Німецька порцеляна Könitz славиться зручними, екологічними порцеляновими кружками, тарілками, чайниками з унікальним дизайном.
Історія фабрики Konitz
Порцелянова фабрика “Könitz Metzel & Rödel” була заснована в 1909 році братами Річардом і Максом Метцель, а також їх партнером Алоїсом Ределем у Тюрінгії в місті Кеніц.
На момент початку роботи на виробництві використовували чотири печі для випалу, які були повністю протестовані та введені в експлуатацію до 1910 року. Фабрика випускала різноманітні вироби: чайні та кавові чашки, піали, сервізи тощо. Більшість цієї продукції експортувалася до Англії.
До 1912 року через високий попит фабрику довелося розширити. Через суперечку про перспективи подальшого розвитку фірми, у цей час її залишає один із засновників, Алоїс Редель. З цього моменту фабрика отримує назву “Könitz Gebrüder Metzel”.
Незабаром після цього було встановлено дві додаткові печі, збільшено кількість працівників. До 1913 року у компанії працювало вже близько 300 чоловік і їхня кількість зберігалася навіть під час Другої світової війни.
У наступні роки компанія трохи змінила свою початкову концепцію і до 1930 року почала випускати мініатюрні дитячі набори, а також колекцію порцелянових чашок із візерунком у вигляді «синьої цибулі» (Zwiebelmuster).
Після 1945 року підприємство ще деякий час функціонувало у нормальному режимі, але у 1948 році перейшло до довіреної особи нової влади. У 1950-му, під час окупації Східної Німеччини СРСР, фабрика Könitz Gebrüder Metzel була об’єднана з керамічною фабрикою AG Hermsdorf. З цього моменту підприємство в Кеніці було переобладнане під виробництво промислової порцеляни, якою було відоме головне підприємство Хермсдорфа (торгові марки «HESCHO» та «TRI-DELTA»).
У 1951 році компанія була націоналізована, перейшовши у державну власність НДР. Після цього аж до 1954 року фабрика була частиною виробництва Hermsdorfer Werke. У цей час підприємство Könitz знову зосередилося на виробництві посуду, і протягом наступних кількох років виробляло в основному гуртки на експорт, а пізніше зуміло укласти кілька вражаючих контрактів з партнерами зі Швейцарії.
Kahla-Konitz та наступні роки
В 1962 Könitz став частиною ВЕБ (VEB), тобто «народних підприємств» (Volkseigener Betrieb) і увійшов до складу порцелянового комбінату «Kahla». Звідси його подвійна назва в цей період – “Könitz-Kahla”.
Фабрика “Könitz” знаходилася під величезним тиском і працювала на межі. Це тривало до того часу, поки машини з виробництва стали постійно виходити з ладу.
На початку 1970-х назва «Könitz» майже на 20 років зникла з клейма порцеляни. У цей період до комбінату Kahla увійшли й інші фабрики: Volkstedt, Uhlstädt, Garsitz і Langenberg.
У період з 1984 по 1986 рік було розпочато повну модернізацію заводу «Könitz». У цей час на фабриці з’явилися нові менеджери, які розпочали реструктуризації виробництва.
Коли 1989 року впала «залізна завіса», «Könitz» почав відновлюватися як індивідуальне підприємство. З новим керівництвом та під оригінальною торговою маркою відновилося виробництво предметів домашньої порцеляни. Компанія повернулася на міжнародний ринок, постачаючи товари до Нідерландів, Ізраїлю, Італії, Норвегії, Австрії та США. Доступний асортимент кухлів поповнився новими формами та дизайнами.
«Könitz» було одним із небагатьох порцелянових підприємств, окрім «Kahla», які продовжили роботу після Об’єднання Німеччини у 1989-1990 роках.
1990 року більшість виробничих приміщень згоріло в пожежі. З 1992 року групу компаній розділили на окремі фірми. Фабрика Könitz постачала кавові кружки, товари для Різдва та Великодня, дитячі сервізи до США, європейських країн, Ізраїлю.
21 грудня 1993 року, Турпін Розенталь, син німецького фарфорового промисловця Філіпа Розенталя, викупив фабрику «Könitz» у порцелянового тресту. Тільки в 1995 році він отримав повне право власності на компанію, за цей час завод зазнав великих збитків і був на межі банкрутства.
Під керівництвом Розенталя завод був реструктурований у 1996 році і знову почав спеціалізуватися на виробництві чашок та кухлів. “Könitz” значно зміцнив свої позиції на міжнародному ринку.
У 2000 році “Könitz Porzellan” придбав частку у “Wiedemannsche Druckerei”, а в 2001 році була заснована тайська дочірня компанія “Könitz Asia”.
У 2006 році “Könitz Porzellan” придбав ще два виробництва: “Waechtersbacher Keramik”, засноване в 1832 році, і “Weimarer Porzellanmanufaktur”, засноване в 1790 році.
У 2009 році порцелянова фабрика “Könitz” відзначила своє 100-річчя. Аж до сьогоднішнього дня фабрика – один з найвідоміших виробників порцеляни в Європі, що приділяють велику увагу якості продукції.
Клейма Konitz за роками
