У 12 сурі Корану «Йусуф» є аят, в якому вперше згадано найзнаменитішу грошову одиницю арабського світу – дирхам (дирхем). У сурі розповідається арабський варіант історії біблійного Йосипа. «Вони (брати Йусуфа – прим. ред.) продали його за незначну ціну – всього за кілька дирхамів. Вони не високо оцінили його».
Чому автор почав статтю саме з цієї цитати, запитає допитливий читач. Відповідь проста. У статті йтиметься про давню валюту однієї з наймолодших країн світу – дирхам Об’єднаних Арабських Еміратів.
Дирхам вперше з’явився наприкінці VII століття в Арабському Халіфаті при халіфі правовірних Абд аль-Маліке. Своєю назвою він завдячує давньогрецькій і перській драхмі. Протягом багатьох століть ця високопробна срібна монета вагою близько 3 г була однією з найпопулярніших не тільки в арабському світі, а й в інших країнах. Багаті родовища срібла дозволили Халіфату карбувати якісні дирхами у величезній кількості протягом VII-X століть. Їх охоче приймали до розрахунку у різних куточках Європи, Азії та Північної Африки.
Досі археологи та звичайні щасливчики знаходять скарби арабських дирхамів у Східній та Північній Європі, Західному Сибіру, Середній Азії, на Близькому Сході, у Північній Африці.
Після падіння Халіфату в середині XIII століття дирхам припинив існування у початковій формі. Але назва цієї давньої грошової одиниці несподівано була реанімована півстоліття тому в одній молодій арабській державі, яка здобула незалежність у 1971 році – Об’єднаних Арабських Еміратах (трохи раніше дирхам став офіційною валютою Марокко). Нині дирхамом називають національну валюту лише цих двох арабських держав.
Історія дирхаму Об’єднаних Арабських Еміратів нерозривно пов’язана з історією арабського світу.
Територія, де розташовуються ОАЕ, з VII століття нашої ери входила до складу Арабського Халіфату. Життя на цьому маленькому клаптику землі тепліло лише в оазах і маленьких рибальських містечках на березі Перської затоки. Навколо була безживна пустеля Руб-ель-Халі – одна з найспекотніших на нашій планеті (до +50 °С).
У XV столітті у Перській затоці з’являються перші європейці – португальські купці. Так ця земля була відкрита для європейської торгівлі. У XVIII столітті до затоки увійшли британські кораблі. Лондон вирішив поставити цю територію під свій контроль, адже Перська затока була важливою точкою перетину морських та сухопутних торговельних шляхів.
У ХІХ столітті територія майбутніх Об’єднаних Арабських Еміратів стає протекторатом Британської корони. Англійці монополізували морську торгівлю, що викликало різке обурення місцевого арабського населення, яке фактично залишилося без засобів для існування. Араби розпочали збройну боротьбу з англійцями як на суші, так і на морі. Саме за це британці назвали територію майбутніх ОАЕ «Піратським берегом».
У 1920-х роках боротьба за незалежність спалахнула з новою силою. У ці ж роки відбулася знаменна подія в історії «Піратського берега», яка назавжди змінила життя на цій землі: були відкриті найбагатші родовища «чорного золота» – нафти.
Масштабний видобуток нафти розпочався вже після Другої світової війни. Головним концесіонером із видобутку нафти була Великобританія. Проте відносини Лондона з Ізраїлем у 1960-х роках спричинили відторгнення місцевої арабської еліти від Британської корони. В еміратах та шейхствах розпочався бойкот британської продукції та британських компаній. Національним лідером став шейх Заїд ібн Султан Аль Нахайян (1916-2004).
Наприкінці 1960-х років, на хвилі деколонізації, Ліга Арабських Держав зажадала від Великобританії вивести свої війська з еміратів та надати їм повну незалежність.
У 1971 році на території Піратського берега було створено ще одну арабську державу – Об’єднані Арабські Емірати. Створення держави збіглося з різким стрибком цін на нафту та нафтопродукти, що стало імпульсом для швидкого розвитку молодої держави. Із відсталої малозаселеної території за кілька десятиліть ОАЕ перетворилися на одну з найбагатших країн світу.
Там, де колись стояли убогі глинобитні хатини під дахом із тростини, тепер височіють сяючі вогнями хмарочоси, де йшли каравани бедуїнів – прокладено високошвидкісні траси. Пустеля перетворилася на рукотворний сад завдяки широкомасштабній програмі озеленення країни. Земля, яка століттями страждала від нестачі прісної води, наситилася нею вдосталь, завдяки мережі опріснювальних установок, які постачають чистою прісною водою як населення, так і потреби сільського господарства. Хто б міг подумати, що ця колись нежива земля даватиме врожаї сільгосппродукції, та ще й такі, що ОАЕ стали експортером низки сільгоспкультур, наприклад полуниці.
