Поразка Республіканців у Громадянській війні (1936-1939) спричинила захоплення влади націоналістською партією на чолі з майбутнім диктатором Франсіско Франко. З 1936 року і до 1975 країна була підпорядкована йому і створеній ним партії Іспанська фаланга. Іспанія стала однопартійною авторитарною державою.
Режим усередині країни нагадував німецький нацизм, який згодом отримав назву франкізм. Незважаючи на це, його відмінною рисою стала надзвичайна персоніфікація, переважання значення та впливу особистості на країну над ідеологією, що формується. Внаслідок чого досі існують суперечки, чи був франкізм ідеологією. Для тих, хто заперечує його ідеологічний характер, аргументом є відсутність програмного документа.
Іншою рисою франкізму, яка відрізняла його від сучасних йому режимів, є консервативний характер та визнання католицької церкви. За останньою визнавалося особливе значення для європейської цивілізації, особливо для Іспанії. Наслідком цього стала консолідація франкізму та католицизму.
Дивним моментом вважатиметься те, що держава функціонувала без конституції. Порядок Іспанії підтримувався з допомогою виданих законів, які мали лише конституційний характер. Усі урядові організації були підпорядковані Франку. Тих же, кого він призначав на керівні посади, були з ним у дружніх та довірчих відносинах.
Незважаючи на суперечливість режиму Франка та на його явно деспотичний характер, Іспанія, яка перебувала у тривалій економічній кризі, змогла увійти до десятки індустріальних держав. Цей ривок залишався історія під назвою «Економічного дива». Якщо говорити про грошову систему, то в ній кардинальних змін не трапилося: песета залишилася національною валютою.
Перша монета режиму Франко виконана з латуні, яка прийшла на зміну сріблу. На аверсі – герб іспанської держави, але без королівської корони. На реверсі номінал монети та герби її історичних провінцій (Наварра, Арагон, Кастилія, Леон та Гранада), заховані у візерунковий орнамент. Планувалося, що ця монета стане основою майбутньої грошової системи, але вже 1946 року її дизайн змінився.
На аверс було вміщено портрет Франко. Навколо профілю диктатора напис “Francisco Franco caudillo de España” (“Франсиско Франко – ватажок Іспанії). Термін “каудильйо” став офіційним титулом іспанського диктатора.
На аверсі викарбуваний Іберійський вершник, озброєний списом.
На реверсі зображено чотири щити. Разом вони становлять герб Іспанії. Правий верхній – замок із трьома вежами символізує Кастилію. Лівий верхній – лев (у кольорі він пурпурний), що розкриває пащу в рику – Леон. Правий нижній – смуги (золоті та червоні) – Арагон. Лівий нижній – ланцюги, що з’єднуються у центрі – Наварра. Все це колишні самостійні королівства на території Іспанії.
З 1957 року у оборот увійшла друга серія монет із зміненим дизайном. Додалися монети номіналом 25 та 50 песет із мідно-нікелевого сплаву та 100 песет із срібла. На реверсі зображено герб із короною, на дальньому плані орел. На аверсі профіль Франсіско Франка.
Тут на реверсі герб, виконаний у незвичайній формі. На аверсі той самий портрет диктатора.
У 1969 році у франкістській Іспанії було відновлено королівську владу. Наступником Франсіско Франка стає майбутній король Хуан Карлос де Бурбон. 1975 року, коли помер Франко, він став повновладним правителем.
На реверсі монет зберігся герб Іспанії, а на лицьовій стороні замість профілю Франка було вміщено портрет Хуана Карлоса з ім’ям та титулом Juan Carlos rey de España (Хуан Карлос – король Іспанії).
Тут на реверсі зображено особистий герб короля Хуана Карлоса.
Якщо ви цікавитеся іспанськими монетами другої половини XX ст., то могли помітити, що монети одного типу найчастіше мають однакову дату. Крупно карбується лише рік початку випуску монет цього типу. Справжній рік карбування позначений дрібними цифрами в шестикінцевій зірці.
Обвалення британського фунта вплинуло і Іспанію. Для стабілізації національної валюти вона приєдналася до Бреттон-вудської системи, прив’язавши тим самим песету до американського долара.
Радісною подією для іспанців стало рішення про проведення в їхній країні Чемпіонату світу з футболу. У зв’язку з цим, починаючи з 1980 року по 1982 рік випускалася спеціальна лінійка повсякденних монет із символікою майбутнього чемпіонату. Хоча Іспанія тоді не змогла пробитися у фінал, але проведення заходу загальносвітового масштабу помітно зміцнило її зв’язки й з іншими країнами. Після десятиліть політики ізоляціонізму Іспанія прагнула виходу європейську політичну арену.
Загальною темою в оформленні цього монетного ряду стало зображення земної кулі, футбольного меча та року проведення.
Аж до 2002, коли Іспанія увійшла до Євросоюзу та затвердила євро як національну валюту, дизайн песет особливо не змінювався. Розширювалася лише лінійка номіналів. У 1986 її доповнили 200 песет, а 1987 року з’явилися й 500 песет.
На реверсі 500 песет викарбувано гербовий щит, по краях якого зображено дві колони. Їх можна побачити на інших зображеннях герба Іспанії. Цікавою є історія цих стовпів (колон). В історії збереглося, як їхнє міфічне походження, так і реальне. В останньому випадку за допомогою них позначали прохід із Середземного моря до Атлантики. Щодо міфологічної, то у них є й інша назва – Геркулесові стовпи. З вуст грецького напівбога цей вираз набув метафоричного характеру – «дійти до межі», оскільки цими воротами він позначив далеку точку своєї подорожі. Але все ж таки для Іспанії більшого значення має їх географічний символізм – поєднання Середземномор’я та Атлантики.
Майже півтора століття (з 1869 року і до 2002) песета мала статус основної грошової одиниці Іспанії. Вона залишилася і в іспанській культурі, і в розмовній мові. Я не говоритиму про всі назви монети, які ходили в народі, адже не всі їх можна пристойно перекласти. Однак мене зацікавило похідне слово від назви peseta – pesetero. Воно позначає людину, найбільше захоплену грошима та наживою. Але якщо відкинути його негативне значення, чи можна приміряти його до нумізматів?
