З 1 січня 2002 року національна валюта Іспанії – песета припинила своє існування, оскільки королівство остаточно перейшло на євро.
З моменту появи власного монетного карбування в іспанських державних утвореннях і дотепер у грошовому обігу відбувалася послідовна зміна валют:
- період дінеро – 814-1350 рр.,
- період реалу – 1350-1864 рр.,
- період песети – 1869-2001 рр.,
- період євро – з 2002 року і до теперішнього часу.
Ранні гроші Іспанії
Карбування перших монет на території Іспанії почалася за часів влади Карфагена над узбережжям Піренейського півострова. Після поразки Ганнібала 210 р. до н.е. Іспанія потрапляє у сферу впливу Риму. Однак ще довгі два століття римляни в кривавих війнах встановлювали свою владу над місцевим населенням.
Вперше назва HISPANIA і персоніфікація цієї римської провінції у вигляді жіночого голови з’явилася на денаріях Римської республіки в I ст. до н.е. Пізніше «Іспанію» зображували на денаріях імператорів Адріана та Антоніна Пія.
У V-VII століттях територія Піренейського півострова потрапила під владу вестготів, які створили власне королівство і карбували золоту та срібну монету за пізньоримськими та візантійськими зразками.
На початку VIII століття практично весь Піренейський півострів був захоплений арабами та увійшов до складу Халіфату Омейядів. На території Іспанії було утворено кілька автономних арабських еміратів – Кордоба, Гренада, Толедо, Севілья, об’єднаних загальною назвою Аль-Андалус.
Період дінеро починається із створенням на початку IX століття на кордоні з арабськими володіннями Іспанської марки імперії Каролінгів. Марка складалася з кількох графств, васальних від імператора Заходу. Найсильнішим графством була Барселона. Валюта Барселони – дінеро, що карбувався за зразком денарію (пфеніг) Карла Великого, став однією з найпопулярніших монет у середньовічній Іспанії.
Упродовж семисот років християни вели так звану Реконкісту – відвоювання земель Іспанії у арабів (маврів). У кривавих війнах Реконкісти поступово складалося майбутнє Іспанського королівства. У 1350 році за короля Кастилії та Леона Педро I почалося карбування нової монети – реала, який стане основою грошової системи Іспанії на наступні п’ятсот років.
Випускався спочатку в сріблі, потім у білоні та міді, а згодом і зовсім ставши грошово-лічильною одиницею, реал не здавав своїх позицій аж до другої половини XIX століття.
1782 року король Карл III дав дозвіл на створення в Мадриді приватного акціонерного банку під королівською протекцією – Banco Nacional de San Carlos. В 1783 новий банк почав випускати перші паперові гроші в Іспанії під назвою cédulas (сертифікат). Ці сертифікати гарантували негайне відшкодування коштів, яке буде вироблено самим банком-емітентом.
Цедулас виписувалися на пред’явника без нарахування відсотків, що відрізняло їхню відмінність від боргових цінних паперів. Цедулас випускалися у номіналах від 200 до 1000 реалів.
Перші золоті монети ескудо з’явилися в Іспанії у XVI столітті. Свою назву вони отримали через зображення гербового щита на одній із сторін (ісп. Escudo – щит). У середині XIX століття в Іспанії було введено десяткову грошову систему на основі реалу. Але в 1864 році було вирішено зробити основною грошовою одиницею срібний ескудо, що складається зі 100 сентимо ескудо або 10 рахункових реалів.
В Іспанії було кілька державних та приватних монетних дворів, поки король Філіп V у XVIII столітті не вирішив зробити карбування монет виключно державною монополією. За королеви Ізабеллі II у 1860-х роках усі монетні двори були закрит,і крім монетного двору в Мадриді.
У 1868 році Іспанія стала членом Латинського монетного союзу і у зв’язку з уніфікацією монетних систем країн-учасниць союзу в Іспанії в 1869 була введена нова базова грошова одиниця – песета. Назва походить від “el peso” – “вага”, або “pieza” – шматок зі зменшувальним “-eta” – шматочок.
Песета стала валютою Іспанії на наступні 132 роки. Перші монети песети були викарбувані в 1869 на Мадридському монетному дворі, який згодом став Королівським монетним двором Іспанії. Сьогодні – це Fábrica Nacional de Moneda y Timbre – Real Casa de la Moneda (FNMT-RCM) – «Національна фабрика монет і марок – Королівський монетний двір».
Натхненний римськими монетами, викарбуваними при Адріані, гравер Мадридського монетного двору Луїс Маркіонні розмістив на одній зі сторін песети персоніфікацію Іспанії у вигляді жіночої фігури, що сидить на Піренейських горах з оливковою гілкою в руці і скелею Гібралтара біля ніг. Перші іспанські банкноти, номіновані в песетах, було надруковано 1 липня 1874 року, коли Banco de España (Банк Іспанії) отримав виняткові права випуск банкнот.
Традиційно іспанські банкноти мали дуже різноманітну іконографію та мотиви, що стосуються видатних особистостей, алегорій економічної діяльності (торгівля, сільське господарство, промисловість) або ідеалів іспанського суспільства (родина, справедливість, свобода та ін.).
Протягом 132 років, від тих перших екземплярів 1869 року до останніх песет, викарбуваних у 2001 році, монети були різного номіналу, розмірів, металу та дизайну аверсу та реверсу. Банкноти та монети були відображенням зміни політичних режимів, філософії, моди та тенденцій, будучи сьогодні частиною іспанської історії.
