Британська валюта, поза всяким сумнівом, може вважатися однією з найдавніших грошових одиниць у світі.
Є версія, що історія фунта стерлінгів бере початок за часів варварських королівств, що виникли на зорі Середньовіччя на просторах туманного Альбіону. Інші пов’язують появу фунта з монетною політикою Англії у XII столітті.
У будь-якому випадку до самого 1489 року він був лише умовною рахунково-грошової одиницею, якою вимірювали дорогоцінні метали. У цьому році викарбували золоті монети короля Генріха VII, першого з династії Тюдорів. Він зображений на лицьовій стороні, що сидить на троні при всіх владних регаліях. Пізніше саме це дало золотому популярну назву «суверен» («государ»). На реверсі бачимо герб Англії тих часів, ув’язнений у геральдичну троянду Тюдорів. Ці монети оцінювалися в 20 шилінгів або 1 фунт стерлінгів.
- Метал: Золото 0.960;
- Маса: 15.27 г;
Пройшли століття, і в епоху найвищої могутності Лондона соверен мав такий вигляд: аверс прикрашений портретом королеви Вікторії, живого втілення «золотого віку» Великобританії. На обороті відображено її особистий герб, де неважко помітити ірландську геральдичну арфу (тоді зелений острів ще не вийшов з-під контролю імперії).
Хоча вона зустрічається у державній символіці й досі, але в дещо спрощеному вигляді, нагадуючи про Північну Ірландію, що залишилася у зоні впливу Лондона. Під кінець вікторіанської епохи на реверсі карбували образ святого Георга у вигляді античного воїна, чий кінь топче копитами дракона.
- Метал: Золото 0.916;
- Маса: 7.99 г;
- Діаметр: 22.05 мм;
- Метал: Золото 0.916;
- Маса: 7.99 г;
- Діаметр: 22.05 мм;
Двадцяте століття принесло для фунта стерлінгів масу нововведень: перед Другою Світовою пішло в історію регулярне карбування золотих соверенів, а 1971 року Британія перейшла на міжнародну десяткову систему. Останнє означало, що відтепер у країні залишалися лише дві грошові одиниці (пенні та фунт у пропорції 100:1), а складна система майже з десятком видів монет йшла в історію, хоча складалася довгі століття.
Нижче показані монети перші монети номіналом 1 фунт стерлінгів з профілем королеви Єлизавети II, а також з гербом Сполученого Королівства. Монарший титул латинською мовою гранично скорочено для економії вільного місця на полях. Далі карбували екземпляри із символікою Уельсу (цибуля-порей), а також Шотландії (чортополох).
- Метал: нікелева латунь;
- Маса: 9.5 г;
- Діаметр: 22.5 мм;
Великобританія славиться найбагатшою історією, увічненою місцевими ювілейними монетами.
Колекційні 2 фунти присвячені сторіччю заснування Королівських ВПС. На лицьовому боці зображено профіль літньої Єлизавети II, реверс займають образи трьох «Спітфайрів», винищувачів часів Другої Світової війни, пілоти яких відіграли ключову роль у повітряних боях 1940 року. Саме завдяки їм не відбулося наземне вторгнення на Британські острови, і Німеччина обмежилася бомбардуванням військових та промислових об’єктів, головним чином у Південній Англії.
- Метал: срібло 0.925;
- Маса: 12 г;
- Діаметр: 28.4 мм;
У Лондоні давно випускали банкноти, здійснивши першу емісію ще наприкінці XVII століття. Щоправда, банкіри тих часів не знали законів економіки і в гонитві за наживою друкували дуже багато купюр, які потім не могли забезпечити дорогоцінними металами.
Звичайною справою була ситуація, коли велика емісія знецінювалася та зберігала лише малу частину початкової вартості. Але в міру зростання могутності Британської імперії її паперові гроші ставали все популярнішими, і в XIX столітті фунт стерлінгів використовувався багатьма країнами як головна резервна валюта, аналог сучасного долара США.
Жителі острова, що пишаються своєю спадщиною, і до цього дня не відмовилися від національної грошової одиниці, на відміну від багатьох країн Західної Європи. Дизайн банкнот не змінюється вже довгий час: на лицьовій стороні по сусідству з написом “Bank of England” друкується портрет правлячої королеви, який коригується за її віком від серії до серії. На обороті незмінно приділяється увага знаменитим людям, які зробили великий внесок у історію країни.
Наприклад, на купюрі в 1 фунт (135х66 мм) довгий час зображували Ісаака Ньютона, англійського фізика та астронома. Він зображений в одязі за модою кінця XVII століття. На другому плані помітний телескоп, який дозволив зробити справжній прорив у астрономії.
Банкнота 5 фунтів (135х70 мм) прикрашалася портретом Джорджа Стефенсона, видного винахідника початку XIX століття. Конструктор ранніх паровозів змінив на купюрі сера Артура Велслі, талановитого британського полководця часів наполеонівських воєн.
У сучасній Великобританії поступово виводять із обігу паперові купюри, замінюючи їх полімерними, набагато міцнішими та стійкішими до забруднення. На одній із них удостоївся місця сер Уїнстон Черчілль, головною заслугою якого стало мудре керівництво урядом під час Другої Світової війни. Позаду портрета політика видно панорама Вестмінстерського палацу, що у центрі Лондона.
Незважаючи на те, що Шотландія використовує фунти Банку Англії, їй (як і Північній Ірландії) дозволена і власна обмежена емісія. Місцеві 5 фунтів (145х78 мм) колись випускалися з наступним дизайном: на аверсі зображувався сер Арчібальд Кемпбелл, шотландський аристократ, політик та юрист. На обороті вміщено образ замку Калейн, збудованого наприкінці XVIII століття. Він стилізований під Середньовіччя, але спочатку грав роль резиденції та ніколи не використовувався у військових цілях.
На банкноті в 10 фунтів (150х85 мм) Шотландія в минулому зображувала знаменитого письменника Вальтера Скотта, який мав коріння у цій частині Сполученого Королівства. Тут же використано шотландську геральдику, а також будяк, неофіційний символ місцевості.
В історії боністики зустрічаються купюри в фунтах стерлінгів, які не мали широкого ходіння, але призначені виключно для військових. Вони з’явилися у британській зоні окупації Німеччини невдовзі після падіння режиму Гітлера.
Банкноти номіналом від 3 пенсів до 5 фунтів можна було використати лише у спеціальних магазинах. Таким методом планували відсікти військових від місцевого грошового обороту та попередити економічні злочини з їхнього боку (наприклад, продаж казенного майна). Подібні банкноти використовувалися до кінця 70-х років, а пізніше були виведені з обігу через непотрібність. У міністерства оборони залишився запас у 17 мільйонів екземплярів, який не утилізували, але з відносною вигодою збули на ринку цінних паперів через кілька років.
