У 1971 році Ленінградський монетний двір справно карбував величезні тиражі розмінних грошей, хоча для кількох номіналів вони суттєво знижено. Крім того, серед інших він робить монети покращеної якості для наборів Державного банку.
Поширенням цієї продукції міжнародному нумізматичному ринку займався Банк зовнішньої торгівлі СРСР. Як можна помітити за наведеним вище прейскурантом, ціна монет 1971 для іноземних покупців цілком гуманна – 4 долара 90 центів. З 1 січня 1961 року до 24 грудня 1971 року офіційний курс становив 90 копійок за 1 долар США. Далі рубль тільки зміцнювався, тому що в 1972 відбулася перша після 1934 девальвація долара і припинення його обміну на золото. Щоправда, треба пам’ятати і те, що на той час продаж іноземної валюти громадянам СРСР не проводився. А річний набір монет 1971 року у вільному продажу був відсутній.
Набір монет 1971 року
Говорячи про колекціонування наборів Державного банку СРСР, ми показували, що в ціні велику роль відіграє наявність рідкісних монет або рідкісних різновидів. Все це справедливо до річного набору 1971 року, п’ять із десяти монет якого є досить дорогими. Крім того, в цьому наборі зустрічається різновид, не властивий оборотним монетам.
Корисно вміти відрізняти монету масового тиражу від монет з набору, оскільки їхня ціна може суттєво відрізнятися. Заготівлі для набірних монет проходили спеціальну попередню обробку. Тому набірні екземпляри мають гладку поліровану поверхню, подібну до дзеркальної. Якщо ж розглядати нормальний екземпляр під збільшенням, то навіть при відмінному ступені безпеки на його поверхні можна розглянути характерні лінії шліфування штемпеля. При однаковому стані набірний екземпляр найчастіше оцінюється нижче ненабірного. Причина в тому, що деякі колекціонери не визнають набірних монет і не включають їх до колекції. Отже, попит на них дещо нижчий.
1 копійка 1971 року
- Матеріал: мідно-цинковий сплав (латунь);
- Вага: 1 г;
- Діаметр: 15 мм;
- Товщина: 0,9 мм;
- Гурт: рубчастий.
Найменший номінал цього року не назвати рідкісним. У обороті копійки з датою «1971» зустрічалися масово, тому без них не обходилася жодна «початківська» колекція.
У каталозі Андрія Федоріна копійка 1971 року має лише один різновид. В інших джерелах можна зустріти два варіанти реверсу, головна відмінність яких у довжині та точці виходу остюка, прилеглої до зерен пшеничного колоса. Федорін не став включати другий тип до каталогу, оскільки є «проміжні» варіанти, що демонструють перехід одного типу до іншого.
2 копійки 1971 року
- Матеріал: мідно-цинковий сплав (латунь);
- Вага: 2 грами;
- Діаметр: 18 мм;
- Товщина: 1,1 мм;
- Гурт: рубчастий.
Дві копійки з датою «1971» – монета масова і ніколи не була рідкісною. Цей номінал був масово затребуваний у Радянському Союзі щодня. Наявністю домашнього телефону могли похвалитися далеко не всі, тому величезна кількість розмов здійснювалася за допомогою вуличних телефонів-автоматів. З’єднання коштувало 2 копійки (монетоприймач приймав як «двушку», так і пару копійчаних монет).
Ця монета має різновид, що зустрічається тільки в наборах Держбанку СРСР.
Відмінність штемпеля аверса в тому, що на рядовій монеті праворуч від зірки остюки колосків вирівняні, а на рідкісній вони розпатлані. Крім того, на рідкій монеті кінчик леза серпа підгравіюваний глибокою лінією. Однак цей різновид у каталозі Федоріна також відсутній.
Скільки коштують 2 копійки 1971 року з «розпатланими» остями? Наприклад, 2012 року така монета пішла за 70 долларів. Але тут треба взяти до уваги, що на торги її виставив відомий нумізмат, тому на догляд могло вплинути бажання покупця отримати предмет із зборів експерта.