Монети песети
Перед введенням євро в Іспанії в обігу перебувало вісім номіналів монет зразка 1989-2001 рр.: 1, 5, 10, 25, 50, 100, 200 і 500 песет. Монета 25 песет мала круглий отвір, а 50 песет мала форму іспанської квітки – flor española. На монетах номіналом 1, 10, 25, 50 та 100 песет зображено портрет короля Хуана Карлоса I (1975-2014 рр.).
На повсякденних 200 песетах 1990 та 1998-2000 гг. та аверсі більшості пам’ятно-оборотних випусків даного номіналу цього ж періоду зображено парний портрет: Хуан Карлос I та спадкоємець престолу – принц Філіп. На монеті найбільшого номіналу – 500 песет зображено також парний портрет – Хуана Карлоса I та королеви Софії.
Монета номіналом 5 песет – єдина в монетному ряду, де немає королівського портрета. Для виготовлення монети номіналом 1 песета використано алюміній. 5, 10, 50 і 200 песет викарбувано з мельхіору, а 25, 100 і 500 песет – з алюмінієвої бронзи.
Банкноти песети
На момент введення євро в Іспанії в обігу перебували чотири номінали банкнот серії 1992 року: 1000, 2000, 5000 та 10000 песет. Лицьова сторона всіх номіналів має горизонтальну орієнтацію, а зворотний – вертикальну.
Основним мотивом лицьової сторони банкноти номіналом у 1000 песет став портрет конкістадора та підкорювача ацтеків Ернана Кортеса (1485-1547 рр.), завдяки якому в Європі дізналися про шоколад та ваніль. На обороті банкноти зображено портрет ще одного іспанського конкістадора, аделантадо Франсіско Пісарро (1471-1541 рр.), завойовника імперії інків.
Портрет іспанського ботаніка Хосе Селестіно Мутіса (1732-1808 рр.) зображений на лицьовій стороні банкноти 2000 песет. Основним мотивом оборотної сторони банкноти стали головні ворота Ботанічного саду Мадриді.
Напевно, найзнаменитіший іспанець у світі – Христофор Колумб, який відкрив землі Нового Світу, зображений на лицьовій стороні банкноти номіналом 5000 песет. Зворотний бік прикрашає астрономічний інструмент – армілярна сфера, що дозволяє визначати екліптичні координати небесних тіл.
На банкноті найбільшого номіналу – 10 000 песет – портрет короля Хуана Карлоса I на тлі Палацу Лінарес (XIX ст.), де знаходиться культурний центр зі зв’язків Іспанії з країнами Латинської Америки. На обороті купюри – портрет гуманіста і військово-морського інженера Хорхе Хуана (1713-1773 рр.), що вперше виміряв довготу земного меридіана і встановив сплюснутість Землі на полюсах.
Монети та банкноти євро Іспанії
1 січня 2002 року в обіг надійшли банкноти та монети євро. Вони співіснували з песетами до 28 лютого 2002 року, після чого євро став єдиним законним платіжним засобом у країні. Останній термін обміну банкнот песет на євро в Банку Іспанії закінчився 30 червня 2021 року.
У квітні 1998 року прем’єр-міністр Іспанії представив мотиви, обрані для національної сторони іспанських монет євро. На монеті в один і два євро до 2014 року включно зображувався портрет короля Хуана Карлоса I, який зрікся престолу на користь сина. З січня 2015 року на монетах став карбуватися портрет короля Філіпа VI.
На монетах 10, 20 та 50 євроцентів зображено портрет письменника Мігеля де Сервантеса, автора безсмертного «Дон Кіхота». На монетах найменших номіналів – 1, 2 та 5 євроцентів – викарбувано західний фасад собору Святого Якова у Сантьяго-де-Компостела.
Дизайн монет був виконаний групою граверів іспанської державної друкарні: Гарсіласо Роллан розробив монети в 1, 2 та 5 євроцентів; Бігоння Кастелланос оформив монети 10, 20 та 50 євроцентів, а й Луїс Хосе Діас – 1 та 2 євро.
Виробництво банкнот у єврозоні є децентралізованим – кожен національний Центробанк відповідає за випуск своєї, суворо встановленої частини від загального обсягу всіх банкнот євро.
У 2002 році система виробництва банкнот євро була змінена та реорганізована відповідно до децентралізованої моделі спільного виробництва, так що тепер кожен національний центральний банк несе відповідальність за виробництво певної кількості банкнот, як правило, одного або двох номіналів. Банк Іспанії відповідальний за виготовлення банкнот номіналом 20 та 50 євро.
Частину банкнот євро, що виділяється Банку Іспанії Центральним Європейським Банком, з 2015 року друкує акціонерна компанія Imprenta de Billetes, SA (IMBISA), контрольний пакет акцій якої належить Банку Іспанії.
Серійним номерам банкнот євро першої серії передує код країни, який є буквою, що позначає центральний банк, який замовив друк банкноти, не обов’язково країни, в якій вона була зроблена. Іспанія ідентифікується буквою “V”.
Цікаві факти
Дати на іспанських песетах 1950-1980-х років. вказувалися двояко. Великими цифрами зазвичай позначався рік початку випуску цієї серії монет.
А ось рік карбування конкретної монети вказувався двома останніми цифрами та розміщувався у центрі маленької шестикінцевої зірки. Розглянути його можна хіба з використанням збільшувальних приладів.
