Коріння компанії Fiskars йде від металургійного заводу, хоча зараз це величезна група підприємств, що охоплює виробництво виробів з металу, кераміки та скла. Вона не була першою на території сучасної Фінляндії, але тепер набула статусу найстарішого підприємства з нині існуючих. Заводи та фабрики Fiskars розкидані по всьому світу. Їх можна знайти в Індонезії, Ірландії, Великій Британії, Польщі, Словенії, Данії, Таїланді, США і, звичайно ж, самої Фінляндії. Фірма налічує понад шість з половиною тисяч співробітників у штаті. За 2022 її сукупний прибуток склав 134,7 мільйона євро.
Історія бренду
Як вважає сама компанія, її початок був скромним. Однак, коли Петеру Торвесте (Thorwöste) в 1649 доручили налагодити невелике виробництво, в його складі крім кузні з потужним молотом відразу планувалася доменна піч. Для організації справи були потрібні корпуси, тому купили шість будинків у селі Торбі. Одне з придбань носило шведське ім’я Фіскарс, яке лягло в назву компанії. Хоча в цьому районі вже існувало кілька металургійних виробництв, Торвест дозволили завозити робітників з-за кордону, оскільки поблизу потрібних кадрів тоді не було. Отриманий від королеви Христини привілей дозволяв випуск литих та кованих виробів, крім гармат. У той час ще не існувало Фінляндії (як держави) і ця місцевість була землями Швеції.
Товари перших років – це переважно цвяхи, мотики та інші сільськогосподарські знаряддя. Сім’я Бьоркман, отримавши Fiskars в 1783 році, затіяла мідеплавильне виробництво, благо під боком знаходилася копальня Оріярві. Але розквіт змінився занепадом, коли копальні збідніли. Доменна піч перестала працювати 1802 року. Випуск металовиробів продовжувався, але про колишні успіхи вже не йшлося.
Все змінилося, коли у 1822 році підприємство разом із селом купив аптекар із міста Турку Йохан Якоб Юлін. На той час Велике князівство Фінляндське вже входило до складу Російської імперії.
Металообробка в 19 столітті досягла нових висот, тому випуск безлічі предметів перекочував з кустарних майстерень на заводи. Серед них виявилося й виробництво Юліна, для розвитку якого з Англії виписали інженера, який не тільки провів навчання співробітників, а й організував жорсткий порядок робочого дня, сильно підвищивши продуктивність. Другим основним чинником стала модернізація.
Після цього, 1832 року, фабрика Юліна переорієнтувалася на випуск столових приладів, яких незабаром додалися різні типи ножів і ножиць. Другим важливим напрямом залишилося виробництво сільгоспустановок. Тільки плугів тут виготовили понад мільйон. Однією зі складових успіху став власний рецепт обробки сталі, який кардинально покращив якість предметів.
На початку ХХ століття Fiskars значно покращив свої позиції. Тут вироблялося понад сотня моделей традиційних фінських ножів пуукко. 1915 року акції компанії почали торгуватися на Гельсінській фондовій біржі.
У 1918 році Фінляндія, що отримала незалежність, занурилася у свою громадянську війну. Це не завадило компанії розвиватися та модернізуватися (наприклад, придбали новий прокатний стан). Додалося позицій товару, які мали сталий попит.
Секрет крився у великій кількості військових замовлень. Тут робили формений штик-ніж зразка 1919 року (автор Акселі Галлен-Каллела) та клинкові багнети (у тому числі до трилінійної гвинтівки Мосіна). Прибуток йшов придбання інших компаній. В Ехтярі була куплена Inha Works. Далі власністю Fiskars стали Billnäs Bruk Ab та Oy Ferraria Ab. Діяв перший у Фінляндії завод із випуску металевих пружин. Плановий підйом підкосили великий крах ринку та рецесія кінця 1920-х гг. Спад виробництва подолали лише до середини 1930-х років.
У житті більшості відомих компаній буває свій зоряний час, коли його товар раптово завойовує країни та континенти. Для Fiskars його стрілки зійшлися в 1967 році, коли на ринок вирушили перші у світі ножиці із пластмасовими ручками. На створення цієї моделі Улофа Бекстрема надихнули кравецькі ножиці 1880 року.
