Тонкостінна кераміка з клеймом Bavaria цінується не менше, ніж мейсенська або дрезденська порцеляна. Посуд та дрібна пластика славляться найвищою якістю. Торговий логотип поєднує кілька регіональних брендів, до яких входить і мануфактура Schumann Arzberg. У кожного підприємства виробився власний стиль, вся продукція належить до елітного сегменту.
Історія
На початку 1880-х років підприємець К. Г. Шуман (Christian Heinrich Schumann) відкрив фарфорову фабрику в Арцберзі (Баварія, Німеччина). Після смерті Шумана бізнесом зайнялася вдова Крістіана, їй допомагали сини.
На початку 1890-х років мануфактуру перейменували на Porzellanfabrik Carl Schumann GmbH & Co. KG. Після того, як Крістіана пішла у відставку (1896) підприємством став керувати її син Карл I Шуман. Бізнес зростав, за мануфактури з’явилася їдальня, бібліотека, недороге житло для працівників.
У 1923 році компанію перетворили на корпорацію. Після смерті Карла I Шумана сімейна справа перейшла до його сина Карла II. Він навчався в Америці та заснував Schumann China Corporation у Нью-Йорку, яка розповсюджувала фарфор у США. За його відсутності корпорацією керував брат Генріх.
Багатообіцяючий ринок збуту в США закрився через світову фінансову кризу, яка почалася наприкінці 1920-х років, експортні зусилля Карла II Шумана зійшли нанівець. У руках сім’ї до 1935 року залишався бізнес у Дуйсдорфі, де випускали вироби з декором «синя цибуля» та «солом’яна квітка».
Фірма Carl Schumann виготовляла продукцію для американської компанії Ebeling & Reuss, яку продавали під маркою Erphila Germany. Фабрика Шумана здобула право на виробництво ліцензійних фігурок Міккі Мауса. У рекламі, створеної просування цих статуеток, маленькі Міккі виконували традиційний баварський танець. Більшість зразків знищили за часів Третього Рейху. Фігурки мультяшних мишей вважаються одними з найрідкісніших європейських довоєнних предметів колекціонування Діснея.
Після Другої світової війни фірма Карла Шумана забезпечила роботою та житлом багатьох німців. 1961 року бізнес перейшов до Карла III — онука Карла I. Він реконструював фабрику, скоротив та змінив асортимент.
Завод закрився через банкрутство у 2013 році. Бренд продовжує існувати та належить «Rosenthal». Дизайнери Arzberg розробили нову концепцію посуду для громадського харчування (органічної кухні).
Продукція
Посуд Schumann Arzberg славився лаконічним дизайном та ергономічними формами. Винятком є ажурні зразки в стилі ар-нуво, які почали випускати на початку 20 століття. Вони принесли підприємству світову популярність і мають великий попит у колекціонерів.
Фірма працювала з двома німецькими дизайнерами: Германом Гретчем та Генріхом Лефельхардтом. Їх стиль, що сформувався в 1930-1960 роки, був близький ідеям конструктивізму: навмисне прості форми і витончена елегантність. Більшість предметів виконано у білому кольорі, щоб ніщо не заважало сприймати естетику форми. Рельєфний декор та ліпнина відсутні. Посуд Arzberg вважається класикою промислового дизайну.
Клейма “Schumann Arzberg” за роками
