Тип 1 . Трикутна колодка
Перший тип медалі вручався з моменту свого заснування 27 грудня 1938 до появи Указу від 19 червня 1943 року.
Медаль мала підвісну колодочку трикутної форми. Найперші екземпляри мали колодки зі срібла, проте основна маса медалей мала посріблені колодки з неблагородного металу. Верхній край колодки мав довжину 33 мм, бічні краї – по 32 мм. Уздовж кожного з країв колодки проходять вузькі щілини, крізь які простягалася стрічка червоного кольору, що обтягує колодку з лицьового боку. Довжина верхньої щілини 27,5 мм, бічних щілин – 24 мм, ширина щілин – 1,5 мм, відстань щілини від краю колодки – 1,5 мм.
На звороті колодки був нарізний штифт і кругла притискна гайка для кріплення медалі до одягу. У нижнього краю підвісної колодки є невеликий отвір, крізь який простягається сполучне кільце. Ця каблучка, у свою чергу, з’єднується з вушком у верхній частині медалі. У першого типу медалі вушко завжди було окремим елементом і кріпилося методом паяння.
У нижній частині реверсу розташований горизонтально серійний номер медалі, виготовлений вручну штихелем. Перед цифрами номера стоїть значок №. Знак “№” на медалях “За трудовую доблесть” виконано методом штампування на Монетному Дворі та ніколи не наносився вручну штихелем. Висота значка № у медалей першого типу становить 4,5 мм.
Варіант 1
Нарізний штифт діаметром 3 мм, виконаний із міді. Діаметр притискної гайки 24 мм. На гайці тавро “МОНДВОР” опуклими літерами. На реверсі медалі у значку № під кружечком є горизонтальна рисочка. Мінімальний відомий номер медалі – 44, максимальний – 15 685.
Варіант 2
Нарізний штифт діаметром 4 мм, виконаний із срібла. Діаметр притискної гайки 24-25 мм. На гайці тавро “МОНЕТНЫЙ ДВОР” опуклими літерами.На реверсі медалі у значку № під кружечком горизонтальна рисочка відсутня.Мінімальний відомий номер медалі – 16 339, максимальний – 33 879.
У першого типу медалі “За трудову доблесть” на лицьовій стороні верхній промінь п’ятикутної емалевої зірки досягає опуклого бортика, що проходить по колу медалі. У другого типу медалі верхній промінь зірки не сягає бортика.
Тип 2. П’ятикутна колодка
Другий тип медалі вручався з 19 червня 1943 року до моменту розпаду СРСР 1991 року. Зовнішній вигляд медалі порівняно з першим типом дещо змінився. Медаль набула колодочки п’ятикутної форми, кріпитися медаль стала за допомогою шпильки, розташованої з зворотного боку колодочки. Колодочка покривалася стрічкою медалі відповідного кольору.
Варіант 1
Вушко медалі є окремим елементом і кріпиться методом паяння.У нижній частині реверсу розташований горизонтально серійний номер медалі. Цифри номера виготовлені вручну штихелем. Перед цифрами номера стоїть значок №, виконаний методом штампування на Монетному Дворі. Висота значка “№” – 4,5 мм, у значку “№” під кружечком горизонтальна рисочка відсутня. Мінімальний відомий номер медалі – 35 029, максимальний – 61 790.
Варіант 2
Аналогічний попередньому варіанту, але висота значка “№” – 3,5 мм, в значку “№” під кружечком є горизонтальна рисочка. Мінімальний відомий номер медалі – 61 280, максимальний – 73 886.
Також другий тип медалі Варіанти 1 і 2 мали відмінності у взаєморозташуванні букв на реверсі. Відстань між літерами в нижньому рядку у другого варіанта медалі була дещо більшою, ніж у першого варіанта. На фотографії знизу зображено фрагменти реверсу медалі “За Трудовую Доблесть” другого типу. Зліва – Варіант 1, праворуч – Варіант 2.
Варіант 3
Номер на реверсі відсутній. Відповідно до пункту 8 Протоколу № 176 Секретаріату Президії Верховної Ради СРСР від 30 січня 1947 року “подальше виготовлення медалей СРСР, за винятком медалі “Золота Зірка” Героя Радянського Союзу і медалі “Серп і Молот” Героя Соціалістичної Праці, виконується без нанесення номерів”. Таким чином, з січня 1947 медаль виготовлялася без номера . Вушко медалі цільноштамповане, “П”-подібне.
Варіант 4
Вушко медалі цільноштамповане, плоске.
Варіант 5
Вушко медалі цільноштамповане, округле. Ранні екземпляри мали товсті вушка округлої форми, у пізніх екземплярів вушка були тонкі.
Товщина нумерованих медалей другого типу (Варіанти 1 – 2) становить близько 2,1 мм. Товщина ненумерованих медалей другого типу (Варіанти 3 – 5) дещо більша і становить приблизно 2,4 – 2,5 мм.
Документи
У січні 1939 року було введено індивідуальні посвідчення до медалей “За Трудовую Доблесть” та “За Трудовое Отличие”, що вручаються нагородженому разом із медаллю. Приблизно з 1946-48 року індивідуальні посвідчення до цих медалей вже не використовувалися, і нагородженому вручалося загальне посвідчення до медалі нового зразка.
Дублікати
При втраті нагородженим свого ордена (медалі), його заміна, зазвичай, не проводиться. Замість втраченої нагороди може бути виданий Дублікат лише як виняток – при його втраті в бойовій обстановці, втраті внаслідок стихійного лиха або за інших обставин, коли нагороджений не міг запобігти цій втраті.
На зворотному боці дубліката ордену (медалі) відтворюється номер втраченої нагороди з додаванням літери “Д”. Цю літеру можна нанести як методом штампування, так і за допомогою штихелю. На деяких дублікатах буква “Д” може бути відсутня. Цифри номера дубліката зазвичай невеликого розміру і нанесені шляхом штампування. Однак, на деяких ранніх дублікатах цифри наносили за допомогою штихелю. Залежність різних способів маркування від року видачі дубліката нині остаточно не уточнена. Ймовірно, на ранніх дублікатах літера “Д” могла бути відсутня.
