Wüsthof – це сімейний бізнес, який на момент створення огляду керується вже сьомим поколінням сім’ї Вюстхоф. Засновником фірми став Йоган Абрахам Вюстхоф. Основи металообробки Йоган Абрахам перейняв від батька Йоганна Вільгельма Вюстхофа, який працював точильником (тому в деяких джерелах засновником вказується Йоган Вільгельм).
Таким чином неподалік Золінгена з’явилася компанія з довгою назвою «Abr. Wüsthof Scheerenfabrik, Staal- und Eisenwaren». Ті, хто намалював у думках масштабний виробничий корпус, жорстко помиляються. Спочатку Вюстхоф працював у льоху. Ранні партії його виробів – це переважно ножиці.
Історія бренду
Роком заснування вважається 1814, оскільки це перша згадка про компанію в місцевій адресній книзі.
Вироби Вюстхофа добре розходилися по окрузі, і майстер переїжджав з місця на місце, розширюючи виробництво, але не віддаляючись від Золінгена. Свою майстерність Йоган Абрахам передав трьом синам, а в 1839 віддав і керівництво одному з них – Едуарду.
Молодий Вюстхоф завзято взявся за справу і окрім уже налагодженого виробництва ножиць почав випускати різні складані ножі. Від предків Едуард, мабуть, успадкував і любов до довгих назв. Через тридцять років сімейний бізнес Вюстхофов внесли до реєстру компаній Ельберфельда під ім’ям «Fabrik & Lager aller Sorten geschmiedeten Scheeren, Taschen-, Feder-, & Dolchmesser, Tischmesser und Gabel, Brod-, Gemüse-u. Schlachtmesser etc». Зате назва ілюструє, наскільки виріс асортимент фірми за минулі десятиліття.
Далі справа від Едуарда Вюстхофа перейшла до його синів – Роберта та Едуарда.
Молодший Едуард неухильно розширював каталог компанії, довівши кількість моделей ножів до 1200. В цей асортимент входили обробні та складані ножі, а також ножі для різання овочів та хліба.
Тим часом, його брат Роберт у 1881 році вирушив до Америки, тягнучи за собою дві важкі ящики, набиті ножицями та ножами. Вояж, який обіцяв у мріях привабливі перспективи, мало не обірвався на самому початку. Торговий агент, який обіцяв прийняти його, на контакт не пішов, і з’ясувалося, що Роберту нема чим сплатити навіть митні збори за свій вантаж. Замість блискучих комерційних угод Роберту кілька місяців довелося розносити їжу, мити посуд та шити рукавички. Але потім йому посміхнулася Удача: він перетнувся з людиною, яка просто схилялася перед клинками із Золінгена. Викупивши все привезене Робертом, новий торговий партнер замовив вдвічі більше.
На батьківщині справи теж йшли вгору. Вдалося купити парову машину, що призвело до механізації окремих операцій та зростання обсягу.
У ХХ столітті компанія Wüsthof вирішила охопити не лише домашніх кулінарів, а й професійних кухарів. Так з’явилася серія Classic, що залишається найбільш продаваною серією фірми, оскільки складові її позиції випускаються і зараз.
На Дюссельдорфській промислово-торгівельній виставці 1902 року Wüsthof мав свій павільйон. Каталог 1904 року показує серед інших позицій 1125 різних моделей складаних ножів, чому присвячено 48 сторінок.
Син Роберта Вюстхофа, якого теж звали Роберт, прийняв справи компанії у 1914 році. Під його керівництвом фірма пережила Першу світову війну та гіперінфляцію у Німеччині, а у 1930-ті рр. ХХ ст. успішно здійснила переведення виробництва на нержавіючу сталь.
До кінця Другої світової війни Золінген сильно постраждав від руйнувань, які розорили багато відомих фабрик. Wüsthof врятувало, що її виробництво знаходилося у передмісті і тому вціліло.
Наступне покоління Вюстхофів – Едуард Роберт та Вольфганг – стали на чолі бізнесу у 1960 році. Їм потрібно було вирішити масштабне завдання з автоматизації, адже на заводі, як і раніше, багато операцій велися вручну. Ця модернізація зажадала жертв, значно скоротивши каталог, адже випуск кишенькових ножів, ножиць та столових приладів припинився. Зате ножі тримали високу марку і добре продавалися. Wüsthof стала передовиком у галузі роботизації, вставивши першого виробничого робота у 1986 році.
Сьоме покоління сім’ї – це Віола Вюстхоф та Харальд Вюстхоф. У їхньому розпорядженні величезний комплекс із трьох виробничих підприємств та відділу досліджень та розробок. Усі вони знаходяться у Золінгені.
Марка Wüsthof стала однією з найвідоміших у ножовій галузі планети. Двовічний рубіж діяльності компанія зустріла постачанням у вісімдесят країн світу. У 2017 році дохід компанії становив 56 000 000 євро.
Приклади ножів Wüsthof
Родоначальник серії Classic з’явився в 1886 році, тому не так вже й далекий той день, коли серія відзначить півтора століття існування. За час виробництва вона сильно розросслася. На момент створення огляду до неї входить 91 клинок різної форми, і таку представницьку серію не має більше жоден виробник кухонних ножів у світі.
Багато моделей серії відзначені престижними нагородами. Наприклад, 16-сантиметровий ніж шеф-кухаря журнал Ideal Home визнав найкращим кухарським ножем 2019 року. Нагороди Housewares Design Awards удостоївся 2008 року 29-сантиметровий ніж Panini. У листопаді 2005 року найвищий рейтинг при тестах, проведених Consumer Reports, отримали ножі Wüsthof лінії Classic.
Хоча ножі Wüsthof роблять у Золінгені, ця серія несе у собі італійські мотиви, оскільки створена спільно з Castello di Serragiumenta з Калабрії. Німецьке лезо тут у нерозривному зв’язку з рукояттю, зробленою з калабрійської оливи. Дивовижний візерунок дерева унікальний, що робить кожний ніж неповторним. Однак для виробництва не вирубують молоді дерева, а беруть уже старі оливи, які практично не дають плодів.
Silverpoint – серія-виключення. В основному для ножів Wüsthof беруть сталь X50CrMo15 (назву цієї марки можна побачити у складі клейма). Але Silverpoint – це сталь марки X46Cr13, тому леза виходять легшими та маневренішими. І це не випадково, так як серія розроблена для кулінарів-початківців і кухарів-аматорів.
Однак серія досить різноманітна, щоб залучити кухарів високого рівня. У будь-якому випадку Wüsthof Silverpoint створена для того, щоб всю повсякденну роботу на кухні робити легше та швидше.
Клеймо ножів Wüsthof
До 1895 року фірма Wüsthof маркувала свою продукцію двома схрещеними стрілками. У травні 1895 року в Імперському патентному бюро Берліна як торгову марку зареєстрували тризуб («Dreizack»).
Тризуб залишається товарним знаком Wüsthof і донині, але за час його колір змінювався. Звичне червоне тло, під яким компанія здобула світову популярність у період глобалізації, він отримав у 1967 році.
Але впізнаваність логотипу не зупинила компанію від ребрендингу. У 2018 році тризуб зазнав інверсії: замість білого кольору на червоному тлі він став червоним на білому тлі. Слід пам’ятати, що торгова марка Wüsthof охороняється законодавством більшості країн світу.
Цікаво, що в Золінгені існує ще один Wüsthof – завод металовиробів Carl Wüsthof KG Gladiator, що теж випускає ножі (у тому числі й кухонні). Однак він, звичайно ж, має власний товарний знак, де в овалі зображений мандрівник з палицею. Фірма ця створена 1895 року.
