З приходом до влади НСДАП, у Німеччині вперше була створена єдина нагородна система, що включала понад 500 відзнак різного ступеня та призначення.
Вручення медалей та орденів Третього Рейху здійснювалося у межах відповідного закону 1934 р. Відповідно до нормативного акту, окремі регіони країни позбавлялися права засновувати будь-які нагороди, проте повноваження передавалися Гітлеру. У 1937 р. уряд ухвалив поправки до закону, які визначали, які почесні знаки, видані до 1935 р., дозволялися до використання.
Ордени Третього Рейху
У довоєнний період ордени Німеччини та інші нагороди вручалися особисто Фюрером. Згодом, зі зростанням кількості номінантів, цей обов’язок передав вищому командному складу. Гітлер підписував папери найвищих нагород. Однак деякі відзнаки, наприклад, Лицарський хрест або Німецький орден Фюрер продовжував вручати самостійно, аж до падіння Рейху в 1945 році.
Великий Хрест Залізного Хреста
Вищий нагородний орден Німеччини періоду Другої світової війни призначався для генералів Рейху.
Підстава для вручення: розробка ключових стратегічних рішень, які прямо вплинули на перебіг воєнних дій. Знак запроваджено ще 1813 р. у Пруссії під час війни з Наполеоном. У 1939 р. Гітлер відновив дію ордену на території Німеччини, проте єдиним нагородженим став Герман Геринг, який удостоївся заохочення за успішну кампанію у Франції.
Виріб вироблявся зі срібла і заліза, мав більший розмір, ніж молодші відзнаки. У центрі ордену розміщувалася свастика. На нижньому промені рік виготовлення. Знак чіплявся на нашийну стрічку червоного відтінку.
Орден Німецького Орла
Перша назва – Орден Заслуг Німецького Орла. Заснований 1937 р. для заохочення резидентів інших держав за заслуги перед Рейхом.
Спочатку знак призначався для цивільних осіб, але з 1939 р. внесли зміни, що дозволили номінувати на вручення та іноземних військових. У такому разі ступінь ордена доповнювалася схрещеними мечами.
Статут нагороди змінювався кілька разів. При створенні регалії затвердили 5 ступенів, аналогічно до систем заохочення в інших країнах:
- Великий хрест.
- Великий командорський (медаль із зіркою).
- Командорський (нагорода 1 класу).
- Офіцерський (нагорода 2 класу).
- Лицарські хрести (нагорода 3 класу).
Статут спочатку не передбачався, а вручення здійснювалося у межах затвердженої інструкції.
Повноцінний статут виник трохи пізніше. Він передбачав найвищу відзнаку — Великий Золотий Хрест Ордену Німецького Орла. Нагороду отримали: румунський маршал Іон Антонеску, посол Японії в Берліні Хіросі Осіма, фінський маршал Карл Маннергейм та президент Рюті Хейкі Рісто, угорський віце-адмірал Міклош Хорті, Генералісімус Іспанії Франсіско Франко та міністр Італії Галецц.
Перші 2 ступеня вручалися виходячи з відповідного указу Фюрера. Нижні видавалися за розпорядженням Рейхсміністра.
Орден мав вигляд мальтійського хреста, покритого білою емаллю. За наявності мечів вони наносилися зверху. Між променями – орел, який сидить на лавровому вінку, що оточує свастику. Для носіння на стрічці оборотна сторона мала аналогічне карбування. Для нагрудного випадку, тильна сторона робилася рівною. Виріб виготовлявся зі срібла. Вища нагорода – зі срібла із позолотою.
Лицарський хрест
Ця нагорода – 1 ступінь ордена рейху Залізного хреста. Протягом війни знак отримали 7384 офіцери Вермахта та деякі військові держави – союзники Німеччини. Знак виготовлявся з латуні та срібла. У разі доповнень використовувалося золото та діаманти.
Привід для нагородження: мужність та відвага під час бою, досягнення за отриманими балами для пілотів Люфтваффе та Крігсмаріне. Знак могли отримати лише особи, які раніше відзначені Залізним хрестом 1 класу.
Лицарський орден вважався найвищим ступенем. Крім нього існували аналогічні знаки менших ступенів, які доповнювалися різними компонентами:
- Дубове листя – молодший додаток до нагороди, яку отримали 890 осіб, включаючи командувача гірських військ Едуарда Дітля.
