образ тих же рослин присутній на колишніх монетах Тайваню, куди наприкінці 40-х років переселилися прихильники Гоміньдану, який зазнав поразки, щоб уникнути розправи на континенті. Китайські націоналісти та консерватори встановили там диктатуру, яка, втім, уже давно розвинулася в демократію.
Цікаво, що Тайвань так і не досяг офіційного дипломатичного визнання від більшості держав світу, які, швидше за все, побоюються ускладнення відносин з КНР. Проте його економічна міць велика, і навіть комуністичний уряд у Пекіні підтримує з ним торговельні зв’язки.
- Метал: алюміній;
- Діаметр: 19 мм;
- Маса: 1.15 гр.
Сучасна монета КНР номіналом в 1 юань продовжує «рослинну» тенденцію: тут зображена квітка лотоса, яка є популярним символом не лише в Китаї, а й у всій Південно-Східній Азії. Також його використовують буддисти, індуїсти та інші подібні релігійні групи.
- Метал: сталь із нікелевим покриттям;
- Діаметр: 25 мм;
- Маса: 6.1 гр.
Чергова зміна оформлення відбулася у 2019 році. Загалом дизайн залишився тим самим. Проте цифра номіналу тепер нахилена. Доданий гарний обідок із мініатюрних кульок. Також на лицьову сторону монети номіналом один юань поміщений прихований захисний елемент: у рифленнях одиниці номіналу під певним кутом нахилу видно символ «¥» або «1».
- Метал: сталь із нікелевим покриттям;
- Діаметр: 22.25 мм;
- Маса: 6.1 гр.
До кінця ХХ століття у Китаї існувала паралельна грошова одиниця для іноземців: так звані валютні сертифікати, які обчислюються в юанях.
Партійне керівництво суворо обмежувало ходіння країни іноземних грошей задля забезпечення стабільного курсу власної валюти. Іноземець, який відвідував Піднебесну, мав обміняти свої кошти на ці сертифікати, які приймалися не у всіх закладах країни, а спеціально підготовлених для прийому гостей з-за кордону. Таким чином, заразом ховалися факти з місцевого життя, здатні кинути тінь на репутацію Китаю.
Склалася цікава ситуація: місцеві жителі прагнули отримати бажані сертифікати для доступу до престижних товарів у спеціальних магазинах для приїжджих, а самі іноземці часто хотіли відвідати «нетуристичні» місця, де була потрібна місцева валюта.
В результаті склався великий чорний ринок, де кожна із сторін спекулювала своєю грошовою одиницею. Усвідомлюючи марність боротьби з цим явищем, вищі чиновники зрештою скасували систему валютних сертифікатів.
Дизайн одного з них (купюри номіналом 1 юань) представлений нижче. На лицьовій стороні зображено панораму берега однієї з великих річок Китаю – Янцзи або Хуанхе. На реверсі надруковано правила користування сертифікатом англійською та місцевою мовами.
Донедавна в КНР були в обігу банкноти з різних серій, що далеко розташовані одна від одної за часом появи.
Цей тип купюр зразка 1980 року нещодавно перестав бути законним платіжним засобом – останні екземпляри пішли в історію у квітні 2019-го. Їхній дизайн підтримував офіційну позицію Компартії щодо єднання всіх народів, що населяють Китай.
Купюра в 1 юань зображує жінок із двох малих за місцевими поняттями етносів яо та дун, загальна чисельність яких не перевищує 8 мільйонів осіб.
На обороті бачимо Велику Китайську стіну, грандіозну оборонну споруду давнини, зведену III столітті до н.е. для захисту від кочівників із півночі.
Банкнота у 2 юаня прикрашена портретами представниці народу іцзу та уйгурки. Останній етнос має мало спільного з китайцями, у тому числі й у культурі (більшість уйгурів сповідує іслам), проживаючи у власному автономному окрузі крайньому заході держави.
На реверсі зазначена інформація про розрахунковий засіб, записана деякими офіційними мовами КНР, у тому числі монгольською. Фоном виступає морський пейзаж із образом скелі.
Купюра номіналом 5 юанів нагадує нам про народ хуей, давню національну меншість, що в основному складається з мусульман.
