Королівство Данія – одна з небагатьох держав, яка зберегла свою грошову одиницю – крону.
Незважаючи на те, що Данія є одним із найстаріших членів Євросоюзу, вона досі не входить до Єврозони. Її грошовою одиницею залишається датська крона, що складається зі 100 ері. План переходу Данії на євро відкинуло населення країни на референдумі 2000 року, коли за збереження крони проголосували 53,2% підданих датської королеви Маргрети II. Однак Данія проводить політику фіксованого обмінного курсу, тож крона прив’язана до євро.
Данська крона має ходіння на території всього Датського об’єднаного королівства, що складається з трьох автономних частин – власне королівства Данія, Фарерських островів та Гренландії. У цій Співдружності Данія грає роль «старшої сестри», від якої виходить вся влада – законодавча, виконавча та судова.
Національний банк Данії випускає для Фарерських островів особливу регіональну валюту – крону Фарерських островів, що жорстко прив’язана до датської крони за курсом 1:1. Питання запровадження регіональної валюти для Гренландії є дискусійним.
Історія валюти Данії
Епізодичне карбування монет на території Данії починається у VIII столітті. Це анонімні срібні монети чи навіть швидше монетоподібні знаки без написів із зображенням бога Одіна.
Перше систематичне карбування монет із згадкою назви країни та імені правителя почалося в 990-х роках за короля Свена Вилоборода (986-1014 рр.).
Це були срібні монети – пенінги вагою близько 1,5 г з написом латиною «ZVEN REX AD DENER» («Свен король Данії»). Карбування пенінгів почали завдяки грабіжницьким походам датських вікінгів до Англії. Англо-саксонські королі були змушені відкуплятися від нальотчиків даниною, яка отримала назву «датських грошей». Наприклад, 991 року датчанам було сплачено 10 тисяч фунтів срібла. Монети Свена Вилобородого також є нумізматичним свідченням хрещення Данії.
Від назви перших датських монет – пенінгів походить датське слово penge – гроші. Протягом тисячоліття данські королі – за деякими винятками – випускали монети зі своїм ім’ям, монограмою та/або портретом.
У 1618-1619 основною грошовою одиницею Данії вперше стала крона – «corona». Назву цієї срібної монети дала зображення великої королівської корони на реверсі.
У 1873 року було видано закон, яким національної валютою Королівства Данія стала крона, що складалася з 100 ері. 1 січня 1875 року цей закон набрав чинності. У тому ж році країни з грошовою одиницею – кроною, Данія та Швеція створили Скандинавський монетний союз (пізніше до нього приєдналася Норвегія), в якому срібний стандарт був замінений золотим стандартом з розрахунку 2480 крон = 1 кг чистого золота.
Скандинавський монетний союз разом із золотим стандартом припинили своє існування у 1914 році з початком Першої світової війни. На короткий період з 1924 по 1931 рік у Данії повернули золотий стандарт, але потім відмовилися остаточно. З 1999 датська крона жорстко прив’язана до євро за курсом 7,46:1. Ось уже понад 20 років цей курс залишається незмінним.
Емітентом банкнот та монет датської крони є Національний Банк Данії, заснований у 1818 році. Донедавна датські грошові знаки випускав Королівський монетний двір у Копенгагені, заснований 1739 року. Однак у зв’язку з падінням популярності готівки та масовим використанням населенням країни безготівкових розрахунків у 2016 році виготовлення монет та банкнот було припинено та виставлено на торги.
Сьогодні банкноти датської крони друкує французька компанія Oberthur Fiduciaire SAS, а монети карбує Монетний двір Фінляндії (Suomen Rahapaja Oy).
Монети Данії
Монетний ряд датської крони в даний час складається з наступних номіналів: 50 ери, 1, 2, 5, 10 та 20 крон.
Незважаючи на те, що датські монети сьогодні випускаються за кордоном, на всіх номіналах є досить незвичайний, але традиційний знак Королівського монетного двору Данії – серце. На всіх датських монетах зображено стилізовану корону короля Крістіана V, створену в 1670-1671 роках. Нею коронувалися всі датські монархи до скасування абсолютної монархії 1849 року.
