Порцеляна торгової марки Royal Dux (Duchov Porcelain) виробляється з 1853 року в невеликому містечку Духцов (Duchov), розташованому приблизно за дві години їзди на північний захід від Праги, столиці Чехії.
Перші сім років роботи підприємства не принесли серйозних успіхів і в 1860 власники заводу продали його талановитому підприємцю Едуарду Ейхлеру. Він перейменував фірму на честь Eduard Eichler Thonwaren-Fabrik. Асортимент підприємства змінився: фабрика виробляла фаянс, майоліку та теракоту, майстри почали створювати нові форми та малюнки, орієнтуючись на всесвітньо популярну порцеляну Копенгагена, Сєвра та Вустера. І невдовзі їхні досягнення були відзначені у професійному середовищі: підприємство Едуарда Ейхлера здобуло срібну медаль на всесвітній виставці у Парижі.
Едуард Ейхлер помер 1887 року. Наступні три роки компанією управляла його вдова. Її зять, Вільгельм Ганс, купив завод 1890 року. Він продовжив розвиток фабрики і в 1897 перетворив її в акціонерне товариство (Duxer Porzellanmanufaktur AG). Штаб-квартиру компанії розмістили в Берліні, оскільки фірма придбала фарфоровий завод у Бланкенхаймі недалеко від Веймара, де розпочалося виробництво порцеляни.
Приблизно 1900 року на штампі підприємства з’явився напис «ROYAL DUX BOHEMIA», вигравіруваний на трикутнику з рожевого фарфору. До компанії приєднався Алоїс Хемпель. Він прийшов на завод у віці чотирнадцяти років і пропрацював на ньому 55 років, ставши талановитим та успішним художником, який відповідав за розробку нових форм та орнаментів у стилі модерн. Працюючи штатним скульптором, він створив найвідоміші фарфорові скульптури у стилі модерн. Його моделі мають шарм, який завжди приковує погляд глядача. Ті оригінальні форми, створені ще в XIX столітті, пережили свій час, і деякі з них продовжують випускати на заводі.
Завдяки технологічним та художнім успіхам порцелянова мануфактура Duxer Porcelain вийшла на міжнародний ринок і завоювала призи на Всесвітній виставці у Сент-Луїсі у 1904 році, Мілані та Ліберці у 1906 році.
Перша світова війна припинила виробництво Duxer Porcelain. Спроби перезапустити компанію спричинили фінансові труднощі. Ще одним ударом для компанії стала Велика депресія. Власники продали свій завод у Бланкенхаймі, але, незважаючи на кризовий стан, їм вдалося зберегти мануфактуру Duchov і залишитися на ринку.
До нацистського вторгнення в 1938 році компанія виробила понад 12 000 різних форм і експортувала гарні фарфорові та фаянсові фігурки по всьому світу. Завод переважно випускав порцелянову скульптуру у стилі модерн, великі порцелянові фігури та декоративні вази, декоровані тривимірними скульптурними фігурами. Асортимент скульптури, що виробляється Duxer Porcelain, вражає своєю різноманітністю. Уявіть собі візника, що управляє парою коней, що встали на дибки, або німф, що сидять у раковині, або пару монументальних ваз з об’ємними вівцями і пастухом на одній і пастушкою на іншій.
Після Другої світової війни німецькі робітники були змушені залишити Чехословаччину. На їхнє місце прийшли нові співробітники, які пройшли навчання у Вищій школі промислових мистецтв у Празі. У 1945 році уряд Чехословаччини націоналізував завод, об’єднавши його з іншими компаніями: Ейхвальдською порцеляновою та плитковою фабрикою Dr. Widera & Co., розташованою в Ейхвальді, і фарфоровою фабрикою графа Туна у Клостерлі. Концерн отримав нову назву Duchov Porcelain, тут виробляли декоративну, побутову та столову порцеляну.
У 1992 році завод у Духцові було перейменовано на Porcelánova Manufaktura Royal Dux Bohemia AS. У 1997 році компанія стала частиною Ĉesky Porcelán.
Клейма Duchov Porcelain