По сусідству з поважним старим з бородою і в тюбетейці бачимо мешканку холодного Тибету в зимовому вбранні. Становище тибетців у КНР дуже неоднозначне, адже колись на їхні землі перекинулося полум’я громадянської війни між Гоміньданом та комуністами, що врешті-решт поклало край незалежності місцевого населення.
Панорама на реверсі банкноти зображує одну із природних пам’яток Китаю – фрагмент Трьох ущелин на великій річці Янцзи.
Юані, котрі досі перебувають у обороті, мають на аверсі портрет Мао Цзедуна (1893-1976), фактичного лідера КНР протягом тривалого часу і теоретика однієї з гілок комуністичного вчення, названої «маоїзмом». Хоча з дня його смерті минуло майже півстоліття, культ особи цього керівника заохочується досі як дуже вигідний керівництву Китаю.
На оборотах купюр переважно зустрічаються природні пейзажі. На першій ілюстрації бачимо панораму прісноводного озера Сіху поруч із Східно-Китайським морем, на наступній зображено три пороги у верхів’ях Янцзи.
Окрім іншого, у Китаї дуже розвинене карбування ювілейних та пам’ятних монет.
Цей екземпляр у 5 юанів випущено на честь 90-річчя Сіньхайської революції, що поклала край владі китайських імператорів. Хоча ідеї тих далеких днів далеко не завжди укладаються у рамки комуністичної ідеології, пам’ять про заснування республіки заохочується партійними діячами. Заради справедливості ті збройні зіткнення не мають прямого відношення до КНР, адже вони відгриміли ще до Першої Світової війни, а комуністичне правління було встановлено в середині ХХ століття.
- Метал: латунь;
- Діаметр: 30 мм;
- Маса: 12.8 гр.
Випускають у Китаї і біметалічні монети, що відображають як ювілеї славних дат, так і поточні звершення країни.
На внутрішній вставці екземпляра, представленого нижче, викарбувано старт космічного апарату та стикування кораблів на орбіті. На зовнішньому кільці символічно показано різні етапи освоєння Китаєм космічного простору.
- Матеріал: біметал;
- Діаметр: 27 мм;
- Маса: 9.2 гр.
Серед китайських інвестиційних монет слід відзначити набір з чотирьох екземплярів, виготовлених із чистого срібла, на яких зображені національні символи Піднебесної, що легко впізнаються.
Аверс прикрашений образом Храму Неба, збудованого за імператорським наказом у 1420 році по сусідству із Забороненим містом у Пекіні. Майже п’ять століть у день зимового сонцестояння імператор прибував у храм, де постив і приносив Небу багаті дари, благаючи дати процвітання державі. Вважалося, що імператори мали божественне походження, і вони мали право на подібні дії.
На реверсах дорогоцінних монет бачимо образ панди – національного символу Китаю, подібного до орлана-білохвоста в США та кенгуру в Австралії. По сусідству вказана вага кожного екземпляра, а також проба срібла. Нижче додано умовний номінал юанів (насправді вони дорожчі на кілька порядків), а також спрощений символ цієї грошової одиниці.
Зверніть увагу, що існують також золоті зразки, що мають аналогічне оформлення, але їх ціна набагато вища (набір коштує кілька тисяч доларів).
Дорогоцінні юані з образом панди періодично карбуються з 1983 року, поповнюючи колекції збирачів інвестиційних монет. Зрозуміло, їх оформлення раз-по-раз трохи коригується.
Цікаво, що їх карбують на трьох монетних дворах КНР (Шанхайський, Шеньянський та Шеньчженський), але там не заведено ставити монограми, тому дізнатися про походження конкретного юаня дуже складно.
- Метал: срібло 0.999;
- Діаметр: 40 мм;
- Маса: 31.1 гр.
Китай відіграє величезну роль у міжнародній економіці, але частка його національної валюти у світових розрахунках поки невелика (близько 6%), тоді як на долар США припадає близько 42% усіх фінансових операцій. Швидше за все, такий дисбаланс пояснюється настороженим ставленням до китайської влади, де всі важливі рішення приймаються надто вузьким колом людей, що теоретично може погано позначитися на курсі юаня.
