Нідерланди найчастіше називають Голландією. І це не зовсім правильно, оскільки Голландії (Північна та Південна) – це лише дві провінції країни з дванадцяти.
Разом з острівними державами Карибського басейну (Аруби, Кюрасао та Синт-Мартен) країна входить до Королівства Нідерландів. Невелика держава з багатою історією та культурою, розвиненою економікою, зробила чималий внесок у розвиток світової цивілізації.
«Нижні землі» (так перекладається назва країни) розташовані на території, де сходяться гирла Мааса, Рейну та Шельди, що впадають величезною судноплавною дельтою у Північне море. Розташування країни сприяло її розвитку як із провідних морських держав світу. А це, своєю чергою, дозволило Нідерландам стати колоніальною державою.
Однак, яких величезних зусиль це коштувало місцевому населенню. Не треба забувати, що чверть території країни знаходиться на кілька метрів нижче за рівень моря, що завжди створювало загрозу затоплення. Протягом багатьох століть нідерландці відвойовували землю біля моря. Дамби, греблі, укріплені дюни дозволили місцевим жителям не просто захистити свою землю від потопу, а й відібрати її біля моря. Не буде голосно сказано, що вся найближча історія «Нижніх земель» – це постійна боротьба людини з морем.
За землі Нідерландів точилася безперервна боротьба могутніх європейських монархів.
У XV столітті вони стали частиною великих володінь герцога Бургундського. Протягом XVI ст. перебували під владою Імперії Габсбургів. Внаслідок кровопролитної боротьби за незалежність на півночі Нідерландів у 1581 році була проголошена Республіка Сполучених Провінцій, яка проіснувала до 1795 року.
Проте південні провінції залишалися під владою Іспанської корони. XVII століття стало золотим століттям Голландії (Республіки Сполучених Провінцій). Вона стає світовою морською державою, а також законодавцем світової торгівлі та кораблебудування, приєднуючи заморські території. У 1795 всі провінції Нідерландів окупувала Франція. Тоді ж замість Республіки Сполучених Провінцій було проголошено Батавську Республіку під владою французів. Проіснувала вона недовго. В 1806 Наполеон об’єднав всі голландські провінції в Голландське королівство. На престол Бонапарт посадив свого брата Людовика. Королівство проіснувало недовго: його ліквідував сам Наполеон, включивши до імперії.
У 1815 році за рішенням Віденського Конгресу було створено Об’єднане Королівство Нідерландів, що включало власне нідерландських провінцій ще й Бельгію, а також Люксембург. Першим королем Нідерландів став Віллем I – представник Оранської династії.
Після відділення Бельгії в 1839 році держава отримала назву, що збереглася до цього часу – Нідерланди (Люксембург отримав незалежність у 1890 році). Усього ж на престолі королівства побували такі монархи:
- Віллем I (1815 – 1840 рр.), зрікся престолу;
- Віллем II (1840 – 1849 рр.);
- Віллем III (1849 – 1890 рр.);
- Вільгельміна (1890 – 1948 рр.), зреклася престолу;
- Юліана (1948 – 1980 рр.), зреклася престолу;
- Беатрікс (1980 – 2013 рр.), зреклася престолу;
- Віллем-Олександр (2013 – по теперішній час).
У статті буде розглянуто корпус монет Нідерландів з 1815 року до теперішнього часу.
Ще у 1581 році, після створення Республіки Сполучених Провінцій, грошовою одиницею нової держави було затверджено срібний гульден. В 1816 після реформування грошової системи Нідерландів гульден, що складається зі 100 центів, став офіційною грошовою одиницею королівства. Гульден карбувався зі срібла 893-ї проби та важив 10,77 г.
Розробником дизайну монети був французький гравер та медальєр Огюст-Франсуа Мішо (1786-1879 рр.). У 1815 році він був викликаний до королівського двору Нідерландів для розробки та виготовлення штемпелів золотих та срібних монет, великих офіційних печаток та різних медалей.
Віллем I королівським указом від 4 жовтня 1815 призначив його монетним гравером і медальєром при дворі на три роки. Мішо мав власну квартиру на Утрехтському монетному дворі (Королівський голландський монетний двір), а потім на Брюссельському монетному дворі. Мішо було призначено 2000 гульденів на рік як платня. 9 грудня 1816 року король Віллем доручив йому гравіювання монет номіналом 10, 3, 1 і 1/2 гульдена. У той же час гравери Утрехського монетного двору ван дер Келлен та ван дер Монде були уповноважені на розробку дизайну розмінної срібної та мідної монети, а також золотих дукатів.