3 копійки 1971 року
- Матеріал: мідно-цинковий сплав (латунь);
- Вага: 3 г;
- Діаметр: 22 мм;
- Товщина: 1 мм;
- Гурт: рубчастий.
Три копійки також були затребуваною монетою, особливо у спекотний час. Всюди стояли автомати з продажу газованої води. За три копійки можна було одержати склянку газування з сиропом.
На відміну від монет, розібраних вище, 3 копійки мають визнаний рідкісний різновид.
Аверс може мати як рисунок «Шт. 2.2», так і «Шт. 2.3» (каталог Андрія Федоріна). І якщо перший зустрічається масово, другий відноситься до типу наступних років і трапляється в купах неймовірно рідко.
Головна відмінність рідкісної монети – відсутність уступу на гребінці остюків (показано на ілюстрації вище). У 1972 році обидва типи аверса на монетах зустрічаються приблизно в рівних пропорціях, а пізніше для 3 копійок рідкісним стане аверс з уступом.
Скільки коштують 3 копійки 1971 року без уступу?
У вересні 2021 року екземпляр безпеки VF продали на майданчику Anumis за 400 долларів, а на Самарському форумі на сім років раніше – за 20 100 рублів. Тоді ж монету сохрану XF на Центральному форумі нумізматів продали за 40 500 рублів.
5 копійок 1971 року
- Матеріал: мідно-цинковий сплав (латунь);
- Вага: 5 г;
- Діаметр: 25 мм;
- Товщина: 1,5 мм;
- Гурт: рубчастий.
На той час п’ять копійок були перепусткою до метрополітену, позбавляючи державу необхідності карбувати величезну кількість жетонів.
5 копійок 1971 року – монета рідкісна. У ціні вона поступається лише аналогічним монетам пізнього СРСР (1961-1991 рр.) з датами “1965”, “1966” та “1970”, а також п’ятаку 1990 року з літерою “М”. За твердженнями експертів, монета має регіональну зустрічальність. Зважаючи на все, більша частина тиражу вирушила до південних регіонів.
Вище показаний цікавий предмет. Ні, це не фрагмент набору, оскільки запайка має відмінність від набірного зразка. Нумізматам відомі такі п’ятаки з датами «1971» і «1972». За їхньою інформацією, цими монетами комплектувалися банківські мішки з монетами по 3 або 15 копійок для округлення суми. Запайка була потрібна, щоб випадково не сплутати «чужий» номінал з основною масою.
10 копійок 1971 року
- Матеріал: мідно-нікелевий метал (нейзильбер);
- Вага: 1,6 г;
- Діаметр: 17,27 мм;
- Товщина: 1,1 мм;
- Гурт: рубчастий.
Скільки коштує 10 копійок 1971 року?
Гривенник випадає з «Чорного квадрата» з високими цінами, що зібрав номінали від п’яти до двадцяти копійок із 1965 року до середини 1970-х. Але за гривеньники у штемпельному блиску та без дефектів колекціонери готові заплатити кілька доларів. Вже в 1969 році карбування 10-копійчаних монет стало масовим, а до 1971 року його ще збільшили.
Різновидів монети немає. Якісь рідкісні екземпляри на кшталт перепуток по металу поки що нумізмати невідомі. Монетки в 10 копійок на рік виходу вистачало, щоб перекусити пиріжком або купити тонкий журнал у кіосках «Союздруку».
15 копійок 1971 року
- Матеріал: мідно-нікелевий метал (нейзильбер);
- Вага: 2,5 г;
- Діаметр: 19,56 мм;
- Товщина: 1,2 мм;
- Гурт: рубчастий.
Ця монета залишається однією з найдорожчих представників «Чорного квадрата», поступаючись лише п’ятиалтинним за ціною з датою «1970».
15 копійок за часів СРСР теж виконували роль жетонів, якими можна було сплатити гру на автоматах «Союзатракціону» або міжміську розмову на спеціалізованих телефонних пунктах. Різновидів ця рідкісна монета не має, хоча у свій час серед експертів тривали обговорення про різну довжину нижньої гасти літери «Р» на аверсі п’ятиалтинних 1969-1971 років. Але потрібну для детального дослідження кількість монет 1971 року з так званою «довгою ніжкою» не набрали.