Згодом корона використовувалася на похороні датських монархів. Востаннє її винесли зі скарбниці замку Розенборг у 1972 році в день похорону батька нинішньої королеви – Фредеріка IX.
Корона Крістіана V зроблена на зразок корони французького короля Людовіка XIV, але майстер замінив французькі геральдичні fleur de lys листям-пальметтами. Вага корони складає 2,08 кг.
З 2008 року найменшим номіналом монет є 50 ере. Монета карбується з бронзи.
Монети номіналом 1, 2 та 5 крон мають круглий отвір у центрі та виготовляються з мідно-нікелевого сплаву.
Номінали 10 і 20 крон – єдині циркуляційні монети, аверсі яких зображено портрет правлячого монарха (з 1972 року – королева Маргрете II). Монети карбуються з алюмінієвої бронзи.
Портрет королеви змінюється. Наприклад, на десятикроновій монеті були присутні портрети, розроблені скульптором Ханне Вармінг (1990-1993), медальєром Яном Петерсеном (1994-1999), професором Могенсом Меллером (2001-2010).
На монетах зразка 2011-2012 років. та 2013-2021 рр. вміщено вже п’ятий портрет Маргрете II, створений скульптором Ліс Ногель (вперше він використаний на пам’ятній монеті 2010 року на честь 70-річчя королеви).
Разом з пам’ятними монетами Данія випускає тематичні випуски з недорогоцінних металів, серед яких «Вежі», «Казки Ганса Християна Андерсена», «Полярні мотиви» та ін. З особливих випадків Королівським монетним двором випускаються пам’ятні та колекційні срібні та золоті монети великих 100 крон до 3000 крон.
Банкноти Данії
В даний час в обігу знаходяться банкноти серії 2009-2011 років. номіналом 50, 100, 200, 500 та 1000 крон. Проте за датським законодавством діють всі банкноти, випущені після 1945 року, зокрема банкноти номіналом 5, 10 і 20 крон.
Дизайн банкнот серії 2009 року розробила датська художник-графік Карін Біргітте Лунд (нар.1946). Домінуючими мотивами на банкнотах цієї серії стали археологічні артефакти та знамениті мости Данії. За задумом художника вони символізують як зв’язок між окремими частинами країни, а й зв’язок між минулим і сьогоденням Данії. Слід зазначити, що археологічні артефакти було знайдено неподалік мостів, зображених на банкнотах.
На лицьовій стороні банкноти 50 крон зображений міст Саллінгсунд, що сполучає півострів Саллінг з Морсландом. На звороті зображено глиняний посуд зі Скарпсаллінга знайдений в 1891 році в кургані, насипаному бл. 3250 до н.е.
Аверс банкноти номіналом 100 крон присвячений місту Малий Бельт. На обороті зображений крем’яний кинжал з Хіндсгавльда на острові Фюн, який датується ХХ-XVIII ст. до н.е.
На лицьовій стороні банкноти 200 крон зображений міст Кніпельсбро, а на зворотному боці – поясна пластина з Лангструпа, а також карта Східної Зеландії, з розташуванням мосту та місцем знахідки поясної пластини.
На лицьовому боці банкноти номіналом 500 крон зображено міст королеви Олександрини, відкритий в Ульвсунді між Моном та Зеландією у 1943 році. Довжина мосту складає 746 метрів. На зворотному боці зображено бронзовий котел з Келдбі, знайдений під час оранки поля. Котел датується 300 р. до н. і був відлитий до Причорномор’я.
Саме з цієї купюри Данія розпочала модифікацію серії, доповнену новими ступенями захисту. Оформлення відрізнятиметься від колишнього дрібними деталями. Нові банкноти номіналом 500 крон надійшли в обіг 17 листопада 2020 року.
На лицьовій стороні банкноти 1000 крон зображений міст Великий Бельт, а на обороті Сонячний візок, знайдений датським селянином у болоті на острові Зеландія в 1902 році. Мініатюрний бронзовий візок був створений у XVIII-XVII ст. до н.е. та символізує переміщення сонячного диска небом.
25-сантиметровий позолочений диск поміщений на колісний візок у який запряжений кінь. Артефакт зберігається у Національному музеї у Копенгагені.
