Порцеляна, виготовлена в Німеччині, славиться найвищою якістю, благородним дизайном, прозорістю, дзвінкістю. Посуд ніжно-вершкового або молочного відтінку відмінно вписується у будь-який інтер’єр.
Історія
Як компанія, Porzellanfabrik Kalk GmbH працювала в Айзенберзі з 1900 року. Її створення відбулося внаслідок об’єднання місцевої керамічної фабрики Porzellanfabrik Geyer & Körbitz, що діяла тут з 1882 року, та Porzellanfabrik Kalk GmbH GA Seiffert, що розташовувалась у Кальці (передмістя міста Кельн). Назва населеного пункту останньої перейшла в ім’я компанії (з економічних міркувань на початку 1930-х рр. компанія закрила завод у Кальку).
1912 року виробництво модернізували, провели електрику, встановили парову машину, нові печі. Основу асортименту складали кавові та столові сервізи, виконані у блакитних тонах. Використовували підглазурний розпис, цибульний, солом’яний та квітковий візерунки. Форми мали гладкі та ребристі поверхні.
До 1920-х років вироби розписували виключно вручну. Пізніше перейшли до штампування та друку. Фарфор експортували до Скандинавії, Бельгії, Франції, Німеччини. До 1914 штат становив близько трьох сотень працівників (службовці і надомники).
Під час Першої світової війни випуск тонкостінної кераміки призупинили на кілька тижнів через брак палива.
У 1920-ті роки випускали предмети із синім індійським орнаментом, білий посуд. До кінця десятиліття виготовляли 800 тонн продукції щорічно.
У середині 1930-х років через пожежу частину цехів і всі печі було зруйновано. Вогонь знищив більшу частину фарфорових форм. Реконструкція зайняла близько трьох місяців.
У період націонал-соціалізму виникли труднощі із закупівлею сировини. Діяла заборона на обробку золота, у тому числі на виготовлення порцеляни із золотим відведенням. Майстри перейшли на різнокольорові бордюри та декоративні візерунки. Під час Другої світової війни гостро відчувалася нестача робочих рук, оскільки багато хто пішов на фронт.
Після закінчення Другої світової війни завод потрапив до зони радянської окупації. Посуд почали прикрашати розписом по глазурі. Через поділ Німеччини внутрішній ринок постраждав, продукцію постачали в СРСР, Скандинавію.
У першій половині 1970-х фабрику націоналізували. Згодом вона стала частиною великого комбінату VEB Vereinigte Prozellanwerke Kahla. Колишній завод Porzellanfabrik Kalk було закрито у 1976 році. 1997 року виробничі цехи в Айзенберзі знесли.
Клейма Porzellanfabrik Kalk GmbH за роками
Нижче показаний каталог клейм, вивірений англійськими фахівцями.
Однак наведемо відомості та з інших джерел. З 1900 на клеймі зображали дві стрілки, схрещені під прямим або гострим кутом. Познайомимося з ними детальніше. Вони можуть бути спрямовані як вниз (найчастіше), так і вгору (досить рідко). Іноді додавали назву декору.
Після Другої світової війни додалися написи «НДР», «Зроблено в НДР». У 1950-і роки стрілки зображували у вінку з літерами “K”, “P”, “E” і короною над ними.