20 копійок 1971 року
- Матеріал: мідно-нікелевий метал (нейзильбер);
- Вага: 3,4 г;
- Діаметр: 21,8 мм;
- Товщина: 1,4 мм;
- Гурт: рубчастий.
Це також рідкісна і дорога монета пізнього СРСР. Різновидів в неї не виявлено. І реверс, і аверс викарбувано єдиним типом штемпеля. Для лицьової сторони це «Шт. 1.1», що характеризується уступом на правій зовнішній гребінці остюків і відсутністю остюків у других колосків у гербі (знання цих особливостей легко допомагає відсіяти перерізки наступних років, якими намагаються обдурити новачків недобросовісні продавці).
50 копійок 1971 року
- Матеріал: мідно-нікелевий метал (нейзильбер);
- Вага: 4,4 г;
- Діаметр: 24 мм;
- Товщина: 1,7 мм;
- Гурт: напис «ПЯТЬДЕСЯТ КОПЕЕК 1971».
Тиражі 1970 та 1971 рр. виявились найменшими для полтинників пізнього СРСР. Тому вони лідирують за цінами серед радянських монет аналогічного номіналу.
їх у обороті навіть у період ходіння було складним завданням. Колекціонер міг роками переглядати здачу, але так і не спіймати заповітних 50 копійок із потрібною датою.
Усі монети викарбувано штемпелем аверсу «Шт. 1» (зірка в гербі з вузькими променями), малюнок якого можна зустріти на будь-якому з мідно-нікелевих полтинників колишніх років аж до рідкісних 50 копійок 1958 року. Різновидів за реверсом монета також не має.
Нумізматичні кіоски часто торгують копіями цієї монети, а ось число підробок не таке велике, адже дату треба зобразити двічі: на реверсі та на гурті. Одну з перерізок ми показуємо вище. За формою сімки в даті вже видно, що «майстер» із завданням не впорався. Але підробку видає і аверс, де зірка у гербі з широкими променями. Такої лицьової сторони у 50 копійок 1971 року немає.
1 рубль 1971 року
- Матеріал: мідно-нікелевий метал (нейзильбер);
- Вага: 7,5 г;
- Діаметр: 27 мм;
- Товщина: 1,9 мм;
- Гурт: напис «ОДИН РУБЛЬ 1971».
Рубльовик з датою «1971» довгий час вважався однією з рідкісних монет погодовки пізнього СРСР. У обороті зустріти його було дуже складно.
Однак радянські колекціонери дуже зраділи, коли у першій половині 1980-х років у обігу раптом почали траплятися рублі 1971 року. Усі вони мали дзеркальне монетне поле, тобто карбувалися для наборів. Мабуть, тираж набірних рублів виявився вищим, ніж запланована кількість наборів, тому надлишки якийсь час перебували у сховищі Держбанку. Сплеск був короткочасним, але його вистачило, щоб скинути дуже високі ціни. Нині ця монета цілком доступна колекціонерам, хоча дешевою її не назвати.
Набірний жетон ЛМД
- Матеріал: мідно-цинковий сплав (латунь);
- Вага: 5,8 г;
- Діаметр: 27 мм;
- Товщина: 1,5 мм;
- Гурт: гладкий.
Крім дев’яти монет, набори Держбанку з 1962 по 1973 рік, включаючи ювілейну упаковку «50 років Радянської влади», комплектувалися жетоном круглої форми.
У нумізматиці існує окремий напрямок, який охоплює і жетони, що використовувалися у наборах. Колекціонери налічують приблизно півтора десятки різновидів цього жетону. Дрібні відмінності полягають у формі труби та місці виходу з неї диму, що примикає до літери «М» (димові контури теж відрізняються). На жетоні зображено виробничі корпуси монетного двору у Петропавлівській фортеці на фоні емблеми ЛМД.