Аверс гульденів практично всіх голландських королів (від Віллема I до Беатрікс – матері здорового короля Віллема-Олександра) був стандартний – портрет правлячого монарха з ім’ям і титулом «Король (або королева) Нідерландів». Лицьова сторона монети відрізнялася лише несуттєвими дрібницями дизайну.
На реверсі гульдена Віллема I центром розташований державний герб під королівською короною. Номінал «1 G» вказаний зліва (цифра) та праворуч (літера) від герба. Під гербом додатково зазначено, що гульден складається із 100 центів – «100 с.». Зліва та праворуч від герба розташовані мініатюрні смолоскип та кадуцей – знаки Королівського монетного двору в Утрехті. Кругова легенда на реверсі – “MUNT VAN HET KONINGRYK DER NEDERLANDEN” (“МОНЕТНИЙ ДВІР КОРОЛІВСТВА НІДЕРЛАНДИ”). Над гербом викарбувано рік випуску монети. На гурті гульдена є поглиблений напис – *GOD*ZY*MET*ONS* – «З НАМИ БОГ».
Дизайн монет, розроблених Мішо, у своїй основі зберігався протягом усього карбування гульдену в Королівстві Нідерландів. З цих рамок вибиваються лише монети періоду правління королеви Беатрікс.
Лінійка розмінної монети була такою: з міді карбувалися ½, 1 і 2,5 цента, з низькопробного срібла (569 проба) – 5, 10 і 25 центів.
Крім гульдену в обігу також знаходилися ½, 2½ та 3 гульдени, карбовані зі срібла 893-ї проби. Із золота карбувалися номінали в 5 та 10 гульденів. Такий монетний порядок зберігався до початку ХХ століття.
Чудовими пам’ятками нумізматики Нідерландів є монети королеви Вільгельміни, яка правила неймовірно довго – 58 років і зреклася престолу на користь доньки вже після Другої світової війни. Монети цієї вінценосної довгожительки цікаві тим, що за портретом на їхньому лицьовому боці можна простежити дорослішання та старіння королеви. Від десятирічної дівчинки 1890 року до жінки шановного віку 1948-го.
У період нацистської окупації «Країни тюльпанів» випуск монет із портретом королеви було зупинено, а сама вона емігрувала. У 1941-1944 pp. у Нідерландах випускаються цинкові монети.
Грошова система Нідерландів спочатку базувалася на біметалевому стандарті з гульденом рівним 605,61 міліграм чистого золота або 9,615 грам чистого срібла. В 1840 срібний стандарт був скоригований до 9,45 грама, а золотий стандарт був припинений в 1848 році. У 1875 Нідерланди прийняли золотий стандарт з гульденом, рівним 604,8 міліграма чистого золота. Золотий стандарт було припинено між 1914 та 1925 роками. Це було викликано Першою світовою війною та повоєнним відновленням. Остаточно золотий стандарт було скасовано 1936 року.
У 1938 році купівельна спроможність гульдену дорівнювала б 9,54 долара США або 7,78 євро в грудні 2017 року. В цілому, гульден залишався дуже стабільною валютою і був також третьою за величиною грошовою одиницею в Європі в міжвоєнний період (після британського фунта стерлінгів та ірландського фунта, які були прив’язані один до одного за номіналом).
Карбування срібної монети регулярного обігу в Нідерландах було остаточно припинено у 1967 році. Монети стали карбувати з нікелю, мельхіору та бронзи.
При королеві Юліані ще зберігався традиційний дизайн монет, створений ще за короля Віллема I в 1810-х роках. Хоч і карбувалися вони вже з недорогоцінних металів.
При матері правлячого короля – королеві Беатрікс дизайн нідерландських монет змінюється кардинальним чином. Малюнок стає незграбним, схематичним, механічним певною мірою. Що, в принципі, відповідало енергійній епосі постіндустріалізму.
З 1 січня 2002 року Нідерланди перейшли на євро. Гульден та його кратні одиниці стали історією.
