Перші поселення на Кіпрі з’явилися ще за 8 тисяч років до нашої ери. Займалися перші остров’яни скотарством та землеробством, жили у невеликих круглих будинках. Виникнення першої держави на острові відбулося в середині 2 тисячоліття до н.е. Називалася вона Аласією. Відомо про неї небагато. Збереглися лише нечисленні артефакти, що свідчать про тісний зовнішньополітичний та культурний зв’язок з Мінойським Критом, Єгипетським і Хетським царством. Згодом на острові посилився вплив греків-ахейців та фінікійців, що призвело до формування перших десяти полісів (міст-держав).
У VI столітті до нашої ери Кіпр втрачає незалежність і стає частиною Іонії – перської малоазіатської сатрапії. Незважаючи на всі спроби звільнитися від загарбників (на острові неодноразово палали війни та повстання) Кіпр знаходився під владою Персії аж до її падіння під ударами армії Олександра Македонського. У наступний період Кіпр був частиною елліністичного Єгипту, поки 58 року до нашої ери став римською провінцією. За цей багатовіковий часовий проміжок на території острова «ходили» найрізноманітніші монети. Розглянемо деякі з них.
“Родоначальник монет” – статер, викарбуваний з електруму (сплав срібла та золота) в Лідійському царстві на рубежі 8-7 століть до нашої ери. Форма монети радше овальна, ніж кругла. На аверсі вибивалося ім’я царя та голова лева. На реверсі якесь зображення відсутнє, видно лише два прямокутники. Вага монети складала близько 14 грамів, а діаметр 13 міліметрів.
Срібні перські монети. На їхньому лицьовому боці зображувався профіль царя, одягненого в хітон. На голові правителя корона, в руках лук та стріли. Клиноподібна борода підкреслює його могутність і владність.
Цікаві монети кіпрських полісів. Наприклад, на аверсі монети міста Лапетоса зображений Геракл, що тримає в одній руці палицю, а в іншій лук. Герой зображений готовим завдати вирішального удару своєму противнику. На зворотному боці викарбувано лева. Сюжет на монеті нагадує про перший подвиг Геракла – вбивство жахливого Німейського лева. Вага монети близько 3 грамів, діаметр 15 міліметрів. Дата карбування монети – тимчасовий період з 525 по 480 роки до нашої ери.
На іншій монеті цього міста приблизно того ж періоду викарбувано два жіночі зображення: на аверсі – профільний портрет знатної кіпріотки з довгим волоссям та круглими сережками, а на реверсі – голова богині мудрості та справедливої війни Афіни Палади, захищена коринфським шоломом. Монета виконана із срібла, важить близько 10,5 грам, діаметр 23 міліметри.
Аверс срібної монети, викарбуваної у місті Пафос в останній чверті IV століття до нашої ери, характерний шляхетним зображенням богині кохання Афродіти. За легендою саме поблизу цього міста вона вийшла на берег із морської піни. Голова богині на монеті прикрашена дорогоцінною тіарою, вуха – сережками у формі диска, а шия – перлинним намистом.
На реверсі монети інший олімпійський бог Аполлон зображений тим, хто сидить на омфалі – культовому камені, присвяченому йому, що вважався центром світу і знаходився в храмі міста Дельфи. У правій руці бог тримає лук, поставлений на землю, а в лівій – гостру стрілу. Біля його ніг – лаврова гілка – символ перемоги та слави.
Монета була випущена у роки правління царя Никокла, що свідчить напис на реверсі. Вага монети 21,3 грами, діаметр 26 міліметрів. Її вартість на нумізматичному ринку становить 600 тисяч доларів.
Однак не тільки давньогрецькі боги були увічнені на кіпрських монетах. Наприклад, на лицьовій стороні монети острівного міста Кітіон в образі Геракла в левовій шкурі зображений Олександр Македонський.
Після входження Кіпру до складу елліністичного Єгипту монетна справа на острові не припинилася. У період правління Птолемея VI (180-145 роки до н.е.) на невідомому монетному дворі Кіпру з бронзи було викарбувано діабол із зображенням Зевса на аверсі та згадкою імені єгипетського правителя на реверсі.
Не менш цікаві й монети Кіпру під час перебування під владою римських правителів. Наприклад, бронзова монета, випущена у дні правління імператора Клавдія (41-54 роки н.е.), профіль якого прикрашає лицьову сторону. На реверсі зображення лаврового вінка обрамляється написом “ΚΟΙΝΟ(Ν) ΚΥΠΡΙΩΝ” (у перекладі – “Ліга кіпріотів”), що означає єдність народів, що населяли острів на той час.
Після розпаду Римської імперії Кіпр, наприкінці IV століття, став частиною Візантії і залишався нею майже 800 років (проте слід врахувати, що з кінця VII століття острів близько 300 років знаходився під одночасною владою арабів і візантійців).