Корінні мешканці країни, а таких лише 11% від загальної чисельності населення, користуються всіма благами від видобутку нафти. Зарплата працівників із числа корінного населення становить не менше 6 тисяч євро на місяць, при цьому місцеві займають виключно керівні посади середньої та вищої ланки. Середня зарплата трудових мігрантів з Індії, Бангладеш, Ємену, Єгипту, Шрі-Ланки в 10 разів менша – всього 600 євро.
ОАЕ – це федеративна монархія, що складається з 7 еміратів. Кожен емірат, своєю чергою, це абсолютна монархія. Президентом ОАЕ традиційно є шейх найбільшого емірату Абу Дабі. Посаду прем’єр-міністра закріплено за шейхом другого за величиною емірату – Дубаї. Вищим органом управління є Вища Рада Союзу, що складається із семи шейхів усіх семи еміратів.
Після здобуття незалежності постало завдання заснування національної валюти Об’єднаних Арабських Еміратів. Вирішили назвати місцеву валюту на честь древньої арабської монети – дирхама, що складається з 100 філсів. Емітентом дирхама став Центральний Банк Об’єднаних Арабських Еміратів. Перша емісія монет та банкнот ОАЕ відбулася 1973 року. Дірхам замінив собою індійську рупію, рупію Перської затоки, саудівський ріал, гроші Бахрейну та Катару.
Як виглядають дирхами, запитає читач. Що собою представляють банкноти ОАЕ та монети?
Дизайн монет та купюр ОАЕ майже не змінився з 1973 року.
Перша емісія дирхама включала монети номіналом 1, 5, 10, 25 і 50 філсів, а також 1 дирхам. 1, 5 і 10 філсів були викарбувані в бронзі, а вищі номінали – у мідно-нікелевому сплаві.
У 1995 році монети номіналом 5 філсів, 10 філсів, 50 філсів та 1 дирхам були зменшені в розмірах, а нові 50 філсів стали семикутними. Нині дрібна розмінна монета практично не використовується у розрахунках, а ціни прийнято округлювати до 25 філсів. Однак дрібні номінали продовжують випускатися: з 2017 року 10 філсів роблять із плакованої сталі. У 2018 році випустили сталеві 1 та 5 філсів з плакуванням.
Всі написи на монетах зроблені арабською мовою. Англійською лише продубльовано назву держави. Написи на банкнотах також арабською, англійською продубльовані – назва банку-емітента та номінал. Найчастіше, на монетах присутні дві дати: за хіджром (мусульманським літочисленням) та григоріанським календарем.
На монеті номіналом 1 дирхам зображено традиційний арабський кавник-далла, що є символом ОАЕ. Саме в цій посудині, а не в турці араби варили та варять свій улюблений напій – каву.
Чимала кількість регулярних і пам’ятних монет ОАЕ присвячена головному багатству країни – нафті та нафтовидобувній галузі.
Серія дирхамів присвячена членам правлячих династій еміратів. Однак, ми не побачимо на монетах портретів шейхів, принців та принцес. Згідно з ісламською традицією, будь-яке зображення людини є неприпустимим.
Про те, що араби не лише кочівники-бедуїни, а й умілі мореплавці та ризикові пірати нагадує монета в 10 філсів, на якій зображено традиційний арабський парусний корабель – дау. До речі, такий самий кораблик можна зустріти на розмінних монетах Катару та Бахрейну.
Купюри ОАЕ представлені наступними номіналами: 1 дирхам, 5 дирхамів, 10 дирхамів, 50 дирхамів, 100 дирхамів та 1000 дирхамів (банкнота вперше випущена 1976 року).
Банкноти ОАЕ надруковані на бавовняному папері. Номінали розрізняються за кольором.
На еміратських банкнотах можна побачити різноманітні пам’ятки та символи країни – традиційний кинджал та вітрильник, антилопу-орікс та сокола-балобана, мечеть Джумейра та будівлю Світового Торгового Центру, середньовічні фортеці аль-Джахілі та аль-Фахіді.
Слід зазначити, що у еміратах використовується також американський долар. Це пов’язано з тим, що дирхам жорстко прив’язаний до обмінного курсу американської грошової одиниці з розрахунку 1 долар = 3,67 дирхама. Отже, якщо ви не хочете турбувати себе обміном валюти, беріть із собою долари.
Американською валютою можна розрахуватися практично скрізь, за винятком продуктових магазинів та ринків. Пункти обміну валют є в аеропортах, готелях, банках, торгових центрах. Обмінюють валюту і у спеціалізованих пунктах на вулицях еміратських міст. Курси обміну валюти залежать від того, чи беруть комісію обмінні пункти. В еміратських готелях курс обміну валюти зазвичай невигідний. Гостям ОАЕ радять міняти гроші у міських пунктах обміну.