- Мечі та дубове листя – доповнення до ордена 2 ступеня, якого удостоїлося 160 офіцерів, включаючи Адольфа Галланда (один з найкращих пілотів Люфтваффе), а також командувача японського флоту Ісорок Ямамото. Фрагмент із срібла – листя дуба, до якого прикріплені 2 схрещені мечі.
- Дубове листя, діаманти та мечі – до 1944 р. цей додаток призначався для вищого ступеня. Дубове листя з мечами випускалося зі срібла 935 проби і прикрашалося 45-50 діамантами. Першим лауреатом став льотчик Вернер Мельдер, який збив 101 ворожий літак.
- Золоте дубове листя з мечами та діамантами – доповнення до вищого ступеня, затверджене у 1944 р. Заохочення удостоївся лише один льотчик Ганс-Ульріх Рудель. Доповнення виготовлялося із золота і прикрашалося 50 дорогоцінним камінням.
Німецький хрест
Друге найменування – Орден Східної зірки, запроваджений невдовзі після початку війни проти СРСР. Відзнака була проміжною між Залізним хрестом і Орденом Лицарського хреста. Виріб у різні роки виготовлявся із заліза, нікелю, золота та срібла. Зовнішній вигляд: восьмикінцева зірка, у центрі біле коло зі свастикою. Коло прикрашалося золотим чи срібним лавровим вінком, внизу якого дата – 1941. Розмір виробу – 63,5 мм.
Підстава для вручення – нагородження Залізним Хрестом Військових Заслуг, а також вчинення більш як 6 героїчних вчинків. Вручався знак військовим та представникам СС, а також членам партійних організацій.
Орден мав 2 ступені. Нагорода в золоті вручалася за подвиги в бою за дотримання перерахованих вище умов. Усього налічувалося 24204 номінанти, включаючи 14 іноземців. Нагорода в сріблі вручалася за досягнення поза бойовою обстановкою. Знак 2 ступеня отримали 1114 особи.
Залізний хрест
Заснований у 1939 р. та вручено 3 мільйонам людей, включаючи 39 жінок. Більшість номінантів – особовий склад Вермахту, військ СС, які виконали 3 та більше небезпечні завдання.
Знак мав 2 класи:
- Виріб складався з 3 частин. Основа виготовлена із заліза чорного кольору. Зверху – зовнішні та лицьові рамки із срібла або цинку. У центрі, у місці сходження променів – свастика. Внизу рік виготовлення – 1939. Реверс гладкий із кріпленням до одягу. Знак носився на лівій нагрудній кишені, за його відсутності, приблизно на тому ж місці.
- Виріб майже повністю повторює варіант 1 класу. Відмінність у наявності вушка, припаяного до верхнього променя, яке призначалося для кріплення до стрічки, а також у дати – 1813 у нижній частині нагороди.
Іспанський хрест
Нагорода заснована 1939 р. для бійців дивізії Кондор, які воювали в Іспанії на боці армії Франка.
Знак існував у 4 ступенях: золотий з діамантами, золотий, срібний та бронзовий. Дві молодші випускалися у 2 варіантах, з мечами та без. Вищі – в єдиному варіанті, з мечами. Знак без мечів видавався після трьох місяців служби в Іспанії. Безпосередні учасники бойових дій отримували знак із мечами. Вищий ступінь присуджувався за бойові подвиги.
Зовнішній вигляд: виріб у вигляді мальтійського хреста з коловоротом у центрі. Між променями знаходяться зображення орлів зі свастикою, що летять, як позначка німецьких льотчиків (70% складу дивізії – пілоти). На реверсі – кріплення та позначка виробника. При виробництві застосовувалося золото, срібло, латунь із домішкою бронзи та срібла. У моделі з діамантами використовувалось 14 каменів.
Хрест за військові заслуги
Відзнака введена в 1940 р. і призначалася за подвиги, яких не вистачало для отримання Залізного хреста.
Спочатку орден мав 2 ступені та 2 види – з мечами для солдатів і без них для цивільних. Згодом заснували ще 2 ступені – Лицарський хрест та медаль. Хрест могли отримати військові всіх рангів, а також цивільні особи, які сприяли при вирішенні бойових завдань, тому він вручався найчастіше. Нагороду видали 4 мільйонам людей.
