Територія на північний захід від досліджених Колумбом островів була настільки величезна, що тут вистачало місця і для французьких, і для іспанських, і для англійських колоністів. Зрештою, вони мали спільний противник – господарів цих земель, індіанців.
Роз’єднаність індіанських племен, низький рівень громадської організації та повальні хвороби, занесені (іноді спеціально) прибульцями, не дозволили індіанцям чинити серйозний опір європейцям. Їхні землі були захоплені.
До середини XVIII століття найбільш багатолюдними та розвиненими виявилися 13 британських колоній, що знаходилися вздовж атлантичного узбережжя. Тим часом, за два століття освоєння Америки, зв’язок між колоністами та метрополією став природно слабшати.
Це виражалося й у грошовому обігу. Монет з метрополії хронічно не вистачало, торгівля з сусідами призводила до більшої популярності іспанського реала (у просторіччі – долара), ніж британський фунт.
На шляху до незалежності
Коли колоністи все міцніше вставали на ноги, англійці починали дивуватися, чому колонії не повертають вкладені інвестиції і не дають того доходу, на який тут розраховували. І ось, в 1764 були заборонені колоніальні сертифікати (місцеві гроші у вигляді зобов’язань колоній), а в 1765 англійський уряд вирішив видоїти з колоній трохи додаткових коштів у вигляді гербових зборів.
Заборона та нові податки торкнулися всіх американців та викликали активне неприйняття. З часом конфлікт переріс у Війну за незалежність 1775-1783 років. Вже 1776 року колонії стали випускати власні гроші, а 1785 року Континентальний Конгрес Сполучених Штатів ухвалив рішення, що грошової одиницею країни є долар.
Першою одноцентовою монетою, офіційно викарбуваною владою США після проголошення незалежності, став так званий фугіо-цент із міді. На монеті зображено сонце, що освітлює сонячний годинник з підписом «Fugio» (від латинського «я біжу/утікаю»).
Дизайн монети розробив Бенджамін Франклін. Цей дизайн був використаний на «континентальному доларі», який випускався у вигляді монет без позначення номіналу. На його зворотному боці було вміщено девіз «Ми єдині» в оточенні ланцюга з тринадцяти ланок.
Проте незалежний долар швидко знецінився. Крах континентальної валюти призвів до Монетного акту 1792 р., яким карбування монет перейшло у введення федерального уряду.
Пригоди Свободи
За актом 1792 1 долар США прирівнювався до 100 центів. Отримали ходіння такі монети, які за наступні десятиліття набули народних прізвиськ: пенні (1 цент), нікель (5 центів), дайм (10 центів), квотер (25 центів) та бак (1 долар).
Крім цих ходових та популярних монет у різний час випускалися півцентові монети, 2 і 3 центи, півдолара (50 центів), чверть орла (2,5 долара), половина орла (5 доларів), орел (10 доларів) та подвійний орел (20 доларів).
Перша монета, викарбувана відповідно до закону, і, отже, перша офіційна монета Сполучених Штатів, була півдайма (тоді ще зі срібла). У 1792 році викарбували 1500 подарункових екземплярів. До нашого часу з них збереглося близько 250. Але у високій якості їх мало, і такі монети цінуються високо.
Півцента і цент були зроблені з чистої міді, полтинник, дайм, квотер, півдолара і долар з 90% срібла, а чверть, половина і повний орел із золота 0,9167 (пізніше змінений на 0,8992 у 1834 році, а потім на 90 % золота 1837 р.). На лицьовій стороні всіх монет зображено свободу, а на обороті – білоголовий орлан.
Перший срібний долар, випущений у США, також розглядався як сувенірний. Монету прикрашав жіночий профіль Свободи з розпущеним волоссям, стилізований під грецьких богинь. До наших днів дійшло близько 130 з 1758. Зараз ці монети б’ють світові рекорди за вартістю. Найкраща з них за рівнем зберігання коштує понад 10 млн. доларів.
Якщо півдайма та долар призначалися для презентацій та подарунків, то першою монетою, справді викарбуваною для обороту, став 1 цент 1793 року. На ньому була зображена голова жінки свободи з розпущеним волоссям і ланцюг на реверсі, як у фугіо-цента.
