Монетний статут, затверджений 7 (19) червня 1899 імператором Миколою II, вважається документом, який завершив відому реформу С.Ю. Вітте, і Росія остаточно вступила в епоху золотого монометалізму, коли курс паперових, срібних і мідних грошей став єдиним, проте вони безперешкодно обмінювалися на золото.
Срібний рубль втратив статус основної грошової одиниці Російської імперії, поступившись місцем золотому рублю без якихось помітних потрясінь і катастроф у фінансовій сфері.
Для монетної справи Росії унікальність 1899 року полягає в тому, що на посаді мінцмейстера, який ставить знак на монети, встигли побувати три особи. Завершує свою роботу на Монетному дворі Санкт-Петербурга Аполлон Грасгоф, на деякий час його змінює Елікум Бабаянц, а потім на посаду керуючого монетними переділами вступає Фелікс Залеман. Всі три знаки ми можемо побачити лише на санкт-петербурзьких монетах номіналом 50 копійок. На всіх інших номіналах зі срібла будуть лише два – «АГ» та «ЕБ».
Крім рубля, який став винятком. Розглянемо різновиди срібних карбованців щодо знаку у складі гуртових написів. І не лише знаку.
1 рубль 1899 ЕБ
- Метал: срібло 900 проби;
- Вага: 20 г;
- Вага чистого металу: 18 г;
- Стандартна товщина: 2,6 мм;
- Діаметр: 33,65 мм.
Справжніх рублів із літерами «(А•Г)» у складі гуртового напису поки що не виявлено. Звідси можна вивести, що карбованці з якихось причин почали карбувати із запізненням, коли Аполлон Грасгоф уже залишив свою посаду, а монетні переділи із золота та срібла очолив Елікум Бабаянц.
За характеристиками рубль із датою «1899» повністю відповідає аналогічним монетам колишніх років випуску. У каталозі Казакова зазначено два варіанти знака Елікума Бабаянця, що відрізняються точкою між букв або її відсутністю: «(Э•Б)» або «(ЭБ)».
Особливу увагу на аукціонах привертають монети полірованого чекану. Їх виробляли за особливою технологією у вкрай обмеженій кількості. Показану монету продали в листопаді 2015 року за 7 500 американських доларів. Ціна каже сама за себе.
1 рубль 1899 ФЗ
Знак “(Ф•З)” належить Феліксу Залеману. На посаді управителя монетними переділами він перебував до 1901 року включно. Відсутність його ініціалів на срібному дріб’язку говорить про те, що посаду він прийняв, швидше за все, коли планову кількість білонних монет (срібло 500-ї проби) вже викарбували, і потреба у створенні нових гуртильних кілець відпала. А ось срібло високої проби та золоті монети його знак отримати встигли.
Каталог Казакова поділяє карбованцеві монети «ФЗ» на два типи за гуртовим написом. З точкою цього разу пригод не трапилося. Вона проставлена на належному місці, поділяючи літери. Неприємність тут сталася з буквою «Ф», що практично втратила ліве кільце. Інші каталоги вважають цю особливість банальним браком та самостійною позицією не виділяють.
Цікаве становище з портретами на аверсі, оскільки у 1899 р. з’являється новий тип профілю Миколи II. У ході залишається і колишній тип, що є на монетах з 1897 року. Новий портрет деякі нумізмати поділяють на два підтипи, що відрізняються рельєфом. Низкорельєфний портрет зустрічається нечасто, лише з монетах із датою «1899» і, переважно, на рублях із літерами «ЭБ». Інші дослідники не бачать причини виділення його в окремий підтип. Суперечки поки продовжуються. Загалом монетним двором Санкт-Петербурга цього року викарбувано 6502674 рублевих монет з літерами «ФЗ» і «ЭБ».
1 рубль 1899 **
Частина російських рублевих монет карбувалася на Брюссельському монетному дворі. Основою, як і раніше, був портрет Миколи II зразка 1897 року. Завершуючи роботу над замовленням, Брюссель викарбував 10 000 000 срібних рублів загальноросійського стандарту. Далі карбування рублевих монет виконували виключно в Санкт-Петербурзі.
Малу частину рублів із датою «1899» Брюссель також виконав за технологією полірованого карбування. Візьмемо за приклад зразок з каталогу Казакова, де чітко видно особливості полірованої монети: дзеркальне поле, у якому різко виділяються матові елементи рельєфу.
Одинока зірка
Брюссельський чекан зумів здивувати колекціонерів, так як на один з нумізматичних форумів представили рубль 1899 року, на гурті якого була всього одна зірка.
Ні, це не продукція Паризького монетного двору, що позначав випущені ним російські монети одиночною зіркою.
1899 року Париж карбував для Росії лише полтину. Звичайно, досвідчений нумізмат відразу зауважить, що розташування зірки Парижа щодо гуртового напису пряме. Тут же її перевернутий варіант, як карбував свою пару зірок Брюссель.
Портрет Миколи II на цій монеті теж брюссельського, а не паризького типу. Серед інших брюссельських рублів 1899 виявлено екземпляри з відсутніми літерами на гурті. На цьому рублі дефект кільця, мабуть, припав на одну зі зірок. Так що перед нами не раритет, а простий непрочекан, хоча і виглядає дуже цікаво.
1 рубль 1899 (гладкий гурт)
З різновидів нам залишилося розглянути монету без гуртового напису.
Експерти і її відносять до брюссельського карбування. Щодо екземплярів із гладким гуртом вони схиляються до думки, що це не монетний брак, а пробні монети, які карбували під час підготовки до роботи штемпельної пари, на реверсі якої значилася дата «1899».
Тому аукціон Heritage, виставляючи наведену вище монету на торги, зазначив в описі: «Nicholas II Specimen Pattern Rouble 1899 SP58». Цей рубль 9 січня 2017 пішов у результаті за 12 925 доларів США. Проте це не межа для раритетного рубля. Поки що рекорд тримає Sincona AG, де рубль без гуртового напису продали за 38 000 швейцарських франків.