Найвища ступінь мала форму мальтійського хреста. По центру – дубове коло зі свастикою. На реверсі ставився рік випуску. За наявності мечів вони розміщувалися в центрі розходження променів. Початковий матеріал – бронза. Наприкінці війни виріб виготовляли з цинку з бронзовим покриттям.
Нижчий ступінь мав форму медалі. На титульній стороні – малюнок ордену без мечів. На тильній стороні напис – “За військові заслуги 1939”. У перші роки виріб випускався з бронзи, згодом із різних металів із домішкою бронзи.
Медалі
Почесні медалі в період існування Рейху, як правило, запроваджувалися після знакових подій і призначалися насамперед для їх безпосередніх учасників.
На згадку 13 березня 1938 р.
Нагороду заснували для заохочення членів Вермахту, СС, а також представників австрійської НСДАП, які брали участь у аншлюсі Австрії. Виріб виготовлявся з міді зі срібним покриттям. Реверс прикрашався алегоричною сценою, що символізувала об’єднання двох країн. Діаметр медальйону – 33 мм. За роки існування знака його набули понад 300 тис. осіб.
На згадку 1 жовтня 1938 р.
Медаль заснована для заохочення учасників приєднання Судетської області до Німеччини, а також створення Протекторату Богемії та Моравії. За час існування нагороду отримали понад 1 мільйон людей.
Медальйон випускався із бронзи. Діаметр – 33 мм із 1 мм буртиком по краю. На лицьовій стороні розміщувалася алегорична сцена, присвячена зазначеним подіям. На зворотному боці – дата, що символізує назву медалі та напис (німецькою) «Один народ, одна держава, один вождь».
На згадку 22 березня 1939 р.
Медаль започаткована на честь приєднання до Німеччини району Мемель. Її отримали 31 322 особи.
Виріб мав діаметр 33 мм і виготовлявся з бронзи. Лицьова сторона аналогічна медальйону за аншлюс Австрії та приєднання Судет. На тильній стороні наносилася дата події та напис «За повернення Мемельської області», поміщений у вінок із листя дуба.
За спорудження атлантичного валу
Медаль призначалася тим, хто розробляв та брав участь у створенні фортифікаційних укріплень на західних рубежах країни та захоплених територіях. За роки існування нагороди удостоєні 622 тис. військових та цивільних осіб.
Розміри: висота – 40 мм, ширина – 33 мм. Матеріал – томпак або цинк із бронзовим покриттям. Медаль овальної форми. На титульній стороні зображено стіну з двома амбразурами, що стоїть між пагорбами. Над стіною розміщувалися схрещені лопата та меч. Вище – орел із розправленими крилами, що сидить на вінку, у центрі якого свастика. На звороті напис — «За роботу із захисту Німеччини».
За зимову кампанію 1941—42
Медаль призначалася для тих, хто воював на східному фронті проти СРСР у першу зиму кампанії та виконав такі умови: був учасником бойових дій протягом 14 днів, ніс службу протягом 60 днів, робив бойові вильоти протягом 30 днів, отримав поранення чи обмороження. Нагорода заснована 26.05.1942 р.
Виріб виготовлявся з цинку зі сріблом. Діаметр – 36 мм. Зверху медаль прикрашалася гранатою та каскою. У центрі диска – зображення орла зі складеними крилами, що сидить на свастиці. На задньому плані лаврова гілка. На звороті напис «Зимова кампанія на сході 1941/42».
Медаль блакитної дивізії
Нагорода призначалася для воїнів іспанської дивізії №250, які воювали на східному фронті за Німеччини. Заснована 3.01.1944
Виріб круглої форми. На титульній стороні зображений меч у горизонтальному положенні. На ньому 2 щити. Один із орлом, що сидить на вінку, в центрі якого свастика. Другий з пучком стріл і ярмом, що символізує Іспанію. Вище щитів – каска. Нижче – свастика з лавровими вінками. На звороті напис — «Іспанська дивізія добровольців у Росії». Нижче малюнок лицарського хреста з дубовими та лавровими гілками.
