Довгий шлях Дунайських князівств до незалежності від імперії Османа тривав чотири століття. У ХІХ столітті процес звільнення вийшов фінішну пряму. Після чергової російсько-турецької війни 1828-1829 р.р. Дунайські князівства Валахія та Молдова потрапили під російський протекторат. Ними управляла російська адміністрація на чолі з графом Павлом Кисельовим, який заклав основу під майбутню румунську державність.
У 1859-1862 р.р. Молдавія та Валахія були об’єднані в єдину державну освіту, васальну від Османської імперії. Повну незалежність від турків Об’єднані князівства Молдавія та Валахія набули під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Нова держава отримала назву князівство Румунія (з 1881 року – королівство Румунія).
Ще до здобуття повної незалежності, в 1867 році в Румунії ввели національну валюту – румунський лей (leu românesc), тобто лев, що складається зі 100 бані. Походження назви грошової одиниці пов’язане з історією монетного обігу румунських землях. У XVII-XVIII століттях на території Молдови, Валахії та Трансільванії, які й стануть у майбутньому Румунією, були широко поширені голландські «левині талери» – левендальдери (гол. Leeuwendaalder, нім. Löwenthaler), названі так тому, що на реверсі було вигравіровано вставши на задні лапи лев.
Навіть після того, як лев’ячі талери вийшли з обороту, назва «leu» – «лев» збереглася в Дунайських князівствах як назва монет взагалі.
Найдавніша засвідчена монета на румунській території – срібна драхма, випущена в 480 році до н. грецьким полісом Істрос, що розташовувався в гирлі Дунаю.
На початку нашої ери племена гето-даків використовували македонські монети, потім почали випускати власні срібні монети, подібні до монет кельтів, а потім випустили свої знамениті срібні та золоті монети з ім’ям царя Косона (KOΣΩN).
Крім того, римські денарії також надходили на територію Дакії ще до римської окупації. Римські монети продовжували циркулювати і після відступу військ імператора Авреліана у 270-х роках.
Монети власного молдавсько-волоського карбування вперше випустили господар Молдови Петро I Мушат (1375-1391 рр.) та волоський воєвода Влад I Узурпатор (1390-і роки). Це були срібні гроші вагою близько 1 грама.
У XVI столітті Дунайські князівства потрапили у васальну залежність від імперії Османа. На території майбутньої Румунії протягом кількох століть мали ходіння не лише османські монети – акче, пара, куруші, алтини, а й монети угорського, австрійського, російського та, навіть, венеціанського карбування. Вчені нарахували близько 100 типів монет.
У роки російсько-турецької війни 1768-1774 р.р. Росія випустила спеціальні регіональні монети для зайнятих російськими військами Дунайських князівств – 1 пара/3 денги і 2 пара/3 копійки. Цими монетами російська армія вела розрахунки з населенням. Монети карбувалися з бронзи, отриманої від переплавлення трофейних турецьких гармат.
22 квітня 1867 року була заснована румунська національна валюта лей, прирівняна до французького франка, зі стандартом 5 г срібла або 0,3226 г золота, що складається зі 100 бані. Першими випущеними монетами були бронзові 1 бан, а також 2, 5 та 10 бані, викарбувані в Англії. 1868 року випустили першу румунську золоту монету номіналом 20 леїв тиражем всього 200 екземплярів. Починаючи з 1870 року випускалися срібні монети номіналом 50 бані, 1 лей та 2 леї.
Починаючи з 1880 року, випускалися також срібні монети номіналом 5 леїв. Золоті монети для обігу карбували у 1883 та 1890 роках.
У 1870 році було засновано монетний двір у Бухаресті. До цього румунські монети карбувалися за кордоном, переважно в англійському Бірмінгемі.
Перші румунські паперові гроші – це заставні векселі румунського Мінфіну, випущені 1877 року з метою отримання необхідних військових потреб коштів.
У 1880 році було засновано Національний банк Румунії, який дотепер є єдиним емітентом румунського лею. Закон 1900 дозволив випуск мідно-нікелевих монет номіналом 5, 10 і 20 бані.
Після Першої світової війни лей вступив у смугу затяжної інфляції через руйнування румунської економіки. Інфляція тривала помірними темпами у міжвоєнний період та під час Другої світової війни.
Зобов’язання Румунії виплатити величезні військові репарації призвело до гіперінфляції у 1946-1947 роках. У 1946 році була випущена монета в 100 000 леїв, а 1947-го з’явилася банкнота в 5 мільйонів леїв – найвищий номінал в історії румунського лею.
У 1947 році була утворена Румунська Народна Республіка (з 1966 року – Соціалістична Республіка Румунія). Новий уряд провів деномінацію лею з розрахунку 20 000 старих леїв до одного нового лею.
1952 року провели чергову деномінацію: 1 новий лей = 20 старих леїв. Дизайн монет радянської Румунії відповідав стилю соціалістичного реалізму. У 1947-1989 pp. було випущено кілька серій румунських монет та банкнот.
У 1970 році уряд Румунії відмовився від золотого стандарту. Лей втратив обмінний паритет із іноземними валютами, й у період із 1970 по 1989 рік обмінний курс встановлювався державою. У Румунії важко було знайти іноземну валюту. Її зберігання чи продаж були кримінальним злочином, який карався 10-річним тюремним терміном.
У 1989 році радянська влада в Румунії впала. Була утворена Республіка Румунія. Першою монетою пострадянської Румунії стали 10 леїв 1990 року.
Лей пострадянської Румунії за тридцять років чотири рази змінював свою офіційну назву. Це було з кризовими явищами в румунській економіці, нестійкістю валютного курсу та високими темпами інфляції. Спочатку валюта зберігала звичайну назву – румунський лей, з 2005 року стала називатися новим румунським леєм, потім просто леєм, потім знову новим румунським леєм, нині за валютою Румунії закріплено назву румунський лей.
З 1991 року Національний Банк Румунії випустив чотири серії банкнот, номінал яких постійно підвищувався, поки не досяг максимуму в 2003 році, коли в обіг вийшли банкноти номіналом 1 мільйон леїв.
У цей період номінал румунських монет обчислювався виключно у великих одиницях, досягнувши максимуму 5000 леїв.
2005 року в ході грошової реформи провели чергову деномінацію. 10 тисяч старих лей обмінювалися на один новий лей. Після неї в обігу з’явилися розмінні монети номіналом 1, 5, 10 і 50 баней, а також банкноти номіналом 1, 5, 10, 50, 100, 200 і 500 леїв. Саме ця серія монет та банкнот є законним засобом платежу в даний час.
Дизайн розмінних монет досить скромний. З одного боку – герб Румунії, з іншого – номінал, вказівка країни-емітента і рік випуску. Монети номіналом 1, 5 та 10 баней виготовлені зі сталі з латунним, мідним та нікелевим покриттям відповідно. Монета 50 баней викарбувана з латуні. Найдрібніші номінали практично вийшли з ужитку, хоч і не втратили статус розрахункового засобу.
Банкноти румунського лею дуже строкаті. Складно навіть визначити переважну колірну гаму тієї чи іншої купюри. На лицьових сторонах румунських банкнот зображено портрети видатних діячів науки і культури XIX-XX ст., а також квіти рослин, що ростуть у Румунії.
Різноманітні реверси румунських банкнот. На них можна побачити відомі будівлі Румунії – собор у Куртя-де-Арджеші, концертний зал та театр у Бухаресті, бібліотеку в Яссах, а також тематичні малюнки – креслення аероплана, традиційний сільський будинок, водяний млин, археологічний артефакт. Всі банкноти виготовлені із міцного полімерного матеріалу.