Проте монета багатьом не сподобалася. Злі язики стверджували, що ланцюг символізує не єдність, а рабство, а свобода надто фривольна за зачіскою і перелякана за виразом обличчя. У тому ж році ланцюг замінили на вінок, а незабаром і свободу поміняли більш пристойну, з бантом.
Дуже рідкісною та дорогою монетою став долар 1804 року. Справа в тому, що з 1804 року було на 30 з лишком років призупинено карбування срібних доларів. Проте долари, випущені 1804 р., карбувалися штемпелями з датою «1803», отже, доларів із датою «1804» спочатку не існувало.
У 1834 року було ухвалено рішення випустити кілька подарункових наборів монет для правителів азіатських держав. До нього мав увійти і «останній долар» 1804 р. У результаті було створено штемпелі для долара, датованого 1804 роком.
Було випущено 8 доларів 1804 якості «Proof». Ще партія таких монет була нелегально викарбувана в період із 1858 по 1860 роки. Нелегальні монети підлягали знищенню, проте сім монет збереглися досі. Вартість кожної із цих 15 монет може досягати 4 млн. доларів.
Період карбування до 1837 був нестабільним і включав кілька дизайнів монет, варіацій з жінкою Свободою. Більшість цих ранніх монет вироблялось штемпелями для монет, які виготовлялися вручну. Ці штемпелі використовувалися доти, доки ламалися чи зношувалися. Таким чином, можна знайти безліч різних типів, різновидів та помилок, яких немає в інших серіях монет США.
Як приклад можна навести півцентову монету. Найчастіше Свобода зображалася з розпущеним волоссям та фригійським ковпаком на палиці позаду неї. Але були і монети з драпірованим бюстом, а з 1840 року волосся Свободи стали заплітати.
Час експериментів
У 1851 році монетний двір США випустив найменшу монету у натуральному вигляді. Три центи зі срібла, також відомі як «риб’яча луска», були лише 14 мм у діаметрі. Перші випуски було зроблено з 75% срібла. У 1865 році ввели інший дизайн та склад, монети стали робити з 75% міді та 25% нікелю. Вони мали діаметр 179 мм.
Каліфорнійська золота лихоманка в середині 1800-х виробила досить золота, щоб нарешті наситити ринок власними золотими монетами і покласти край використанню іспанських грошей. У той же час зросла ціна міді, яка стала перевищувати номінальну вартість монет, що випускаються з неї.
Новий закон про карбування, прийнятий 1857 року, заборонив іноземні монети як законний платіжний засіб і припинив карбування напівцентових монет. Одноцентові монети зменшилися в діаметрі і вазі, і стали випускатися в сплаві з нікелем.
Перші маленькі центи карбувалися з орлом, що летить, але з 1859 року на них з’явилася голова індіанця з вінками різного виду. Експериментували і складом сплаву. Приблизно така ситуація склалася і з 5 центами. Здорожчання срібла змусило з 1866 року карбувати цю монету зі сплаву міді з нікелем, після чого вона і отримала прізвисько «нікель» за незвичайний блиск.
Дуже недовговічною виявилася мідна монета 2 центи. Вона чеканилася з 1864 по 1872 рр. Ще коротше життя виявилося в монети 20 центів, яка карбувалися з 1875 по 1878 рр. Монета була узаконена Конгресом під тиском виробників срібла, але її часто плутали з квотером (25 центів), тож карбування довелося зупинити.
Коливання цін на срібло призвели до «монетного злочину», як називали громадяни США законодавчий акт 1873, що скасував біметалізм і встановив золотомонетний стандарт.
Епоха прогресивізму
До початку XX століття, держава, що тривалий час дотримується політики невтручання в економіку, під тиском середнього класу змушена була зайнятися регулюванням та обмеженням монополій. Масштабні соціальні та політичні реформи «ери прогресивізму», яку переживали США, вимагали й поновлення республіканської символіки.
У 1907 році було випущено золоту монету 20 доларів Сент-Годенса (на ім’я її дизайнера, американського скульптора), яка вважається найкрасивішою монетою США, а деякі її різновиди стали ще й одними з найдорожчих монет світу.
На монеті Свобода у правій руці тримає смолоскип, що символізує просвітництво, а в лівій символ світу – оливкову гілку. Вона у променях сонця спускається зі скелі. На дальньому фоні розташована будівля Капітолію. На реверсі зображений орел, що летить, на тлі Сонця, що сходить.
