Ім’я торгової марки утворилося від назви міста Lesov (німецькою – Lessau) та найменування «Concordia», яке розташованій у ньому фарфоровій мануфактурі дали при черговій зміні господарів. Так вийшло, що відоміше самої фабрики стала серія фарфору Bernadotte, що випускається нею. Тим більше, що у XXI столітті нові власники, придбавши торгову марку Concordia Lesov, використовують лише її логотип без назви.
Історія торгової марки Concordia Lesov
Дата створення фарфорової мануфактури в містечку Лесов йде кудись на початок останньої чверті 19-го століття.
З іменами її перших власників також велика плутанина. Деякі джерела вважають, що “Конкордією” згодом стала мануфактура Porzellanfabrik Kühl & Co, створена 1873 Францом Шмідтом (Franz Schmidt).
На думку нинішніх власників торгової марки, засновником фабрики Kühnl, Mader and Co в 1888 став Ернст Мадер (Ernst Mader), а його компаньйонами виступили Йозеф Кюнль (Joseph Kühnl) і Антон Саламон (Anton Salamon).
Ряд джерел повідомляє, що вже в ХХ столітті фабрику, яка тепер мала назву Kühnl & Co, перекупили Tichy & Schönfeld. Під управлінням цієї компанії фабрика протрималася приблизно до 1916 року, а після неї володіла фірма Gebrüder Paris, що розташовувалась у Oberköditz (Тюрінгія).
Нам важливо знати, що у 1919 році саме ця фабрика дістається сімейству Льов (Rosa, Joseph and Adolf Löw), що володіє компанією Gebrüder Löw. Вони й дали фабриці назву «Concordia». Вважається, що слово «згода» чи «єдність» виражало ейфорію європейських народів після закінчення Першої світової війни. Тоді ж з’являється тавро, в якому літера “C” сплетена з літерою “L”. Сімейство Льов розпоряджалося фабрикою до 1933 року, коли спад продажів порцеляни під час світової кризи змусив їх передати фабрику в оренду компанії Winterling and Co.
У свою чергу, ця компанія була філією фірми Melitta-Werke AG, що знаходилася в місті Мінден (Вестфалія) і займалася виробництвом різних фільтрів. У період Третього рейху вплив власника «Мелітти» Хорста Бенца сильно зріс, що призвело до збільшення потужності його компанії. 1938 року Судети, де розташований Лесов, стають частиною Німеччини. У 1941-1945 pp. Хорст Бенц та його брат Віллі Бенц оформили ділове партнерство з «Конкордією», по суті взявши управління фабрики на себе.
Після війни Чехословаччина повернула втрачені території, а будівництво соціалізму мало на увазі націоналізацію. За наступні десятиліття нова влада проводила політику укрупнення, створюючи великі виробничі комбінати, здатні вирішувати масштабні завдання.
Усі мануфактури цього регіону поступово переходили під управління державної компанії «Карловарський фарфор». Зберігши колишню торгову марку, фабрика Concordia Lesov стала частиною «Карловарського фарфору» у 1958 році. У Лесові також працював експериментальний фарфоровий завод, де працювали найкращі дизайнери Чехословаччини з порцеляни (наприклад, Jaroslav Ježek). Там робили штучні вироби для виставок та досвідчені зразки, «Конкордія» займалася масовим виробництвом.
Славу фабриці принесла форма у стилі бароко Bernadotte – точна копія історичної моделі, що мала безліч рельєфних елементів. За час випуску на ній випробувано велику кількість всіляких версій оформлення («Польова квітка», «Синє око», «Сіра троянда», «Мадонна», «Полювання», а також «Мейсенська квітка», що випускається за ліцензією).
Втім, Bernadotte не менш хороший навіть без будь-якого декору, тому посуд під цією маркою випускався і в чистому білому виконанні, а також у кольорі слонової кістки. Bernadotte мав успіх і на внутрішньому, і міжнародному ринку. Окрім повних комплектів столових та чайних сервізів під цією маркою існує 123 позиції окремих предметів для сервірування столу.
Після відмови від соціалізму та відокремлення Словаччини від Чехії, Concordia Lesov потрапила до приватних рук. Зниження попиту на порцеляну поступово погіршувало справи на заводі. Крім того, скорочувався ряд ринків.
У січні 2009 року компанія впритул підійшла до банкрутства. У період цієї світової кризи обрушилося безліч чеських заводів та фабрик з випуску порцеляни та скла.
З’ясувавши, що ще дві сотні людей опиняться без роботи, влада терміново почала шукати рятівника. Наприкінці червня ним виступила компанія Thun, яка хоч і скоротила штат до 40 чоловік, але вже у липні продовжила випуск знаменитої порцеляни.
Після переходу фабрики до Thun назва Concordia Lesov перестала згадуватися в торговій марці, хоча тавро з літерами “L” і “C”, як і раніше, використовується для маркування частини фарфору Bernadotte. Інші предмети отримують тавро Thun.
Клейма Concordia Lesov
Після отримання прав на торгову марку Concordia Lesov компанія Thun 1794 as розіслала повідомлення, що відтепер продукція заводу «Конкордія Лесов» (Concordia Lecov) на формі «Bernadotte» маркується такими видами клейм, використовуючи кілька кольорових рішень:
Вид тавра залежить від типу продукції та деколи, яка у певний період виготовляється для маркування продукції. Всі тавра є офіційно використовуваними товарними знаками виробника.
Назва міста Лесов зустрічається ще в одному найменуванні порцелянової фабрики (колишнього експериментального заводу «Карловарського фарфору»). До «Конкордії» вона не має відношення.