На візантійській бронзовій монеті (фолісі), викарбуваній на Кіпрі в 629 році, імператор Іраклій I стоїть між своєю дружиною Мартіною та сином Костянтином. Кожен із членів царської родини увінчаний короною, в руках усі троє тримають глобус-круцигер – частину імператорських регалій у вигляді кулі з хрестом. Монета важила трохи більше 6 грамів. Діаметр – 23 мм.
Останній візантійський правитель Кіпру Ісаак Комнін був повалений англійським королем Річардом Левине Серце в 1191 під час Третього Хрестового походу. Після чого острів був ним проданий спочатку ордену тамплієрів, а потім перепродано своєму васалу та колишньому королю Єрусалиму Гі де Лузіньяну – першому сеньйору Кіпру.
Після смерті Гі де Лузіньяна, його брат і спадкоємець престолу Аморі став першим вінчаним правителем Кіпрського королівства, що проіснував до 1489 року, коли його остання королева Катаріна Корнаро була змушена передати острів Венеціанській республіці.
Якщо говорити про грошову систему держави хрестоносців, то за правління короля Генріха II (1284-1324 роки) у країні з’являється нова грошова одиниця – гроссо.
На аверсі зображувався правитель, що сидить на троні з підлокітниками у вигляді левів. У центрі реверсу розташовувався єрусалимський хрест. На срібному гроші часів короля Петра (П’єра) I (1358-1369 роки) правитель зображений у всьому парадному одязі, праворуч від нього розташований щит з гербом правлячої династії Лузиньянов, що символізує непорушність влади.
У державі було дозволено лише гроші власного карбування. Іноземні монети, що потрапляли на Кіпр, переплавлялися на місцеві грошові знаки. У роки занепаду держави монети карбувалися переважно вже з низькопробного матеріалу.
Венеціанська влада на острові протрималася порівняно недовго.
На той час острів стає бажаним здобиччю для Османської імперії, що призводило до численних військових зіткнень між державами. Цікаво, що венеціанськими військами на острові кілька років командував Мауріціо Отелло, прототип персонажа шекспірівської трагедії. Грошові зразки тих років карбувалися вже не на Кіпрі, а в самій Венеції, що призвело до занепаду його економіки та послаблення торгового обігу.
1571 року острів повністю переходить під владу турків. Гроші на острів почали надходити зі столиці імперії.
Кіпр пробув під владою Османської імперії понад 300 років. Весь цей час на острові вибухали повстання місцевого населення, невдоволеного тягарем податків, свавіллям турецької адміністрації та утиском прав підданих немусульманського віросповідання.
У 1878 році на острові був встановлений англійський протекторат. Вже наступного року на Кіпрі з’явилася нова валюта – кіпрський фунт. Він був поділений на 20 шилінгів, а шилінг на 9 піастрів. Аверси перших монет, викарбуваних в Англії, прикрашав профіль королеви Вікторії. На реверсах карбувався номінал у цифровому та буквеному вигляді.
З 1915 по 1960 Кіпр фактично представляв собою англійську колонію. Зберігалася колишня фінансова система. Острівні монети, як і раніше, прикрашав англійський правитель.
У 1955 році кіпрський фунт був поділений на тисячу мілей. Натомість вилучених з обігу старих монет було випущено нові номіналом у 3, 5, 25, 50 та 100 мілей. На всіх монетах було викарбувано портрет Єлизавети II.
Довгоочікувану незалежність Кіпр отримав лише 1960 року. Острів був поділений між турецькою та грецькою громадою, посилилися міжетнічні конфлікти, що у результаті призвело до захоплення його північної частини турецькими військами у 1974 році. На цій території як валюта стала використовуватися турецька ліра. На згадку про ці трагічні події у 1976 році було випущено монету номіналом в 1 фунт. На її лицьовій стороні зображені біженці, які залишили свої будинки та змушені шукати нове місце проживання.
З 1983 по 2008 роки в грецькій частині острова «ходили» монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20 і 50 центів. На їх аверсах зображувався герб Кіпру та назва країни трьома мовами – грецькою, турецькою та англійською. Реверси ж нагадували про давню історію країни.
Крім монет в обороті були банкноти номіналом 1, 5, 10, 20 фунтів, надруковані в різній колірній гамі. Для їхнього оформлення використовувалися античні сюжети.
З настанням першого дня нового 2008 року на Кіпрі було запроваджено спільну європейську валюту. Багато кіпріотів, особливо після фінансової кризи 2013 року, виступають проти нової грошової одиниці, вважаючи, що її використання веде до злиднів та нестабільності в державі.
Чи віллється остаточно Кіпр у «спільну європейську сім’ю», чи переможуть національні інтереси, покаже лише час.