У 1909 році на монетах в 1 цент з’явився бюст президента Лінкольна, як одного з найближчих прогресистам за духом президента. Монета була така популярна, що стала предметом спекуляцій. Одноцентовик також став першою американською монетою, на якій зображено реальну людину.
Банківська система США у цей час була децентралізована та трималася на системі національних банків. Але серія банківських панік створила серйозний попит створення централізованої банківської системи. У 1913 року була створена Федеральна резервна система США, що виконує функції центробанку. У результаті грошова система США стала більш передбачуваною та стабільною.
1-а Світова війна та монетна система
Перша світова війна додала монетам патріотичної символіки. На багатьох монетах Свобода піднялася на повний зріст, тримаючи в руках щит або дубові/оливкові гілки, на 50 центах вона навіть загорнулася в національний прапор.
Патріотичним можна назвати і дайм «Меркурій», прозваний так за те, що на голові свободи перебував фригійський ковпак з крилами, а крилата шапка, як відомо, є ознакою греко-римського божества Меркурія. На реверсі цієї монети зображалися фасції, бойова сокира та оливкові гілки.
Що стосується однодоларової монети, то знаменитий долар Моргана (на ім’я дизайнера) випускався без перерви з 1878 по 1904 роки. у настільки величезних кількостях, що карбування вирішили припинити. Його особливістю долара став надлишок символіки на голові Свободи. Крім фригійського ковпака, там була діадема з написом «LIBERTY» (свобода) та вінок, зроблений з гілки бавовни та пшеничних колосків. У 1921 році карбування долара Моргана відновили, але майже відразу ж почалася його заміна на монети у новому дизайні.
Нова монета спочатку планувалася як пам’ятна на честь закінчення Першої світової війни. Замість ковпака, діадеми та бавовни на її голову поставили променеподібну корону. Дизайнер Антоніо де Франчіскі хотів надати жінці «інтелектуальну швидкість, енергію та життєву силу», а у результаті вигляд Свободи в короні вийшов вельми агресивним.
Мирним долар прозвали за напис на скелі, розташований на реверсі, під білоголовим орланом. Однак і на тому боці зображення променів сонця підозріло скидається на багнети. Мирні долари карбувалися до 1964 року, коли емісію срібних монет припинили.
Цікавою монетою є срібні півдолара “Stone Mountain Memorial”, викарбувані в 1925 році. Ця пам’ятна монета призначалася для збору коштів на пам’ятник генералам Конфедерації, які програли громадянську війну жителям півночі. Компанія зі збору коштів та випуск цих 50 центів були затьмарені безліччю скандалів, і монета набула історичної цінності.
Велика Депресія та народження наддержави
Новим етапом у розвитку монетної системи США стала Велика депресія 1930-х років. Вона змусила уряд відмовитися від золотого стандарту та припинити випуск золотих монет. Відкарбовані монети 1933 року були переплавлені. Бажаючи підняти патріотичний дух населення, уряд у 1932 році випустив 25 центів із зображенням Вашингтона. У 1938 році прийшла черга Джефферсона на монетах 5 центів.
Друга світова війна, що перетворила Америку на могутню наддержаву, остаточно звела нанівець колишнє значення американських монет як символу незалежності. Тепер вони мали стати символом могутності, прикладом для наслідування. Американська історія стає самоцінністю, яку потрібно пропагувати.
У 1946 році з’являється дайм із зображенням Рузвельта, в 1948-му 50 центів із зображенням Франкліна (а потім Джона Кеннеді, після його вбивства), у 1971 році карбується «Місячний долар» з Ейзенхауером, який заразом прославляє висадку на Місяць.
Пізніше на монетах з’являються феміністки, перші леді, зображення штатів, інновації, національні парки тощо. Як і в інших країнах, монети все більше набувають рис розважального контенту, сувенірної продукції. За кількістю пам’ятних та інвестиційних монет США займають одне з перших місць у світі.
Висока вартість рідкісних монет США обумовлена не так їх унікальністю, як купівельною спроможністю патріотично налаштованих американських громадян. Різноманітність видів монет у США не така велика. Але вони мають колосальну кількість варіацій, що робить ці монети цікавим об’єктом для колекціонування.
