Серед церковних нововведень, що з’явилися на Русі в другій половині XVII століття, окремо стоїть так зване пілатове титло «INЦІ», тобто «Исус Назорей царь Иудейский».
Цей напис, що з’явився на Ніконіанських хрестах та іконах, потрапив на якийсь час і в старообрядницьке середовище. Суперечки у тому, чи слід поклонятися Хресту, якщо на ньому зображено «пілатовий напис», виникли у старообрядництві від початку розколу.
Архідіакон Соловецького монастиря Ігнатій, автор кількох поширених у старообрядництві полемічних творів, категорично відкидав форму напису «INЦІ». Ігнатій вимагав писати на хрестах літери «IХЦС» ( «Iсус Христос Царь Славы»).
Протягом багатьох десятиліть питання про «пілатове титло» обговорювалося у старообрядництві і навіть виносилося на безпопівські собори.
Згодом до кінця XVIII століття федосіївці все ж таки погодилися слідом за поморцями та филипповцями відкласти поклоніння Хресту з пілатовим титлом.
Лише невелика частина федосіївців продовжила визнавати хрести з титлом «INЦІ»; ці послідовні федосіївці, що залишилися в меншості, утворили відокремлену течію, названу титловщиною. Крім поклоніння цьому титлу, вони тривалий час зберігали звичай очищати молитвою куплене в світських лавках і торжищах брашно (харчові продукти).
Решта старообрядців з часів розколу і до сьогодні використовують стародавній дорозкольний напис «Царь Славы».
