На просторах мережі досить важко знайти достовірні відомості про Ленінградсьий завод «Стройфаянс», який також носив назви «Стройфарфор» і «Стройполуфарфор». Однак гасло «Ніщо на Землі не проходить безслідно» цілком застосовний і до заводу, що випускав будівельний фаянс та порцеляну в Ленінграді, що постійно відбивалося і в його імені. Для цього треба лише перегорнути документи, що збереглися.
Історичні хроніки підприємства
У 1936 році територію, що раніше займала конебійня, вирішили віддати під виготовлення цегли: масштабному будівництву в Ленінграді їх вимагалося все більше. 15 грудня 1939 року Державний цегельний завод № 4 Ленінградського міського управління будматеріалів успішно розпочав їх виробництво. Можливо, цей профіль залишився б у комплексу надовго, але завадила війна, що стиснула Ленінград кільцем блокади. Після війни, піднімаючи народне господарство з розрухи, країна знайшла нове застосування цього місця.
На підставі постанови Раднаркому СРСР від 14 червня 1945 року тут починається діяльність підприємства «Стройполуфарфор», приписаної Управлінню «Главкерамика». Основним його напрямком став випуск кухонного начиння з напівпорцеляни.
Однак цим «Стройполуфарфор» не обмежується. Йде процес злиття споріднених виробництв, яким у повоєнні роки продовжували займатися дрібні фабрики та артілі. За деякими даними наприкінці 1950-х років. у зв’язку з реорганізацією відомої любителям художньої порцеляни артілі «Прогрес» сюди перевели частину її колишніх працівників (інші джерела це спростовують). Проте напрацювання артілі за малими скульптурними формами згодом виробляли для підприємства, перейменованого на той час на Ленінградський завод «Стройфаянс».
Дуже цікавим вийшов період 1960-х рр., коли «Стройфаянс» був частиною Ленінградського об’єднання з виробництва фарфорових виробів ім. М.В. Ломоносова. Терміном «Производство № 1» позначали знаменитий ЛФЗ, а «Производство № 3» закріпили за «Стройфаянсом».
Клеймо на виробах останнього в даному випадку збиває новачків при ідентифікації, так як на ньому крупно значаться знайомі хитромудрі літери «ЛФЗ», а на дрібне додавання «ППФ» під ними увагу звертають далеко не завжди. З напівпорцеляни випускали статуетки «Спаніель», «Горностай» та «Лисенок». Потім до них додалися Тигр і Слон, які тут робили за формами, переданими з ЛФЗ.
Далі завод отримав нове ім’я «Стройфарфор», що відображено у наказі МПСМ № 394 від 01 січня 1974 року. З середини 1970-х років. серед продукції з’явилося багато сантехніки, яка була дуже затребувана у зв’язку з масштабним будівництвом фабричних корпусів та житлових будинків по всій країні. Наприкінці існування СРСР завод вирішив налагодити прямі поставки за кордон, а з-за кордону запросити фахівців з обміну досвідом. Для цього в 1990 створюється спільне підприємство «Дженерал Керамікс», що проіснувало до вересня 1993 року.
Ринкові часи сильно скоротили ринок збуту, тому «Стройфарфор» переживав низку реорганізацій, встигнувши відвідати і відкрите, і закрите акціонерне товариство, а також товариство з обмеженою відповідальністю.
У пострадянський період підприємство планувало випуск різної сантехніки, неметалевих будматеріалів, посуду, іграшок та ялинкових прикрас. У 2012 році ухвалено рішення про його ліквідацію. На той час територія, де велося виробництво, вже було розчищено під будівництво житлового комплексу «Софія».
Каталог клейм за роками
Згідно з виданням 2009 року каталогу клейм «Марки советского фарфора, фаянса и майолики» (автори: Насонова И.С., Насонов С.М., Гольский И.А., Дворкин Г.Л.) тавра, розташовані ліворуч і в центрі, почали проставляти в 1960-ті роки. та закінчили у 1972 році. Клеймом, розташованим праворуч, маркувати вироби стали з 1972 року.
Найкрасивіше виглядає пізніше радянське тавро, на якому витіюваті букви «ЛСФ» явно запозичені від ЛФЗ. Увага на себе звертає і мініатюрний кораблик над овалом, що обрамляє літери.
Тавро «ЛФЗ ППФ» за оцінками фахівців ставилося з 1962 по 1965 роки. Скорочення «ППФ» найімовірніше розшифровується як «Производство полуфарфора».
1999 року «Стройфаянс» подав заявку на ще один товарний знак, що встиг втілитись і на клеймах. Його дія згодом була продовжена до 2019 року. Проте підприємство припинило існування задовго до цієї дати.