Помаранчевий колір з’явився майже випадково. Відправивши на затвердження прототипи з чорними, червоними та зеленими ручками, дизайнер Улоф Бакстрем (Olof Bäckström) раптово додав ще один екземпляр з помаранчевими ручками, оскільки цей пластик цього кольору залишився від проектування соковитискачів для апельсинів. В результаті дворівневого голосування перемогли ножиці помаранчевого кольору, і з того часу Fiskars продала їх понад мільярд. Колір Fiskars Orange™ офіційно зареєстрований як товарний знак. (2003 р. у Фінляндії та 2007 р. в США).
Армійські замовлення тривали. Серед найзнакових варто виділити знімний штик-ніж до штурмової гвинтівки Valmet Rk 62 і розроблений капітаном Пелтоненом бойовий ніж M95, більш відомий, як Sissipuukko.
Однак остаточним етапом підкорення світу Fiskars вважає відкриття 1977 року фабрики з виробництва ножиць у США. За словами одного з віце-президентів фірми, відділ контролю якості використовує незвичайний спосіб, перевіряючи готові ножиці: вони слухають звук, коли ножиці стуляються, і по ньому розуміють, чи добре відшліфовані робочі кінці та наскільки якісно вони взаємодіють один з одним.
Приклади продукції
Щоб охопити весь спектр кухонних робіт одного ножа недостатньо. При різанні хліба добре працює зубчасте заточування леза, але інші дії таким ножем виконувати важко. І навіть універсальний ніж шеф-кухаря чи ніж Сантоку не ідеальні.
Однак завжди виручить комплект потрібних ножів. Основну частину робіт при готуванні приймає на себе масивний ніж шеф-кухаря, яким нарізають м’ясо або інші продукти скибочками або шаткують. Але все ж для чищення овочів підійде менший ніж. А Сантоку у цьому наборі виконує роль універсального ножа. Клинки всіх ножів набору виготовлені з японської нержавіючої сталі, загартованої до 52 HRC. Вони добре відмиваються і при ручному миття, і в посудомийній машині.
Не всякий ніж здатний впоратися з рубкою гілок чи невеликих дерев. Однак ніж-мачете немов створений для цієї мети. Це не означає, що з ним неодмінно треба вирушати лише в джунглі, де прорубувати собі дорогу, пробиваючи чагарник і навіть волокнисті пальми. У домашньому садовому господарстві мачете допоможе розчистити двір від чагарника або розпиляти гілки, що заважають. Перевага мачете – робота однією рукою. А друга рука підхоплює все, що зрубала перша. Щоб захват був зручним і не втомлював руку надто швидко, у компанії придумали та запатентували рукоять SoftGrip. Клинок цього мачеті від Fiskars має довжину 22 дюйми. Комусь розмір здасться надто великий, але цей мачете створений для грандіозних завдань.
З сімейства універсальних фікседів, куди входять також столярні та будівельні ножі, модель Heavy Duty має більш міцне і товсте лезо з високоякісної сталі, що передбачає її інтенсивне використання. Загальна довжина ножа трохи менше 22 см, але більша її частина припадає на ручку. Fiskars визнала малюнок на рукояті, що забезпечує м’яке, але якісне захоплення, настільки вдалим, що запатентувала його. Компанія дбає про те, щоб її ножі завжди залишалися гострими. Для цього піхви забезпечили вбудованою точилкою. Вони розроблені так, щоб стати зручними і шульгам, і правшам.
Для когось такий ніж виглядає звичайним канцелярським ножем, тобто витратним матеріалом, що викидається у міру спустошення.
Але Fiskars розробив ніж такого типу так, щоб він залишився з власником на десятиліття. По-перше, зручність роботи забезпечує все та ж технологія SoftGrip. По-друге, від ударів та падінь ніж захищає посилений металевий наконечник. По-третє, система блокування, що запобігає випадковому вивільненню леза, тут дворівнева, але це не заважає при заміні леза. По-четверте, ніж складаний, тому при перенесенні та зберіганні займає менше місця.
Залишається додати, що лезо CarbonMax служить у 24 рази довше, ніж звичайне. Принаймні так запевняє сама компанія. Отримавши ніж Fiskars, будь-хто перегляне свій погляд на витратні матеріали. Більше того, решта ножів канцелярського типу залишаться поза зоною уваги власника ножа від Fiskars.
